У Києві суттєво здорожчала оренда квартир. За останній місяць її вартість зросла на 15,06%, або майже на 3 000 грн – із середніх 18 251 до 21 000 грн (враховується вартість всього житла на ринку, без урахування кількості кімнат).
Водночас, за останні півроку ціни на оренду житла в столиці відчутно знизились – на 13,35%, або понад 3 200 грн, повідомляє M2bomber. Таким чином, не виключено, що поточне здорожчання є ознакою зародження нового тренду на ринку.
Скільки коштує зняти 1-кімнатну квартиру в Києві
Загалом, за даними аналітиків, 1-кімнатні квартири в Києві найчастіше здають по 14 400, 18 400 та 20 000 грн. Оголошень з такими цінами налічується 9,8%.
Вартість оренди 2-кімнатних квартир
2-кімнатні квартири у Києві найчастіше здають по 18 000 грн. Таких оголошень 10,2%.
Ціна оренди 3-кімнатних квартир
3-кімнатні квартири у столиці найчастіше здають по 18 000 та 61 200 грн. Таких оголошень налічується 8,8%.
Де знімати квартиру найдешевше
Загалом, за даними аналітиків, по районах столиці оренда квартир у середньому коштує від 11 000 до 30 500 грн. Тобто різниця між найдорожчим та найдешевшим складає 19 500 грн – цілу квартиру в одному з недешевих районів.
Найнижчі ціни зафіксовані у Деснянському районі – у середньому 11 000 грн. А також:
у Дніпровському – 14 000 грн;
Дарницькому – 16 000 грн;
Святошинському – 16 250 грн;
Оболонському – 17 000 грн;
Голосіївському – 18 000 грн;
Подільському – 21 150 грн.
Найдорожче винаймати квартиру у Шевченківському районі – в середньому 30 500 грн. А крім того:
Печерському – 25 300 грн;
Солом’янському – 25 000 грн.
В Україні хочуть переписати правила для нерухомості
Разом з тим, у Верховній Раді України готується до розгляду нардепами урядовий законопроєкт “Про основні засади житлової політики”. Документ покликаний вирішити низку проблем – зокрема застарілого житлового фонду.
Документ зареєстрований у парламенті за №12377. Профільний комітет уже рекомендував ухвалити документ у першому читанні, а тому його розгляд може розпочатися найближчим часом.
Як розповіла нардепка Олени Шуляк (“Слуга народу”), необхідність у новому законі виникла через те, що поточна система житлової політики досі базується на Житловому кодексі 1983 року. Вона підкреслила: наразі житлова сфера України має низку гострих проблем. Зокрема:
близько 600 тис. людей стоять у черзі на житло “без будь-якої надії на його отримання”;
відсутня соціальна оренда житла, маневрений житловий фонд.
“Ці проблеми помножилися на мільйони ВПО та руйнування житла через війну. Ситуація стала неймовірно складною”, – пояснила Шуляк.
