В американському штаті Вермонт архітектурна студія Cordero Pardee здійснила унікальний проєкт: стару дерев’яну стайню перетворили на сучасну художню студію, придатну для роботи протягом усього року. Це яскравий приклад адаптивного повторного використання будівель, де історична споруда не руйнується, а набуває нового життя, відповідаючи сучасним потребам та екологічним стандартам.
Оригінальна стайня мала просту дерев’яну конструкцію, зовнішню обшивку з гірської сосни та покрівлю з бітумної черепиці. Архітектори зберегли основний каркас і внутрішню дерев’яну обшивку, що дозволило максимально зберегти автентичний вигляд та атмосферу будівлі.
Для утеплення приміщення було вирішено відмовитися від традиційних пінопласту та мінеральної вати. Натомість архітектори обрали конопляну вату – екологічний, безпечний для здоров’я матеріал, який не потребує спеціальних засобів захисту при монтажі. Цей матеріал добре пропускає повітря, має низький вуглецевий слід і був використаний для утеплення зовнішніх стін та стелі.
Там, де раніше були вікна чи дверні отвори, тепер встановлено плити Homasote. Це біорозкладний матеріал, виготовлений з переробленого паперу з додаванням воску. Таке рішення стало частиною загальної концепції безвідходного підходу до реконструкції.
У тих частинах студії, де утеплення проводилося зсередини, для обшивки використали нові дошки з грубо обробленого гемлоку. Це допомогло підкреслити автентичний вигляд стін і стелі, зберігши текстуру та матеріальність старої споруди.
Додатково, за інформацією студії, в окремих зонах проєкту були використані інноваційні біоматеріали на основі міцелію та піна з морських водоростей. Це стало експериментальним елементом, що доповнює основну ідею максимального використання екологічно чистих ресурсів.
Загальна площа студії становить близько 150 квадратних метрів, а висота центральної частини сягає 7 метрів. Простір наповнений природним світлом завдяки оновленим вікнам та відкритому плануванню.
Цей проєкт демонструє, як можна переосмислити історичну архітектуру, зберігши її цінність. Архітектори довели, що оновлення старих приміщень не обов’язково повинно супроводжуватися використанням токсичних або енергоємних матеріалів.
У студії вдалося гармонійно поєднати історичну конструкцію з екологічним підходом до будівництва, розкривши новий потенціал старої дерев’яної стайні.
