У Дніпровському районі батьків змушують власноруч фарбувати стіни та носити меблі, погрожуючи не прийняти дітей до закладу восени.
Фахівці розповіли, чи законно долучати батьків до ремонту в закладах дошкільної освіти
Київ продовжує виживати у складних умовах, пов’язаних з відключенням тепла і світла через російські повітряні атаки. Але додаються й інші клопоти. Батьки дітей, які відвідують дитячий садочок у Дніпровському районі, скаржаться на примус від вихователів, які регулярно вимагають щось фізично робити у дитячому садочку: то меблі поносити, то пилюку повитирати, то стіни пофарбувати.
У групах садочку тривають ремонтні роботи, які фінансує місцева влада. Там, як і у всьому місті, холодно і відсутнє світло. Але вихователі у батьківському чаті настирливо вимагають від батьків прийти і попрацювати задля кращих умов дітей. І натякають: якщо ви плануєте восени відвідувати садок, то мусите прийти і попрацювати.
«Хто хоче ходити — має працювати»: ультиматуми у чатах
У батьків запитали: хто планує до вересня ходити в садочок? І дали зрозуміти, що зараз до садочку ходять окремі діти і, ймовірно, їх батькам доведеться все пофарбувати, помити, поносити та зібрати меблі. Мовляв, до садочку хочуть ходити всі, а працюють лише троє батьків дітей. Тому іншим батькам рекомендують розділити між собою роботу, яку треба буде виконати вже після ремонту.
Дехто з батьків вважає це своєрідним булінгом, бо хтось із них погоджується терміново прийти і змонтувати меблі або помити підлогу після ремонтників, а хтось такої змоги не має з об’єктивних причин — через роботу, службу, проблеми зі здоров’ям, адже не кожна мама може бути вантажницею, прибиральницею або маляркою, для цього потрібно мати відповідний фах чи досвід.
«Дивно це чути від вихователя. Бо ж можна спокійно зібрати кошти і найняти для виконання цих робіт вантажників або збирачів меблів. А нас чомусь змушують кидати всі свої справи і бігти виконувати роботу, яку не всі можуть зробити. Та й чи повинні? Бо садочок сам би мав подбати про вантажників та збирачів меблів, фарбувальників. Але найбільше у цій історії дратує відчутно помітний шантаж — „прийдете працювати — ведіть дітей, а не прийдете — ми вас типу не чекаємо“, — розповідає ТСН.ua Оксана, мама дитини.
Позиція влади: КМДА та питання булінгу
ТСН.ua поцікавився у КМДА, чи законно у дитячому садочку Києва вимагати від батьків: мити підлогу закладу після ремонту, фарбувати стіни, носити чи збирати меблі, ліжка та вислуховувати натяки, мовляв, якщо ваша дитина йде восени у садок, то ви зобов’язані це робити?
Але у Департаменті освіти та науки КМДА, схоже, не хочуть ставати на бік батьків малечі. І натякають, що не можуть якось впливати на ситуацію, та рекомендують матерям та батькам «шукати правди» десь вище, на рівні Міносвіти або парламенту.
«Батьки мають права та обов’язки у сфері дошкільної освіти, визначені у Законі України „Про дошкільну освіту“. Роз’яснення щодо цього закону мають право надавати Міністерство освіти України та комітет ВР з питань освіти, науки та інновацій», — повідомила на запит ТСН.ua Олена Бохно, начальниця управління дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти.
Можна собі уявити, як у парламенті з’ясовують всі обставини справи щодо ситуації в дитсадку у Дніпровському районі Києва…
До речі, в управлінні нам чудово роз’яснили, що таке булінг (цькування) і де він може траплятися у навчальних закладах і хто від нього страждає. Але найцікавіше в окремому абзаці відповіді.
«Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій», — пояснює Олена Бохно.
Тож бо й воно, що вихователі «бомблять» батьків повідомленнями через «електронні засоби комунікацій» у батьківських чатах: пофарбуйте, погрузіть, помийте. Та ще й погрожують: «якщо ви плануєте вести до нас дітей». Хіба це не булінг?
Начальниця управління зазначає у своїй відповіді, що визначення складу адміністративного правопорушення та проведення адміністративного розслідування не належить до компетенції органів управління освітою, керівника закладу освіти, комісії з розгляду випадків булінгу чи інших учасників освітнього процесу. Іншими словами — звертайтеся до поліції, прокуратури або до суду.
«Водночас інформуємо, що статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності посадових і службових осіб, кожен має право звернутися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», — підсумовує у своїй відповіді Ольга Бохно.
Носити меблі не входить в обов’язки батьків
ТСН.ua поцікавився у Надії Лещик, освітньої омбудсменки: чи законно долучати батьків до ремонту у закладах дошкільної освіти.
За словами Надії Лещик, чинне законодавство, а саме ч. 6 ст. 25 Закону України «Про освіту» визначає, що засновник закладу освіти зобов’язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов. Стаття 26 цього ж Закону вказує, що керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу.
«Зауважу, що серед обов’язків батьків як відповідно до Закону України „Про освіту“, так і Закону України „Про дошкільну освіту“ відсутній обов’язок особисто долучатися до ремонтних робіт у закладі освіти. Більше того, серйозні ремонтні роботи мають робити лише фахівці. Матеріали, які закуповуються для ремонтних робіт, повинні мати відповідні сертифікати якості, адже не всі матеріали дозволено використовувати у закладах освіти через їхню шкідливість для дітей», — розповідає ТСН.ua Надія Лещик.
Вона наголошує, що ремонтні роботи мають організовувати та виконувати саме фахівці, у посадових обов’язках яких це передбачено, або ж відповідальні підрядники, адже такі роботи мають бути виконані якісно, відповідати будівельним, технічним, санітарним та іншим нормам, бо це безпека учасників освітнього процесу. Також важливе питання техніки безпеки тих людей, які виконують такі роботи, адже вони можуть бути пов’язані з ризиком травмування.
Побори та вимагання коштів
До речі, у 2026 році Служба освітнього омбудсмена отримала 6 звернень від батьків здобувачів закладів дошкільної освіти (ЗДО) щодо фінансування таких закладів, поборів, вимог коштів з батьків, зокрема на ремонтні роботи.
У цих зверненнях батьки повідомляли, що зазвичай збір коштів просять оформити як благодійні внески у благодійний фонд чи громадську організацію, які нібито створені при закладі освіти або пояснюють відсутністю належного фінансування засновником. Але заклад освіти державної та комунальної власності не може створювати ні громадську організацію, ні благодійний фонд.
«В одному з таких звернень батьки повідомили, що відмова здати кошти спричинила випадки булінгу проти них та їх дитини. Під час розгляду звернення з’ясувалося, що відповідні рішення приймались органами батьківського самоврядування ЗДО. Під час розгляду управлінням освіти було створено комісію з метою перевірки можливих фактів порушення прав учасників освітнього процесу в ЗДО. Комісією було встановлено, що керівником закладу не було проведено належної роз’яснювальної роботи з батьками здобувачів освіти та працівниками закладу, не організовано належний контроль за роботою органів батьківського самоврядування. Було порушено питання притягнення до дисциплінарної відповідальності керівника ЗДО», — розповідає Надія Лещик.
Батьки мають вирішувати все добровільно
Освітня омбудсменка зауважує, що засновник закладу освіти має забезпечити створення належних умов для перебування у закладі дітей. Батьки мають право долучитися, щоб покращити такі умови, зокрема й шляхом волонтерської діяльності, але це тільки їх право, а жодним чином не обов’язок.
«У ситуаціях примусу батьків до проведення ремонтних робіт у закладі освіти батьки можуть звернутися зі скаргами, зокрема й до органу управління освітою у громаді або безпосередньо до голови громади», — запевняє Надія Лещик.
Вона додає, що відповідно до частини 1 статті 79 Закону України «Про освіту» джерелами фінансування закладів освіти відповідно до законодавства можуть бути, у тому числі, добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб.
«Але варто зазначити, що батьки можуть надавати закладу освіти благодійну допомогу виключно за власною ініціативою та на добровільних засадах відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації. Рішення про надання закладу освіти благодійної допомоги може прийматися батьками одноосібно чи колегіально. При цьому, будь-які колегіальні рішення органу батьківського самоврядування школи (класу) щодо сплати внесків не можуть порушувати добровільного волевиявлення і рішення окремих батьків щодо сплати чи несплати таких внесків і виконуються батьками виключно на добровільних засадах», — каже освітня омбудсменка.
Надія Лещик підкреслює, що будь-які дії будь-кого з учасників освітнього процесу, спрямовані на примушування батьків до обов’язкової сплати таких внесків або на дискримінацію їх дітей (учнів), порушення їх прав, інтересів, приниження честі та гідності залежно від надання чи ненадання їх батьками відповідної благодійної допомоги, є неприпустимими.
«Звертаю також увагу керівників і засновників закладів освіти на необхідність неухильного виконання частини 3 статті 30 Закону України „Про освіту“, згідно з якою заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх вебсайтах не лише кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, а й інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством», — нагадує Надія Лещик.
Вона наголошує, що тільки за власним бажанням без примусу батьки можуть допомогти прибрати приміщення груп, перемістити меблі тощо.
«Але виконувати ремонтні роботи та здійснювати закупівлю матеріалів мають лише фахівці, а не батьки. Будь-який примус фінансування закладу дошкільної освіти незаконний. Батьки можуть допомогти лише добровільно та за власним бажанням», — підсумовує Надія Лещик.