itemprop=”image” itemscope itemtype=”https://schema.org/ImageObject” rel=”nofollow”>
shutterstock.comВВП України
СтаттіДержаваВВП УкраїниРоздрукувати 112 Серпня 2026
Економіка під тиском: чому аналітики переглядають прогнози ВВП на 2026 рік Читайте на русскомRead in EnglishЮрій Григоренко До вже відомих проблем за останній час додалися нові квоти на ринку сталі ЄС і блокада чорноморських портів
Перше півріччя 2026 року виявилося для української економіки складнішим, ніж очікувалося: обстріли енергоінфраструктури, холодна зима, подорожчання енергоносіїв і вплив CBAM вже позначилися на ВВП, а попереду — значний негативний вплив блокади чорноморських портів і нових квот ЄС на імпорт сталі. Навіть без урахування ймовірних масштабних ракетних обстрілів критичної інфраструктури в осінньо-зимовий період, українська економіка опинилася на межі мінімального зростання.
Поточні оцінки
Динаміка української економіки суттєво погіршується. Хоч у II кварталі реальний ВВП України збільшився на 0,6% р./р. але в I кварталі економіка на тлі зимових блекаутів скоротилася на 0,6% р./р. Нагадаємо, що реальний ВВП України у 2025 році зріс на 1,8% проти 3,2% у 2024-му.
Серед основних факторів скорочення економіки у І півріччі можна назвати такі:
На початку ІІ півріччя до негативних чинників додалися: запровадження з 1 липня нових квот на імпорт сталі в ЄС, здатних суттєво підкосити українські металургійні підприємства, та блокада чорноморських портів, через які проходить приблизно 90% українського морського експорту.
Навіть середньострокове припинення роботи портів Великої Одеси загрожує значним скороченням експорту, меншою мірою — імпорту, та зменшенням валютних надходжень. НБУ оцінює сукупне недоотримання валютної виручки у ІІ півріччі через блокування Росією портів приблизно у $2,5 млрд, а незалежні аналітики оцінюють негативний вплив блокади чорноморських портів на український ВВП у межах від -0,6% до -0,9%. Урядові прогнози наразі не враховують цей фактор, який до кінця року може завдати катастрофічних наслідків для економіки.
До вищезазначених проблем долучається і прискорення інфляції. Наприклад, зростання цін виробників промислової продукції у червні становило 39% р./р. Через посилення цінового тиску НБУ погіршив прогноз інфляції в Україні на 2026 рік до 10% з 9,4% у квітневому прогнозі.
«Ключовий канал інфляції — збільшення цін промислових виробників: +40% за рік (зокрема на енергоносії +80%). Інші вагомі фактори прискорення інфляції: девальвація гривні, підвищення акцизів на тютюн і пальне, ріст світових цін на енергоносії та олію, зростання тарифів водопостачання», — зазначає Богдан Данилишин, голова Ради Національного банку України у 2016–2022 рр.
Зі свого боку на валютний курс тисне величезний дефіцит зовнішньої торгівлі товарами, який за І півріччя збільшився на 55% р./р., до $28,3 млрд, що створює значні передумови для девальваційних процесів.
«Фундаментальна причина української інфляції — торговий дефіцит ($69 млрд або 32% ВВП), який доводиться покривати імпортом коштом зовнішньої допомоги. Ситуація ускладнюється підвищенням світових цін на критично важливі для української економіки енергоносії», — пояснює Богдан Данилишин.
Водночас, попри всі виклики, український бізнес п’ять місяців поспіль зберігає позитивні оцінки результатів своєї діяльності. У липні індекс очікувань ділової активності становив 50,1 порівняно з 50,4 у червні і 41,3 у січні поточного року. Нагадаємо, що значення індексу вище 50 означає оптимізм бізнесу, а нижче 50 — ринковий песимізм.
За даними НБУ, оптимістичним оцінкам респондентів у липні сприяли: достатній рівень міжнародної фінансової допомоги, жвавий споживчий попит, бюджетне фінансування на відновлення інфраструктури та будівництва доріг, стабільна ситуація в енергетиці тощо.
Стримувальний вплив на економічну активність підприємств у липні мали: посилення інтенсивності обстрілів критично важливих об’єктів, ускладнення логістики, посилення курсових очікувань і дефіцит кадрів. Для порівняння, на «дні» ділових очікувань у січні 2026 року бізнес найбільше турбували дефіцит енергоресурсів, зростання витрат на альтернативні джерела живлення, проблеми з логістикою та ін.
Очікування-2026
Погіршення економічної ситуації на початку року призвело до корекції прогнозів зростання реального ВВП України у поточному році. Так, Кабмін знизив прогноз зростання економіки у 2026-му до 1,6% р./р. з 2,4% р./р., на яких базувався держбюджет-2026 у момент його затвердження наприкінці минулого року. Водночас МВФ у червні погіршив прогноз зростання реального ВВП України цьогоріч до 1–1,6% р./р. із лютневих 1,8–2,5% р./р.
Наприкінці липня НБУ поліпшив прогноз зростання реального ВВП у 2026-му до 1,8%, хоча у квітні оцінку було погіршено до 1,3%. З огляду на все, що відбувалося в українській економіці у липні, цей крок здається надто оптимістичним. Покращення прогнозу в НБУ пояснюють дією компенсувальних факторів і локалізацією виробництва зброї, що може додати до ВВП 1,4 в. п.
Проте чинник оборонного виробництва став настільки значущим на тлі інших галузей, що компанія Dragon Capital прогнозує у поточному році падіння «цивільної» економіки приблизно на 1 в. п. (без урахування впливу ОПК на ВВП). Фактично зараз виробництво продукції військового призначення — єдина галузь української економіки, яка демонструє стале зростання.
Медіанне очікування зростання реального ВВП неурядових аналітиків у поточному році становить 1,1% р./р. (у грудні 2025-го прогноз був на рівні 2,4% р./р.). Важливою ознакою єй те, що більшість оцінок базується на припущенні про продовження війни у 2026 і 2027 роках.
Водночас незалежні аналітики очікують обмеженого функціонування морського коридору в 2026 році через масовані російські удари, однак більшість припускає відновлення роботи чорноморських портів у 2027-му.
Отже, наявні проблеми українського бізнесу найближчим часом нікуди не зникнуть, ба більше — з настанням осінньо-зимового періоду можна очікувати на «традиційне» загострення проблем дефіциту електроенергії і зростання витрат на альтернативне енергозабезпечення.
Це «базовий мінімум» проблем (на додачу до неможливості повноцінно експортувати продукцію), які можуть загостритися у короткостроковій перспективі через посилення ракетних обстрілів усіх видів інфраструктури. Загальний негативний вплив цих атак на ВВП України у 2026 році НБУ оцінює на рівні 0,9% ВВП, хоча він може бути більшим, з урахуванням значно вищої інтенсивності обстрілів і суттєво більших, ніж раніше, економічних і матеріальних втрат.
«За умови збереження інтенсивності ударів по інфраструктурі очікується, що частина українських виробників виводитиме виробництво за кордон. Аналогічний ризик є і для логістики: за ударів по логістичній інфраструктурі частину складських площ може бути перенесено до сусідніх країн (зокрема до Польщі й Угорщини). В сукупності це означає втрату виробничого й логістичного потенціалів і людського капіталу», — зазначає економічний експерт Данило Монін.
Подальша динаміка української економіки залежатиме від безпекової ситуації та характеру нових руйнувань, стабільності функціонування енергосистеми і системи логістики, а також від своєчасності міжнародної фінансової допомоги та геополітичного розвитку подій.
Теги:ВВП України, економіка України, макроекономіка Читайте нас в соціальних мережах:Наш Телеграм-канал:t.me/gmkcenterСторінка в Фейсбуці:fb.com/GMKCenterNewsПідпишіться на наші новини
