Китай активно скуповує золото. / Freepik
Приховані придбання золота Китаєм можуть у рази перевищувати офіційні дані. Це є складовою стратегії держави, спрямованої на диверсифікацію активів та зменшення залежності від американського долара (дедоларизація). Дана тенденція акцентує увагу на зростаючій непрозорості ринку, що лежить в основі рекордного підйому цін на дорогоцінний метал.
Про це повідомляє Delo.ua з посиланням на матеріал Financial Times.
Офіційні відомості про закупівлі Народного банку Китаю (НБК) є досить скромними: лише 1,9 тонни у серпні, 1,9 тонни у липні та 2,2 тонни у червні. Однак, аналітики Sociеtе Gеnеrale, спираючись на відомості про торгівлю, припускають, що сукупний обсяг придбань Китаєм цього року може досягти 250 тонн, що становить більше третини світового попиту з боку центральних банків.
Чому Китай приховує покупки?
Трейдери відчувають дедалі більші труднощі в оцінюванні попиту, оскільки НБК та інші державні інституції (включаючи суверенний фонд CIC) можуть не розголошувати інформацію про свої активи.
Як зазначають експерти, Китай купує золото в рамках реалізації стратегії дедоларизації. Багато центральних банків країн, що розвиваються, можуть не звітувати про закупівлі через “боязнь відплати з боку адміністрації США” та небажання загострювати відносини.
Центральні банки, що купують значні обсяги злитків, перетворили золото на другий за величиною резервний актив після долара. Відсутність прозорості робить ринок золота “унікальним і складним”.
Альтернативні оцінки
З огляду на необов’язковість звітування перед МВФ (лише третина закупівель центральних банків була оприлюднена в останньому кварталі), аналітики застосовують альтернативні методи.
Консалтингова компанія Plenum Research, аналізуючи різницю між імпортом, внутрішнім виробництвом та комерційними запасами, підрахувала “розрив” офіційних закупівель на рівні 1351 тонни у 2023 році, що більш ніж у шість разів перевищує державні закупівлі.
Окрім того, Китай, будучи найбільшим у світі виробником золота, має можливість закуповувати злитки всередині країни. Пекін також пропонує країнам, що розвиваються, зберігати свої золоті резерви у сховищах Шанхайської золотої біржі, сприяючи торгівлі в юанях.
“На відміну від нафти, яку можна відстежувати за допомогою супутників, з золотом це неможливо. Просто немає способу з’ясувати, куди ці речі потрапляють і хто їх купує”, — зауважив Джефф Каррі, головний стратегічний директор з енергетичних шляхів у Carlyle.
Ситуація на світовому ринку
Центральні банки в останні роки закуповують значні обсяги злитків, що сприяє зростанню, яке підняло ціну вище 4300 доларів за тройську унцію. За останнє десятиліття частка золота у світових резервах за межами США зросла з 10% до 26%, відповідно до даних Всесвітньої золотої ради, що робить його другим за величиною резервним активом після долара.
Згідно з оцінкамиWGC (Світової ради із золота), заснованими на даних Metals Focus, в останньому кварталі лише близько третини офіційних закупівель було розкрито, що менше, ніж приблизно 90 відсотків чотири роки тому. Найбільше золота цього року закупили такі країни: Польща, Туреччина та Азербайджан.
Видобуток золота в Україні
Промисловий видобуток золота в Україні поки що майже не ведеться, попри значний потенціал. За оцінками Державної служби геології та надр України (Держгеонадр), прогнозні ресурси золота в країні складають близько 3 тис. тонн.
Однак, Уряд робить дії для покращення ситуації. У вересні Кабінет Міністрів України затвердив умови конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції (УРП) у межах родовища “Добра”, розташованого у Кіровоградській області. Нагадаємо, 13 листопада золоті злитки торгувалися близько 4 215 доларів за унцію. Цього року ціна на золото зросла майже на 60% і рухається до найкращих річних показників з 1979 року. Центральні банки активізували придбання, прагнучи заощадити кошти та диверсифікувати активи, в той час як інвестори вкладали кошти в метал як захист від зростаючої фіскальної нестабільності в деяких найбільших економіках світу.
