Здається, українські посадовці відшукали шлях обійти різноманітні «мораторії,» «заборони» та інші обмеження на збільшення вартості для споживачів. І хочуть це здійснити не у формі вирівнювання цін, як пропонували в НБУ, а під приводом «оновлення».
ВІДЕО ДНЯ
Зокрема, Кабінет Міністрів має намір модернізувати систему централізованого забезпечення теплом. Відповідна пропозиція міститься в законопроєкті № 14067, який уряд направив до Верховної Ради, пише «Мінфін». Документ, зокрема, вводить правило про обов'язкове облаштування в усіх багатоповерхівках індивідуальних теплових пунктів (ІТП), пише «Мінфін».
Як інформують у Мінрегіоні (саме це відомство розробляло зазначений законопроєкт), ІТП стануть необхідними для всіх будівель, які зараз підключені до централізованого постачання тепла. До цієї категорії, крім корпоративних офісів та бюджетних установ, потрапляють і багатоповерхові будинки. У деяких із них індивідуальні теплові пункти вже наявні, але, за оцінками Попенка, будинків з ІТП в Україні не більше 3%.
Індивідуальний тепловий пункт — це автоматизований комплекс, що встановлюється безпосередньо в будинку та налагоджує подачу гарячої води та опалення виключно для нього.
З одного боку, для мешканців багатоквартирних будинків наявність ІТП — це суттєва перевага. Насамперед, можна регулювати температуру теплоносія та встановлювати бажані параметри (наприклад, щоб у помешканнях було 24 градуси тепла). Тобто, наприклад, якщо погода тепла, можна миттєво «зменшити» опалення та не перегрівати будівлю.
РЕКЛАМА
По-друге, реально заощаджувати на обігріві. «У випадку з централізованим обігрівом постачальник „відносить“ на користувачів всі втрати в мережі, а вони можуть сягати 30. Якщо в будівлі є ІТП, такого не буде, оскільки тепло генерується на місці», — пояснює аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.
За словами Олега Попенка, заощадження можуть бути доволі значними. «Рахунки можна знизити на 40−45% і навіть більше. Якщо зараз споживачі сплачують в середньому 40−45 гривень за квадратний метр опалювальної площі, то з ІТП реально вийти на показники 20−25 гривень за квадрат», — підрахував Попенко.
Але, за словами Корольчука, досягти найбільшої економії можливо, лише якщо встановлення ІТП здійснюватиметься одночасно з реконструкцією теплових мереж та котелень, а про це поки що не йдеться.
РЕКЛАМА
У будь-якому разі, економія на обігріві буде. За словами Душенка, в межах 15−20%. Тобто якщо зараз обігрів середньостатистичної двокімнатної квартири обходиться приблизно у 2 тисячі гривень на місяць, то з ІТП може бути на 300−400 гривень дешевше.
У Мінрозвитку також запевняють, що ІТП дозволять громадянам отримувати якісніші послуги та менше платити, а саму установку індивідуального опалення у відомстві подають, як «головний елемент оновлення системи централізованого обігріву».
Але оскільки коштів у комунальників на нововведення немає, то встановлювати їх планують за рахунок підвищення тарифів, тобто за рахунок споживачів. На це натякнув керівник КП «Тепловик» Олександр Душенко.
Адже ці проєкти є досить коштовними. «Залежно від будівлі та типу обладнання, один ІТП може коштувати 300−700 тисяч гривень і більше. При цьому, за попередніми розрахунками, середній термін окупності для 9-поверхового будинку складає 3−5 років, а, наприклад, для 2−4 поверхових — 15−30 років», — вважає фахівець.
РЕКЛАМА
Тобто, підвищення тарифів не уникнути. До того ж, окрім обігріву можуть змінитися платіжки й на інші комунальні послуги. «Вже з наступного року, скоріш за все, подорожчають вода, електроенергія та газ для населення. А плата за обслуговування будинків та вивезення сміття у багатьох містах вже зростає», — зазначив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
З іншого боку, незрозуміло, коли саме українці матимуть можливість заощаджувати на обігріві, і чи не доведеться перед цим, навпаки, сплачувати збільшені платіжки.
Адже зараз в Україні діє мораторій на збільшення тарифів на опалення та гарячу воду. Згідно з чинним законодавством, скасують його не раніше, ніж через пів року після завершення військового стану.
Як вирішуватимуть цю колізію, якщо ІТП масово з'являтимуться ще до закінчення війни, поки що незрозуміло.
Окрім обігріву та гарячої води, під дію мораторію на збільшення тарифів підпадають також послуги з розподілу газу. Щодо самого газу та холодної води, то офіційно заборон переглядати вартість на них немає. Хоча, як кажуть експерти, у цьому випадку діють «неофіційні обмеження».
Наприклад, НКРЕ вже після початку війни намагалася затвердити підвищені тарифи для водоканалів, але після втручання Президента це рішення відклали. При цьому невеликим водоканалам, тарифи для яких регулюють на місцевому рівні, вже під час війни погоджували збільшення.
Самі водоканали стверджують, що тарифи для населення у більшості міст давно збиткові, оскільки за останні роки електроенергія, реагенти, ремонти та інші витратні статті значно подорожчали.
Корольчук не виключає, що питання збільшення тарифів на холодну воду можуть підняти вже до кінця цього року, а самі цінники можуть вирости щонайменше на 30%.
Щодо газу, то, за словами Корольчука, поки що економічних причин для перегляду вартості для населення (близько 8 гривень за куб) немає, оскільки «Нафтогаз» купує в «Укргазвидобування» газ українського видобутку за 7 гривень за куб.
Тобто людям фактично пропонують модель: спочатку платите більше за оновлення, потім, можливо, платитимете менше. Коли саме настане це «потім», залежить від термінів установки ІТП та скасування мораторію на збільшення тарифів, що діє до завершення воєнного стану. Яким чином підвищуватимуть тарифи за чинного мораторію — поки що ніхто чітко не пояснив.
Нагадаємо, що у деяких випадках борги за комунальні послуги можуть списати.
