На 10% побільшало операцій, що підпадають під фінмоніторин / Shutterstock
Більше ніж 1,4 млн повідомлень про фінансові операції, які підпадають під критерії фінансового моніторингу, надійшло до Державної служби фінмоніторингу за три квартали 2025 року. Це на 10% більше, ніж за такий же період минулого року. Більша частина, а саме 83% повідомлень, стосується граничних операцій. У цілому 794 матеріали на суму 150,46 млрд грн було передано до правоохоронних органів для проведення слідчих дій.
Про це інформує Delo.ua посилаючись на відомості “Опендатабот”.
Аналітики звертають увагу на те, що після спокою у перший рік повномасштабної війни, кількість повідомлень, які підпадають під фінмоніторинг, з кожним роком тільки зростає: тільки у 2024 році їх кількість збільшилась відразу на 22%. Цього року, у середньому, кожного місяця реєструється приблизно 160 тисяч повідомлень.
99% повідомлень від банків
Згідно з даними аналітиків, переважна частина повідомлень, а саме — 99% — надійшла від банків: 1,42 млн звітів. Небанківські установи передали ще майже 15 тисяч.
Основна частина повідомлень пов’язана з пороговими фінансовими операціями — понад 1,18 млн (83%). Підозрілих операцій значно менше — приблизно 243 тисячі (17%). Інші — це повідомлення, надіслані як відповідь на запити щодо відстеження, а також зведені звіти, які одночасно відносяться і до порогових, і до підозрілих операцій.
В “Опендатабот” наголошують, що попри те, що обсяг матеріалів, які направляються до правоохоронних органів, майже не змінився, сума підозрілих операцій за ними зросла майже втричі. Отже, 794 матеріали на загальну суму 150,46 млрд грн було передано до правоохоронних органів.
Кого навантажили роботою
Найбільше Держфінмоніторинг навантажив роботою Бюро економічної безпеки України: до них відправлено більше третини матеріалів від усього обсягу на загальну суму 99,3 млрд грн. Іншим правоохоронним органам надійшли повідомлення на значно менші суми:
- Національна поліція — 230 матеріалів на суму 36,7 млрд грн
- СБУ було передано 120 матеріалів на 8,2 млрд грн,
- ДБР — 71 матеріал на 3,1 млрд грн
- НАБУ — 67 матеріалів на 1,3 млрд грн
- Офіс генерального прокурора отримав 39 матеріалів на загальну суму 1,8 млрд грн.
На запит “Опендатабота” у Держфінмоніторингу додали, що в поточному році тільки за жовтень до правоохоронних органів було направлено 208 матеріалів на майже 80 млрд грн — це вже більше, ніж за весь минулий рік. Відбулися значні зміни і у справах про податкові правопорушення: з початку року передано 300 матеріалів, у яких йдеться про операції з ознаками податкових правопорушень на більш ніж 157 млрд грн. Для розуміння масштабу: це у 14 разів більше, ніж у минулому році.
“За 10 місяців 2025 року ми передали до правоохоронних органів більше тисячі матеріалів на понад 230 млрд грн підозрілих операцій, що в чотири рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. Для цього нами було проаналізовано транзакцій на суму понад 1 трлн грн. В минулому році відсоток ініціативно переданих матеріалів становив 63%, зараз — 70%. Ми блокуємо та усуваємо схеми, які працювали роками. І наразі працюємо над запровадженням в роботу штучного інтелекту, щоб автоматизувати процеси аналізу фінансових даних”, — відмічає голова Державної служби фінансового моніторингу України Філіп Пронін.
Що перевіряє Держфінмоніторинг
Держфінмоніторинг інспектує фінансові операції двох типів: порогові та підозрілі.
Порогові фіноперації — ті, обсяг яких дорівнює або перевищує 400 тис. грн та має хоча б одну з наступних ознак: прояв сепаратизмутероризму, ризик фальсифікації рахунків фактур (інвойсів) у зовнішньоекономічній діяльності, дистанційне відмивання коштів тероризму, велика кількість готівки в обігу і неналежне виявлення та санкціонування особою підозрілих публічних діячів.
Підозрілі фіноперації не залежать від обсягу, а тільки від наявності підозр та доказів у банку, що обслуговує особу. На це може впливати поведінка особи, невідповідність наданої інформації та інші фактори.
Нагадаємо, за перші пів року банки закрили більше пів мільйона рахунків по статті фінансового моніторингу у рамках боротьби з так званими “дропами” – особами, які за винагороду передають реквізити та дані своїх карткових рахунків у користування третім особам. Ці рахунки в подальшому використовуються як “транзитні” для перерахування та “відмивання” незаконних коштів.
