Коней писали всесвітньо відомі художники Рубенс, Веласкес та Ван Дейк. Ці тварини нікого з митців не залишають байдужими. Граціозні коні асоціюються зі свободою, шляхетністю та успіхом, саме тому так часто можна побачити у оселях статуетки та картини з конями.
Можливо, така статуетка є і у вас у оселі? Чи знаєте її походження: який фарфоровий завод та у якому році випускав такі роботи? Хто автор форми та розпису? Зазвичай цікаво і те, як статуетка прийшла у дім. Можливо, це чийсь подарунок або покупка з історією.
Про найколоритніші фігурки коней в інтерв’ю «ФАКТАМ» розповіла колекціонерка та дослідниця історії вітчизняного фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк, яка раніше розповідала про статуетки українських фарфористів за мотивами казок Андерсена — золоту колекцію у світовому мистецтві.
«Доля Михайла Моцика нагадує гостросюжетний фільм»
– «Вперше, коли я їздив галопом на коні, то заплакав — це було схоже на політ — те, чого прагне людство,» — якось сказав відомий англійський актор Том Хіддлстон. З давніх-давен кінь відігравав велику роль у житті людини. Практично у кожному будинку, де жили заможні люди, можна було зустріти картини чи статуетки з кіньми.
ВІДЕО ДНЯ
— Хто з українських митців-фарфористів створив найкращі скульптури коней?
– Реалістично відтворив коней у фарфорі полонський майстер Михайло Моцак. Доля цього митця не була легкою. Вона нагадує гостросюжетний фільм. Михайло Моцак з’явився на світ 21 листопада 1923 року на Полтавщині у бідній селянській сім’ї. Коли йому було три роки, помер батько. У страшні голодні роки Михайло залишився живим завдяки турботі батькового старшого брата Федора, який забрав хлопця на якийсь час до себе в Кременчук. Зі шкільних предметів хлопцю найкраще давалось малювання… Проте тоді він ще не знав, які випробування йому готувала доля. Під час війни у 1942 році в стані тяжкого поранення потрапив у полон. Потім був концтабір у Німеччині. Дивом Михайлові вдалося втекти. Понад усе він цінував свободу.
Читайте також: «Мої роботи часто нагадують людям їхнє щасливе дитинство», — художниця-керамістка Лара Антонова
РЕКЛАМА
— Можливо, саме тому так любив волелюбних коней?
– Думаю, так. Повернувшись на рідну землю, оселився у Кременчуці, а у 1947 році поїхав у Миргород і вступив на навчання до керамічного технікуму на факультет художньої кераміки. Його як фронтовика зразу прийняли на другий курс. Здавалося, життя почало налагоджуватись. Проте трапилась нова біда: у 1950 році Михайла за фотографування залізничного мосту через річку Уж арештували і звинуватили у шпигунстві… Лише через шість років, згідно висновку Комісії Президії Верховної Ради СРСР, Михайла Моцака звільняють з ув’язнення зі зняттям судимості. Із далекої Воркути він повернувся до Кременчука і невдовзі відновився на навчанні у Миргородському керамічному технікумі. Дипломну роботу — фарфорову вазу «Шевченко-художник» — виконував на Полонському фарфоровому заводі. Тут і залишився працювати.
РЕКЛАМА
У творчому доробку Михайла Моцака особливе місце належить анімалістичному жанру, над яким він працював протягом всіх наступних років. У 1960-х роках його увагу привертали екзотичні тварини: жирафи, зебри… У анімалістичній скульптурі Михайло Моцак намагався відтворити повадки і характер тварин. Відомі роботи митця — «Лось», «Лань з ланеням», «Олені на водопої», «Коник», «Лисичка на полюванні», «Мисливська собака». З особливим інтересом він ліпив котенят, цуценят, лисенят, тигренят та інших симпатичних грайливих звірят.
За зразками Михайла Андрійовича на заводі випускали цілі серії, колеги навіть жартома прозвали їх «моцики». Помер Михайло Моцак у Полонному в 2017 році на 94 році життя. У пам’яті його друзів і колег він залишився великим трудягою, з доброю вдачею, чуйним серцем і любов’ю до життя.
РЕКЛАМА
М. Моцак. «Золотогривий кінь». Полонський ЗХК. 1987; М. Моцак. «Кінь». Полонський ЗХК. 1993; М. Моцак. «Лоша». Полонський ЗХК. 1970
«Наприкінці 1950-х років твори Віталія Горолюка експонувалися на міжнародних виставках у Бельгії та Франції»
— Краса!
– Ще одна чудова робота належить Віталію Горолюку. Творча праця митця пов’язана з Тернопільським фарфоровим заводом з 1965 року. До цього він успішно працював на Полонському фарфоровому заводі після закінчення відділення художньої кераміки Одеського художнього училища. Наприкінці 1950-х років його твори експонувалися на міжнародних виставках у Бельгії та Франції. «Кінь» Горолюка (фото у заголовку — Авт.) — одна з моїх улюблених статуеток. У моє зібрання вона прийшла нещодавно. Я писала про тернопільський фарфоровий завод. Вивчала біографію Віталія Горолюка. А коли пишу про майстра, мені обов’язково треба бачити його роботи. От й шукала їх. Поміж інших був й цей кінь.
— Дуже гарна ваза «Коні й квіти», створена художником Петром Тарасенком на Тернопільському фарфоровому заводі…
– Кінь символізує біг часу та швидкість думки. Квіти — символ життя. Понад десять років Петро Тарасенко був головним художником підприємства. Його твори зберігаються в Національному музеї декоративного мистецтва України (Київ), у Музеї історії Києва, Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав», Хмельницькому краєзнавчому музеї, в Музеї образотворчих мистецтв імені О. Білого (місто Чорноморськ Одеської області).
П. Тарасенко. Ваза декоративна «Коні й квіти». Тернопільський ФЗ. 1967
«Фантазійних коників також створила відома фарфористка Валентина Трегубова у серії зодіакальних фігурок»
— Дуже гарна ваза! Незвичайна.
— Фантазійних коників також створила відома фарфористка Валентина Трегубова у серії зодіакальних фігурок. Ось один із них.
В. Трегубова. Знак Зодіаку — Рік Коня. Коростенський ФЗ. 2002
Також чудового коника ми бачимо у її знаменитій роботі «Куди їдеш, Явтуше?»
В. Трегубова. «Куди їдеш, Явтуше?» Коростенський ФЗ. 1966
— Що треба знати, даруючи статуетку коня та отримуючи її у подарунок?
– Статуетки та посуд з кіньми — чудовий подарунок, який нікого не залишить байдужим. Кінь символізує успіх у справах. Проте згідно фен-шуй, дуже важливо, як саме стоїть статуетка у вашій оселі. Вважається, що статуетку коня треба ставити так, щоб він був спрямований у дім, а не з нього — саме тоді він приноситиме удачу.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з колекціонеркою Людмилою Карпінською-Романюк про музику у фарфорі, відтворену українськими митцями.
Фото у заголовку В. Горолюк. «Кінь». Тернопільський ФЗ. 1992
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
