07.08.2026, 16:35 | Автор: Наталя Хомка
У районах Києва з щільною забудовою температура поверхні під час літньої спеки може досягати 46–47°C, тоді як у передмістях, багатих на зелені зони та водойми, вона тримається в межах 39–41°C. Такі дані випливають з аналізу супутникових знімків, проведеного компанією ЛУН, як передає видання Property Times.
Найвищі показники температури поверхні були зафіксовані в Дарницькому районі (47°C), а також на Подолі та Оболоні (46°C). Натомість у Нових Петрівцях температура поверхні складала 39°C, у Конча-Заспі — 40°C, а в Чайках — 41°C.
За даними ЛУН, ця різниця зумовлена, перш за все, наявністю зелених зон, водойм та щільністю забудови, які безпосередньо впливають на нагрівання міського середовища.
При цьому різниця проявляється не лише в температурі, але й у вартості житла. Середня ціна квадратного метра в новобудовах Києва становить $1410, тоді як у Київській області вона сягає $930, що приблизно на третину менше.
«Зелені насадження, водні об’єкти та низька щільність забудови впливають на комфорт проживання під час літньої спеки. Супутникові дані наочно демонструють це: варто лише відійти від суцільного бетону й асфальту до лісової зони чи парку — і температура поверхні може знизитися на 10–15 градусів. Тому при виборі місця проживання важливо звертати увагу не лише на саму квартиру, але й на навколишнє середовище», — зазначає Анна Денисенко, керівниця напряму соціальної відповідальності ЛУН.
Нагадаємо, раніше Property Times інформували, що в умовах інтенсивної забудови міст площі зелених зон скорочуються, що негативно позначається на екологічному стані. Крім того, в літній період “бетонно-асфальтове” місто перегрівається, що призводить до дискомфорту.
У світовій практиці для вирішення цієї проблеми все частіше застосовують вертикальне озеленення.
«Проблему “бетонно-асфальтового” міста, або “ефект міського теплового острова” (urban heat island effect), на Заході помітили та вивчили давно. Підвищена температура міського середовища дійсно негативно впливає на здоров’я людей та якість життя, а також призводить до зростання витрат на охолодження перегрітих офісних, житлових та громадських будівель. Одним з можливих рішень цієї проблеми є створення зелених дахів», — вважає Максим Заїка, менеджер проектів DELTA Ukraine з питань зеленої сертифікації LEED, BREEAM, DGNB.
На думку експерта, з погляду цієї проблеми, вертикальне озеленення відіграє менш значущу роль, оскільки найбільше нагріваються саме горизонтальні поверхні.
Проте, якщо йдеться про багатоповерхову забудову, то одних лише “дахових садів” може бути недостатньо для досягнення бажаного ефекту, адже площа стін у високих багатоповерхових будинках перевищує площу даху.