Дмитро Кисилевський. Фото: facebook.com/kysylevskyy.official
Зрілість української економіки досягла тієї фази, коли дебати перейшли від питання “Чи потрібна державі індустрія?” до “Яким чином її слід розвивати?”. Практично кожна економічно прогресивна держава впроваджує стратегії розвитку власної індустрії впродовж багатьох років.
Про це повідомляє Delo.ua з посиланням на висловлюваннязаступника голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку ДмитраКисилевського, де він поділився особистими думками, отриманими на Київськомуміжнародному економічному саміті (КМЕФ).
“Це подібно до моменту в житті юнака, коли з’ясовується, що на обновки потрібно заробляти самостійно, і для цього потрібно працювати. Так само і з промисловістю. З початком війни, широка громадськість раптово зацікавилась – звідки ж беруться ці ракети? Чому їх ніхто не постачає? Де ті підприємства, здатні їх виготовляти?” – підкреслив Кисилевський.
За ініціативою державного діяча, компанія Top Lead здійснила вивчення способів підтримки місцевих виробників у 14 різних державах світу – від США та Індії до Польщі та Словаччини. Це дослідження було представлено на КМЕФ разом зі Станіславом Шумом, генеральним директором і засновником Top Lead.
Які заходи вживають держави?
Кисилевський відзначив, що економічно розвинуті держави активно втручаються в економіку в інтересах національних виробників, зокрема:
- Німеччина безпосередньо надає виробникам дотації на декарбонізацію, одна з яких становить 1,3 млрд євро для ArcelorMittal;
- у Швейцаріїліцензуються іноземні капіталовкладення у деяких галузях;
- в середньому 49% сукупного доходу фермерського господарства в розвинених економіках формується за рахунок урядових субсидій;
- агенція торгівлі та інвестицій Польщі надає гранти для організації виробництва у важливих секторах економіки.
Крім цього, країни вводять певні ліміти. Протягом 2009-2024 років було застосовано тисячі обмежувальних заходів у торгівлі, особливо у:
- США — 10 526;
- Німеччині — 3645;
- Канаді — 2931;
- ВеликійБританії — 2339.
Перевага для внутрішніх виробників
У Мексиці до участі в державних торгах допускаються лише зареєстровані в країні виробники, чиї вироби локалізовані щонайменше на 50%. В Індії преференція в державних закупівлях віддається компаніям, чиї продукти та послуги мають локалізацію більше 50%. У Сполучених Штатах Америки діє Buy American Act: уряд має купувати внутрішню кінцеву продукцію і будівельні матеріали, якщо ціна контракту перевищує $10 000.
“У порівнянні з передовими державами, Україна поки що виглядає учнем. Але ми вчимося, аналізуючи реальний, практичний досвід”, — наголосив Кисилевський.
Нагадаємо, урамках цьогорічного Київськогоміжнародного економічного форуму провідні бізнесмени висловили свої погляди щодо розвитку України в умовах війни та в період майбутньої реконструкції. Подія об’єднала впливових підприємців, які не лише виражають позитивне ставлення, але і прагнуть мотивувати інших своєю рішучістю та відданістю.
