Презентація книги Андрія Булавіна та Олександра Чудновця «Полювання на крейсер «Москва» відбулася в Києві напередодні третьої річниці знищення флагмана Чорноморського флоту рф. Нагадаємо: 13 квітня 2022 року «Москву» було уражено двома українськими протикорабельними ракетами «Нептун». А наступної ночі під час буксирування («за ніздрю», як кажуть моряки — Авт.) до тимчасово окупованого Севастополю дуже сильно пошкоджений крейсер пішов на дно. Автори книги мають власну версію того, чому екіпаж флагмана Чорноморського флоту рф не зміг захистити свій корабель від влучання ракетами «Нептун» і чому всі спроби боротьби за живучість не мали успіху.
«Крейсер „Москва“ мав 64 ракети С-300, щоб збивати повітряні цілі, проте екіпаж не зміг захистити свій корабель саме від удару з повітря»
— Крейсер «Москва» вразили двома ракетами «Нептун». Протиповітряна оборона корабля не змогла відбити їх атаку. Вона була слабою? — ставлю питання співавтору книги «Полювання на крейсер «Москва» Андрію Булавіну.
ВІДЕО ДНЯ
– Ні, навпаки ППО на цьому кораблі була доволі потужною. Крейсер мав три ступені захисту від ударів з повітря. Тут важливо зазначити, що одне з основних завдань «Москви» в цій війні була саме протиповітряна оборона — знаходячись, скажімо, в районі острова Зміїний, крейсер контролював повітряний простір в радіусі десь 400 кілометрів. Він мав на борту 64 ракети С-300, щоб збивати повітряні цілі. Це доволі серйозні можливості, попри недоліки певних застарілих систем, якими була оснащена «Москва». Тож він міг створити чимало проблем.
Андрій Булавін (ліворуч) і Олександр Чудновець розповіли, що спершу планували підготувати велику аналітичну статтю про знищення «Москви», проте врешті вирішили написати повноцінну книгу. Фото автораРЕКЛАМА
— За деякими даними певний внесок в унікальну операцію Сил оборони України зі знищення «Москви» внесли декілька… російських моряків, які погодилися співпрацювати з нашими спецслужбами. Чи вам вдалося знайти підтвердження або спростування цій версії?
– Існує офіційно не підтверджена інформація, що начебто російський морський офіцер під час інспекції на крейсері «Москва» в Севастополі встановив на борту два GPS-трекера, які допомагали Силам оборони України відстежувати місцеперебування ворожого корабля. А інший російський офіцер нібито передав українській стороні технічну інформацію про актуальний на той час стан крейсера. У відкритих джерелах навіть вказується ціна, за яку він продав цю інформацію — три тисячі доларів. Чи правда це? Відповідь відома вузькому колу людей, які мають доступ до секретної інформації. Ми з моїм співавтором Олександром Чудновцем користувалися відкритими джерелами. Проте знаємо дещо більше, ніж написали в книжці. Ще не настав час оприлюднювати деякі відомі нам речі.
— Вам з Олександром Чудновцем вдалося розібратися, чому ППО, яке було встановлено на крейсері, не захистили його від удару «Нептунами»?
РЕКЛАМА
– У книжці з залученням великого об’єму даних ми розглянули декілька версій щодо цього. На нашу думку, цілком можливо, що екіпаж банально проґавив ракетну атаку на свій крейсер. Певну роль в цьому могли відіграти й дещо застаріла техніка, якою була оснащена «Москва», а також недостатні підготовка і навченість бойових розрахунків.
— Російська сторона визнала, що «Москву» знищили українські ракети?
– Міноборони рф цього досі не визнало, хоча у відкритому доступі є розсекречене відео пуску двох ракет «Нептун» саме по крейсеру «Москва». Вони летіли до цілі на малій висоті (висота польоту від гребнів хвиль 3−10 метрів), вразили її через 12 хвилин після пуску.
Тут слід сказати ще про таке: окрім іншого, ми проаналізували версії ураження «Москви», оприлюднені в російських джерелах. Основна частина цих версій являє собою спробу приховати правду. Аналогічна технологія уведення в оману громадськості була застосована російською пропагандою ще 2000 року після загибелі в Баренцовому морі атомної субмарини «Курськ». А потім у 2014-му після збиття росіянами на Донеччині за допомогою зенітно-ракетного комплексу «Бук» малазійського пасажирського лайнеру.
РЕКЛАМА
— В чому суть технології приховування правди?
– В тому, що вкидається велика кількість найрізноманітніших (в тому числі, конспірологічних) версій. В результаті пересічні громадяни і преса заплутуються в нерідко суперечливих трактуваннях. Врешті у людей не виникає чіткої однозначної уяви про причини резонансної події. Вони втрачають до неї інтерес, вважаючи, що правду їм так і не скажуть.
«Вигоріло приблизно 60 відсотків крейсера»
— Повернемося до крейсеру «Москва». Які конкретно наслідки для корабля мало влучання в нього двох ракет «Нептун»?
— Вони пробили обшивку корабля і вибухнули вже в середині. В результаті здетонувала частина боєкомплекту, який був на крейсері.
Маємо власну версію того, в яку саме частину корпусу «Москви» влучили українські ракети. Щоб переконатись в її обґрунтованості і уточнити деталі, ми побували на борту «близнюка» «Москви» недобудованому крейсері «Україна» (знаходиться в Миколаєві біля стінки суднобудівного заводу і офіційно проходить в документах, як ракетний крейсер проєкту 1164 заводський № 2011). На борту «України» нас супроводжував Петро Андрійович Петрущенко, який брав участь в будівництві всіх крейсерів цієї серії. Ми попросили: «Давайте почнемо не з екскурсії, а з предметної розмови». Петро Андрійович здивувався (бо спершу вирішив, що ми чергові екскурсанти). На столі в кают-компанії (за розміром вона як зал) ми розклали креслення, карти і інші документи. Хвилин 40−50 обговорювали технічні аспекти. Наш співрозмовник був приємно вражений рівнем наших знань. Потім пішли саме в ті частини корабля, які нас цікавили.
Крейсер «Москва» був флагманом Чорноморського флоту рф
— Цей крейсер — єдиний «близнюк» «Москви»?
– Ні. Є ще два — на Північному і Тихоокеанському флоті рф. Тут слід сказати, що проєкт цих кораблів (окрім номеру 1164, він також має шифр «Атлант») розроблено в радянські часи. Першим (у 1982 році) було побудовано саме крейсер «Слава», який у 1995-му перейменували. «Москвою» він став через тодішнього мера російської столиці Юрія Лужкова. Річ у тім, що крейсеру загрожувало перетворитися на металобрухт через нестачу у Міноборони рф коштів на його ремонт. Лужков визвався виділити необхідну суму з бюджету москви за умови, що корабель перейменують на честь столиці рф.
— Так в яку ж саме частину крейсера влучили українські ракети?
– Ми вважаємо, що влучання були в центральну частину корпусу «Москви» в районі міделя (мідель — ширина судна в його максимальному поперечному перерізі — Авт.). На фото ураженого крейсера місця влучання легко ідентифікувати по диму, який звідти виривається. В результаті влучання першої ракети було знищено пост енергетики та живучості, а в котельному відділенні спалахнула пожежа. Друга ракета зайшла дещо під кутом біля місцезнаходження зенітно-ракетних комплексів С-300 та погребу боєзапасу і вибухнула там. Через це відбулася детонація ракет для С-300.
Тут важливо наголосити: попри обґрунтованість наших аргументів, та судження, які приводять на користь своїх версій інші дослідники — все це лише припущення. Доки не будуть опубліковані фотографії та відео, за якими чітко видно, місця ураження «Москви», остаточна картина цієї події з’ясована не буде.
— Тобто фото і відеоматеріалів в відкритому доступі поки що недостатньо?
— Так, їх дуже мало: в інтернеті є лише декілька фотографій і один невеликий шматочок відео «Москви» після влучання в неї українських ракет. Цього замало для повноцінного аналізу.
— Ви вважаєте, що існують фото і відео ураженої «Москви», які з якихось міркувань досі не оприлюднені?
— Я в цьому переконаний, адже до того, як «Москва» затонула, до неї встигли дійти як мінімум два російських судна. З них обов’язково мали зробити великий масив фото і відео. Російська сторона поки що не хоче їх оприлюднювати.
— Ви сказали, що після влучання другого «Нептуна» в «Москву» здетонували ракети для С-300. Скільки цих ракет було на борту крейсера?
— Шістдесят чотири.
— Окрім детонації, ще й пожежа спалахнула?
– Так. Загалом вигоріло приблизно 60 відсотків «Москви». Ми вважаємо, що, побачивши масштаб ушкодження крейсера, росіяни могли навмисно затопити його на шляху в Севастополь. Адже вони прагнули, щоб ураження флагману Чорноморського флоту рф якомога менше обговорювалась в медіа. Якщо б розтрощену, вигорілу «Москву» притягли на буксирі в Севастополь, то неминуче її там фотографували різні люди (навіть попри заборону). До того ж були б зроблені фото з космічних супутників. В результаті велика кількість знімків з’явилась б Інтернеті. Це ставало б новими інформаційними приводами для обговорення. Росіяни цього дуже не хотіли.
Щодо можливості відновлення крейсеру, то зробити це було б дуже й дуже складно і дорого. Тож цілком можливо, було вирішено, що затопити — це найкраще рішення. Як би там не було «Москва» пішла на дно серед ночі 14 квітня, коли інше судно тягнуло його на буксирі в Севастополь.
«На борту „Москви“ були ракети „Вулкан“, які ворог міг запускати по містах України»
— Скільки загинуло членів екіпажу «Москви»?
– Росіяни приховують інформацію про це. Спочатку вони офіційно заявили, що загинула одна людина. Це нереально. Адже там було більше ніж 500 членів екіпажу і додатково кілька десятків офіцерів похідного штабу ЧФ разом з підрозділом морської піхоти. При таких масштабних вибухах, пожежі загинуло багато з них. Російська влада записала їх в зниклі безвісти.
Достеменно відомо, що в Севастополі на території 30-ї дивізії надводних кораблів відкрито пам’ятник членам екіпажу «Москви». На ньому вибито 21 прізвище (це дані станом на 2024 рік), причому лишилося дуже багато вільного місця для інших.
Наведу ще такий показовий факт: після загибелі «Москви» російська пропаганда кинулась крутити відео, на якому знято шикування екіпажу цього крейсера. Пропагандисти запевняли, що показують моряків, яких врятовано. Але це брехня. Адже на цих кадрах є люди, які на момент демонстрації ролика офіційно були визнані російською стороною такими, що зникли безвісти.
— На борту «Москви» були ракети, які ворог мав можливість запускати по українським містам?
– Так, це ракети «Вулкан». Хоча вони призначені для ураження кораблів, проте маємо сумний досвід, коли росіяни били по українським містам іншими протикорабельними ракетами, які називаються Х-22. Тож могли застосувати й «Вулкани». Але вони пішли на дно разом з «Москвою».
— Тобто, «Вулкани» не вибухнули на борту крейсера, коли в нього влучили українські ракети?
— На жаль, не вибухнули. Як я вже казав, здетонував запас ракет С-300 та деякі інші боєприпаси.
— Відомо, на якій глибині затонула «Москва»?
— В межах 60−70 метрів. В книжці ми навели приблизне місце затоплення.
— Правда, що перед ураженням «Москви» Сили оборони України зробили спробу потопити інший російський корабель — «Адмирал Эссен»?
– Знову ж таки не все ще можна розповідати. Але скажу, що, хоча стрільба по фрегату «Адмирал Эссен» виявилася не дуже вдалою, проте вона продемонструвала окупантам, що Україна має далекобійні ракети. Це змусило росіян відмовитись від морської десантної операції, яку вони планували провести біля узбережжя Одеси.
P. S. Від початку повномасштабної війни знищено 28 надводний і один підводний кораблі рашистів.
Раніше «ФАКТИ» писали про те, що не маючи флоту Україна забрала у росіян можливість контролювати Чорне море.
