Міндіч висловив бажання стати співвласником Fire Point / Колаж Delo.ua
Підприємець Тимур Міндіч, фігурант справи про корупційні дії в українській енергетичній галузі, намагався отримати контроль над 50% акцій оборонної компанії Fire Point, що виготовляє далекобійні ракети Flamingo.
За інформацією Delo.ua, про це розповів співвласник і головний розробник компанії Денис Штілерман, передає кореспондент “Суспільного”.
Як стверджує Штілерман, Міндіч разом з іншими особами виявив зацікавленість стати співвласником після успішних випробувань продукції Fire Point у березні 2024 року. Однак, запропоновані вкладення у Fire Point були визнані недостатніми.
“Один з тих, хто висловлював пропозицію стати нашим акціонером, був Міндіч. Перемовини тривали досить довго, він демонстрував велику зацікавленість, але ми йому відмовили зрештою, і залишилися в статусі знайомих”, – повідомив співвласник компанії.
Штілерман додав, що його з Міндічем об’єднував також спільний інтерес до робіт художника Владислава Шерешевського.
Засновники Fire Point стверджують, що інвестували у створення озброєння 1,5 млн доларів власних коштів, не вдаючись до допомоги зовнішніх інвесторів.
Штілерман також підтвердив, що в Fire Point працював Ігор Фурсенко, один з учасників відомих “записів” у справі НАБУ та САП “Мідас”.
“Ігор Фурсенко та його помічниця займалися вивезенням моєї дружини з Росії. Моя колишня дружина з двома дітьми проживала у Росії й не хотіла звідти їхати. З Ігорем я спілкувався, ймовірно, тричі у житті. Він цим займався. Він був найнятий на посаду адміністратора”, – пояснив він.
Окрім того, Михайло Цукерман, брат іншого фігуранта антикорупційних слідств Олександра Цукермана, виступає банкіром Штілермана. Останній запевнив, що відвідував його бек-офіс, в останній раз – у 2024 році.
“Він мій банкір. Я довірив йому свої кошти, і вони там зберігаються”, – заявив співзасновник Fire Point.
Представники Fire Point також зауважили, що обшуки у них не проводились, проте компанія надавала документи детективам в рамках іншого розслідування – щодо ймовірного завищення цін на безпілотні комплекси шістьма сторонніми компаніями.
Щодо корупції в енергетиці та роль Міндіча
10 листопада НАБУ сповістило про викриття корупційної схеми в “Енергоатомі”, до якої входили діючі та колишні посадові особи енергетичного сектору. Зловмисники отримували незаконний прибуток від контрагентів компанії у розмірі 10–15% від вартості контрактів, використовуючи схему “шлагбаум” для контролю платежів та статусу постачальників. Правоохоронці з’ясували, що фактичне управління стратегічним підприємством з річним доходом понад 200 млрд грн здійснювалось сторонніми особами без офіційних повноважень.
Зокрема, НАБУ розкрило схему “Легалізація”, в якій київський офіс, пов’язаний з родиною колишнього депутата та сенатора РФ Андрія Деркача, “відмивав” кошти через мережу компаній-нерезидентів. В офісі вели “неофіційну бухгалтерію”, облік коштів та видавали готівку за межами України. За послуги брали певний відсоток від операцій, а через схему пройшло близько 100 млн доларів.
Спеціальна операція з фіксації діяльності злочинної організації тривала понад 15 місяців – з літа 2024 року. За цей період було отримано тисячі годин аудіоматеріалів, зараз проводиться оцінка діям всіх учасників цих матеріалів. Було проведено більше 70 обшуків у Києві та інших областях, вилучено значну кількість документів і готівкових коштів.
У цій справі підозри від НАБУ отримали:
- бізнесмен, співзасновник студії “Квартал 95” Тимур Міндіч (на записах НАБУ його кодове ім’я – Карлсон);
- колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк (Рокет);
- виконавчий директор з питань безпеки “Енергоатому” Дмитро Басов (Тенор);
- ще чотири “співробітники” так званого бек-офісу з відмивання коштів, серед них – Олександр Цукерман (Шугармен), Ігор Фурсенко (Рьошик), Леся Устименко і Людмила Зоріна.
Усім фігурантам справи, за винятком Міндіча та Цукермана, Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи.
Міндіча та Цукермана не було затримано, оскільки вони встигли покинути країну до оголошення підозри.
