“>
Фото: https://bank.gov.ua
Національна фінансова установа України (НБУ) виступає з пропозицією зобов’язати постачальників платіжних сервісів надавати кожній фінансовій транзакції спеціальний індикатор, що позначатиме її як операцію з низьким, помірним або високим рівнем небезпеки. За даними документа, розробленого регулятором, операції, які класифікуються як ризиковані, повинні автоматично призупинятися до моменту уточнення всіх обставин та отримання підтвердження від клієнта.
Зазначається, що транзакції з мінімальним ризиком будуть виконуватися автоматично. Ті ж, що мають середній рівень ризику, можуть бути тимчасово зупинені з метою отримання підтвердження від користувача або для проведення перевірки співробітниками постачальника платіжних послуг. Критерії, за якими визначатиметься рівень ризику для кожної категорії, будуть встановлені самими фінансовими установами у їхніх внутрішніх положеннях.
Запропонований проєкт передбачає впровадження уніфікованих підходів до контролю та узгодження платіжних операцій, що є невід’ємною частиною системи управління операційними ризиками. Фінансові постачальники зобов’язані будуть здійснювати безперервний моніторинг, а звірку платіжних операцій – щоденно.
У випадку виникнення технічних перешкод або інших обставин, що унеможливлюють проведення моніторингу, установа буде змушена здійснювати платежі лише тоді, коли такий контроль є технічно можливим. Крім того, установа повинна буде негайно, але не пізніше ніж через годину після інциденту, проінформувати НБУ про подію високого рівня критичності.
Платіжний моніторинг спрямований на виявлення транзакцій, що мають нетиповий характер, не були авторизовані, містять помилки або є неналежними. Важливо зазначити, що він не замінюватиме фінансовий моніторинг, який застосовується у сфері боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму.
Для ідентифікації нетипових операцій постачальники платіжних послуг матимуть змогу використовувати моделі, що базуються на штучному інтелекті та технологіях машинного навчання. У разі застосування таких інструментів, установи повинні будуть забезпечувати безперервне навчання моделей та регулярне оновлення вхідних даних.
Проєкт визначає ознаки нетипової поведінки, до яких, зокрема, належать: відкриття значної кількості рахунків або випуск платіжних засобів, концентрація однотипних операцій, незвичні суми транзакцій та надмірна частота переказів. Як приклад, наводиться надходження понад 10 поповнень протягом менш ніж 60 хвилин.
Постачальники платіжних послуг будуть зобов’язані вести перелік клієнтів, чиї операції вимагають посиленого нагляду. До цього списку будуть включатися фізичні особи, які передали право управління своїм рахунком третім особам, торговельні підприємства, що порушили правила прийому електронних платіжних засобів, а також одержувачі, чия фактична діяльність не відповідає присвоєному їм коду категорії торговця.
Інформація з такого переліку зберігатиметься протягом одного року. Під час проведення моніторингу постачальники матимуть можливість розглядати питання встановлення для користувачів лімітів на здійснення операцій, обмежень щодо кількості платіжних інструментів або відкриття додаткових рахунків, відповідно до укладених договорів та внутрішніх нормативних документів.
Запропонований проєкт також встановлює заходи для протидії міскодингу – ситуаціям, коли присвоєний отримувачу код категорії діяльності не відповідає його фактичній роботі. Еквайри повинні будуть проводити перевірку діяльності одержувачів, аналізувати платіжні операції та їх незвичайні сплески, а також досліджувати інформацію, доступну на вебсайтах, у соціальних мережах, чат-ботах та мобільних додатках.
Окремі процеси моніторингу можуть бути передані на аутсорсинг процесинговій установі, проте повна відповідальність за них залишатиметься за постачальником платіжних послуг. Залучена установа не матиме права самостійно призупиняти та аналізувати нетипові операції, приймати рішення щодо їх виконання, змінювати встановлені правила або присвоювати маркери ризику.
Зазначені вимоги стосуватимуться банківських установ та небанківських постачальників платіжних послуг, за винятком малих платіжних організацій. Після затвердження відповідної постанови, вони матимуть 90 днів з моменту набуття чинності новими правилами для приведення своєї діяльності у відповідність до встановлених норм.
Центральний банк приймає зауваження та пропозиції до проєкту документа до 31 липня 2026 року включно.
За попередніми оцінками Національного банку, впровадження вищезазначених вимог не потребуватиме жодних фінансових витрат від громадян. Однак, учасники ринку можуть зіткнутися з додатковими витратами у випадку залучення зовнішніх організацій для здійснення моніторингу операцій на умовах аутсорсингу.