Експерти компанiї UTG проаналiзували динамiку купiвлi та продажу житлової нерухомостi: квартир, будинкiв та котеджiв.
Через вiйськовi дiї, за даними Мiнiстерства юстицiї, в 2022 р. кiлькiсть угод на ринку житла скоротилася до 99633 договорiв, а падiння склало майже 70%. В 2023 р. ситуацiя почала вiдновлюватись, а кiлькiсть угод зростати. Але при цьому спостерiгається значна змiна структури продажiв. Так, якщо до вiйни доля iнвестицiйних або спекулятивних покупок складала 40-50%, то в 2022-2023 рр. майже всi угоди – 85-90% – були пов’язанi iз покращенням власних житлових потреб, а також виниклих при вимушених перемiщеннях. При цьому решта не здiйснених угод – близько 200 тис. договорiв, – за очiкуваннями аналiтикiв, трансформується у вiдкладений попит та реалiзується протягом 4-5 рокiв пiсля закiнчення вiйни, повiдомляють експерти UTG.
Згiдно даним Мiнiстерства юстицiї, за пiдсумками 2021 р. державними та приватними нотарiусами були укладенi 325174 договори купiвлi-продажу квартир i iндивiдуальних будинкiв. Це був найвищий показник пiсля 2007 р., коли було укладено 348772 договори. При цьому у Києвi в динамiцi 2009-2021 рр. укладаються в середньому 28406 угод на рiк, а в Київськiй областi – близько 16419.
Такi показники вкладень у нерухомiсть виникли на тлi кiлькох факторiв. По-перше, девальвацiя нацiональної валюти, iнфляцiя, скептичне ставлення населення до банкiвської системи та вiдсутнiсть доступних iнвестицiйних можливостей для широких верств населення перетворили вкладення у нерухомiсть у фiнансовий iнструмент збереження накопичень або альтернативу примноження заощаджень. По-друге, традицiйно низька забезпеченiсть житлом (близько 22,1 кв. м на особу) сприяє бажанню громадян пiдвищити комфорт проживання при появi фiнансових можливостей. По-третє, зростання чисельностi населення Київської областi сприятливо позначається на пiдвищення попиту. Тому, за очiкуваннями аналiтикiв, в перспективi найближчих рокiв буде спостерiгатися пожвавлення ринку житлової нерухомостi з укладанням угод купiвлi-продажу як iнвестицiйного характеру, так i для власних потреб.
Як стало вiдомо ProfiDOM.com.ua, пожвавленню ринку може сприяти зростання кiлькiстi укладених договорiв iпотеки. Однак поки що цей iнструмент не працює на повну силу. Так, згiдно даних Мiнiстерства юстицiї, у 2023 р. бiльш за все було укладено договорiв iпотечного кредитування у Києвi – 7214 договори. Нерозвиненостi ринку iпотечного кредитування сприяє дефiцит платоспроможних позичальникiв, низький рiвень захисту прав кредиторiв, жорсткi умови кредитування. Важливою перепоною для розвитку також є вiдсутнiсть у реальних покупцiв прийнятних можливостей використання фiнансового “важеля”. Вiдомо, що доля нерухомостi, яка купується iз залученням банкiвського кредитування, не перевищує 4,5%. Навiть поки що державна пiльгова iпотека “єОселя”, яка надає житло вiд 3% рiчних до 20 рокiв, не має належного ефекту. Незважаючи на те, що ця програма намагається пожвавити ринок, стабiлiзувати настрої, заохотити потенцiйних покупцiв до бiльш активних дiй та проявити програми спiвробiтництва банкiв iз забудовниками, фактична кiлькiсть виданих кредитiв вiдносно загального числа продажiв залишається незначною. При цьому головним фактором для бiльш ефективної роботи програми експерти називають затребуванiсть довготривалого розтермiнування вiд забудовникiв.
