Рюшечки й мережива на сукні, один бантик на голові, інший — на блузі, сумочка в руці, а волосся — пишні кучері… Якщо випадково побачите десь таких милих «принцес», обов’язково усміхніться їм. Та ось вони — на фото. Самі вам усміхаються. Червоними губками-ниточками, чорними очима-намистинами.
«Беручись за нову роботу, не маю уявлення, що з того буде»
— У кожної моєї ляльки є душа, — запевняє Світлана Гаринець з Решетилівки. — Я передаю їм частинку своєї. Ніколи не сідаю за роботу без натхнення. Кожна — особлива, плід моєї уяви й великої любові.
ВІДЕО ДНЯ
Шити іграшки 50-річна Світлана взялася кілька років тому. Пригадує, захотілось подарувати подрузі на день народження щось незвичайне. Але те «щось» так і не вийшло з дому: жінка його посоромилась. Тепер ця недосконала лялька лише її.
— Та це не зупинило мій запал, — каже Світлана. — Друга лялька мені вдалася. А потім донька, хоч уже й була немаленькою, попросила для неї зробити. Зараз у мене їх ціла колекція. Щоправда, лише на фотографіях. Вдома мої «дівчатка» не засиджуються. Я із задоволенням дарую їх родичам і друзям. Інколи роблю на замовлення.
РЕКЛАМА
Шити іграшки 50-річна Світлана взялася кілька років тому.
За фахом жінка швачка. «Голку з ниткою тримати вмію», — усміхається. Хоча професія її давно не годує, бо сьогодні рідко хто шиє собі одяг, хіба що підганяють чи перешивають куплений. Хобі теж не приносить зиску — Світлана не продає саморобних ляльок. Це просто її віддушина.
Світлана із задоволенням дарує лальок родичам і друзямРЕКЛАМА
Зізнається: коли береться за нову роботу, не має уявлення, що з того вийде.
— Моя творча уява включається під час процесу. Хоча не завжди виходить те, що хочу. Якось починала робити принцесу, а вийшов козак, — знов усміхається. — Загалом все починається з вибору тканин. Основа — трикотаж або будь-яка інша матерія, яка добре тягнеться. З неї роблю викрійку, зшиваю й набиваю синтепоном.
Далі — «хірургічне втручання»: пришивання голови та ручок-ніжок з використанням ґудзиків. Це доволі тонка операція, адже треба витримати симетрію, зробити так, щоб кінцівки ворушилися й водночас не бовталися, щоб лялька міцно трималася на ніжках і щоб її можна було посадити.
Лялька має міцно триматися на ніжках
На верхній одяг майстриня рідко пускає обрізки, частіше вибирає дорогі матеріали, які оздоблює різноманітними аксесуарами: мереживом, бантиками. Все це купує в місцевому магазині, де продаються товари для творчості. Образ доповнює оригінальним саморобним взуттям у тон сукні. Нарешті — зачіска.
РЕКЛАМА
— Штучне волосся для ляльок — треси — обходиться чи не найдорожче, — пояснює Світлана. — Я замовляю його через інтернет із запасом — різне за структурою, кольором і довжиною. «Шевелюру» закріплюю клеєм.
«На гачку» кумедні звірята
В інтернеті майстриня часто знаходить й ідеї своїх робіт, освоює нові уроки створення ляльок. Каже, хочеться все спробувати, багато чого втілити в життя. Тому кожна її наступна лялька стає досконалішою. Наразі вона більше почала працювати над рисами обличчя, аби зробити його виразнішим.
Творіння однієї ляльки займає у Світлани кілька днів. Часто так захоплюється цією справою, що засиджується до півночі. Особливо на завершальному етапі, коли хочеться якомога швидше побачити результат. І дуже радіє, коли чує від поціновувачів своєї творчості схвальні відгуки. Найперше показує своїх ляльок рідним та знайомим. Вони щось, буває, радять додати до образу. Майстриня прислухається до їхніх порад.
«Ти могла б на цьому заробляти», — часто чує Світлана звідусіль. Але вона не ставить собі це за ціль. Навіть не знає, скільки коштують подібні ляльки ручної роботи. Але дуже раділа, коли на благодійному ярмарку передану нею «українку» хтось придбав за 300 гривень.
Майстриня навіть не знає, скільки коштують такі ляльки ручної роботи
Читайте також: «Іноді мені сниться, що мої ляльки оживають», — майстриня Катерина Бойко
Запитую Світлану, чи не пов’язано, бува, її захоплення з тим, що вона у дитинстві не награлась ляльками.
— Та ні, — відповідає. — У дитинстві мала чимало іграшок. Просто, думаю, через багато років у мене прокинулося бажання займатися творчою майстерністю. Колись, ще в молодших класах, брала участь у шкільному конкурсі саморобок. Тоді зшита мною за допомогою мами мишка була визнана найкращою роботою. Але чомусь далі не розвивала в собі цю здібність.
Зате 18-річна донька Світлани Гаринець, Оксана, яка вчиться на фінансиста в Кременчуці, вже доволі вправно плете гачком іграшкових звірят. В середині вони також синтепонові, але тут робиться все навпаки: спочатку вив’язується суцільна зовнішність, а потім їй надається об’єм. Особливу увагу дівчина звертає на деталі в образі ляльки: очі, вуса, вуха, хвостики…
Світлана Гаринець з 18-річною донькою Оксаною
Частину кумедних звірят Оксана дарує близьким, а щось залишає у своїй колекції. Мама щиро радіє успіхам доньки й мріє перейняти в неї досвід виготовлення плетеної ляльки…
Ось таких іграшкових звірят плете гачком Оксана
Раніше художниця-лялькарка Анна Кляус в інтерв’ю «ФАКТАМ» розповідала, як створює іграшки.
Фото надала Світлана Гаринець
