У 2023 р. частка iмпортних будiвельних матерiалiв на ринку зросла до 23% (у 2021 р. вона становила 14%). Експерти зазначають, що вiтчизняний ринок виробництва будматерiалiв потребує системної пiдтримки з боку держави, про це йшлося пiд час круглого столу “Будiвельнi матерiали. Готовнiсть до потреб ринку на вiдновлення”.
Property Times поцiкавився у виробникiв будматерiалiв, з якими проблемами їм доводиться стикатися та якої допомоги вiд держави вони потребують.
Ситуацiю, яка склалася на ринку цементу, прокоментували в Асоцiацiї виробникiв цементу України “Укрцемент”.
Асоцiацiя включає 5 груп компанiй: 9 цементних пiдприємств, 8 iз 9 цементних заводiв збереженi та готовi до роботи (ПрАТ “Балцем” потрапило в зону бойових дiй, зазнало руйнувань i зараз не працює).
Виробництво цементу напряму залежать вiд потреб й запиту ринку. Як зазначає Людмила Крiпка, виконавчий директор, керiвник департаменту науково-технiчної iнформацiї асоцiацiї, сьогоднi ринок не працює на повну потужнiсть: “У 2022 р. практично всi заводи працювали без прибутку. Але навiть цей надважкий перший рiк вiйни заводи не зупиняли роботу, не звiльняли робiтникiв, допомогли з евакуацiєю сiмей, виплачували повнiстю заробiтну плату, сплачували податки в повному обсязi й допомагали ЗСУ та територiальним громадам”.
У 2023 р. ситуацiя дещо покращилася, ринок адаптувався до роботи в умовах вiйни. Почав рости попит на цемент завдяки частковому вiдновленню будiвельного ринку i державним програмам захисту населення та об’єктiв iнфраструктури. Дещо зрiс експорт, повiдомили в “Укрцемент”.
“Так, у 2021 р. виробництво цементу в Українi було 11,005 млн. т, споживання складало 10,5 млн. т. У 2022 р. виробництво скоротилось на 51%, передусiм через падiння попиту, споживання складало 4,3 млн. т. А у 2023 р. виробництво цементу склало 7,43 млн. т, що на 37,5% бiльше, нiж у 2022 р., але ми ще не вийшли на показники 2021 р., виробники цементу працювали тiльки на 60% своєї реальної потужностi, споживання цементу 2023 р. склало 6,165 млн. т, – коментує Людмила Крiпка. – Ми очiкуємо, що програми вiдбудови та вiдновлення, якi вже стартували в Українi, сприятимуть стабiльностi динамiки росту. Впевненi, що iз закiнченням вiйни цi програми запрацюють на повну потужнiсть. Вихiд на максимальне споживання не буде миттєвим. Ринок розiгрiватиметься 4-5 рокiв. Попит на будiвельнi матерiали збiльшиться на 30% за довоєнний”.
Як i решта виробникiв, представники ринку свiтлопрозорих конструкцiй з початком повномасштабного вторгнення опинилися в тяжкому становищi через невизначенiсть та реальнi щоденнi загрози, якi не давали можливостi планувати та ефективно розподiляти виробничi ресурси.
“У 2022 р. темпи росту ринку свiтлопрозорих конструкцiй впали на 40% порiвняно з попереднiм роком. Кожне пiдприємство, i ми не виключення, намагалося якнайшвидше оговтатися та адаптуватися до змiн, що вiдбуваються, – зазначає Сергiй Положай, засновник i генеральний директор компанiї Steko. – 2023 р. позначився деяким зростанням ринку – вiн був вищий на 20% за попереднiй. За пiдсумком чотирьох мiсяцiв, що минули з початку року, можна констатувати ще бiльшi темпи вiдновлення та зростання вiконного ринку – це прирiст у 20% вiд попереднього воєнного року. Шоковий стан поступово змiнився на пошук нових шляхiв та iдей, нацiлених не тiльки на забезпечення життєздатностi пiдприємства, а й пiдтримку його подальшого розвитку та змiцнення позицiй в умовах вiйни. За попереднiми оцiнками та аналiзом даних на сьогоднi, вже можна стверджувати поступове вiдновлення ринку до рiвня 2021 р. Вiдставання становить в межах 10-15%, що означає досить позитивну динамiку процесу стабiлiзацiї та вiдновлення. Можемо впевнено говорити про зростання обсягiв виробництва завдяки вiдновленню та збiльшенню нового будiвництва у 2023 р. порiвняно з 2022 р.”.
Олександр Мануйло, керiвник дирекцiї з продажiв Sweetondale, розповiв про обсяги виробництва в перший рiк повномасштабного вторгнення й про те, як вдалося майже вийти на показники 2021 р.: “Обсяги виробництва та продажiв наших пiдприємств завжди напряму залежали вiд конкурентного середовища в Українi, наявностi iмпортних товарiв вiдповiдної категорiї, рiвня виробничих потужностей конкурентiв в Українi, коливання валют, мiждержавних торговельних обмежень, цiн на сировину тощо. Враховуючи те, що по всiх наших виробничих напрямках ми були й залишаємось лiдерами ринку, то практично всi нашi заводи були завантаженi по максимуму. Наприклад, 2021 р. за напрямком мiнеральної iзоляцiї був дефiцитним. Фактично в країнi в сезон не вистачало утеплювачiв з кам’яної вати. Початок 2022 р. не був виключенням, але пiсля 24 лютого 2022 р. всi нашi заводи в Черкасах та Кам’янському зупинились до початку лiта. Нам вдалося зiбрати персонал, зберегти складськi залишки, вiдновити виробництво, але рiк ми закiнчили з падiнням вiд 45% у бiтумних мембранах до 57% у “дефiцитнiй” мiнеральнiй iзоляцiї. Кiнець 2023 р. та початок 2024 р. дали надiю на вiдновлення ринку за рахунок багатьох програм по вiдбудовi. В березнi ми наблизились до рiвня виробництва та продажiв 2021 р. Сподiваємось, що рiк буде найкращим в нашiй iсторiї у напрямках бiтумних мембран та полiмернiй iзоляцiї”.
Як стало вiдомо ProfiDOM.com.ua, виробники будматерiалiв й до початку повномасштабного вторгнення стикалися з проблемами нестачi сировини, недобросовiсною конкуренцiєю тощо. Велика вiйна розширила перелiк тих викликiв, якi доводиться долати. I чи не найболючiше питання – дефiцит кадрiв, про який говорять всi без винятку.
“Виробники стикаються з рiзними проблемами, такими як змiни цiн на сировину, конкуренцiя на ринку, складнощi в логiстицi тощо. Проте основна проблема, з якою стикається виробництво зараз, – вiдсутнiсть квалiфiкованих кадрiв у зв’язку з посиленням мобiлiзацiї”, – коментує Лiлiя Дутко, маркетолог групи компанiй ТМ Eurobud.
“Наше пiдприємство стикається з численними викликами, але один iз найактуальнiших – нестача робочої сили в особi чоловiкiв. Ще минулого року ця проблема стала досить вiдчутною, i з часом вона стає тiльки гострiше, – говорить Сергiй Положай. – Ми займаємося виготовленням металопластикових вiкон та дверей. Наша робота є важливою, оскiльки, через чисельнi обстрiли житлових будинкiв, цивiльної iнфраструктури, пiдприємств, багато об’єктiв потребують вiдновлення. Наразi компанiя має примiщення, обладнання, транспорт, але багато з цього простоює через недостатню кiлькiсть вiдповiдних працiвникiв. Вакансiї офiсних працiвникiв, продавцiв у фiрмових салонах закриваються жiнками, але працiвникiв виробництва та складiв замiнити важко. На початок сезону у нас вiдкрито близько 300 вакансiй для чоловiкiв. Ми весь час шукаємо шляхи розв’язання цiєї проблеми”.
Олександр Мануйло додає: “З початком повномасштабної вiйни до ризикових факторiв додались забезпечення пiдприємств електроенергiєю пiд час блекаутiв, ризики ракетних атак на виробничу та складську iнфраструктуру, блокування кордонiв з боку Польщi, нестабiльнiсть постачань сировини та комплектуючих, мобiлiзацiя певних категорiй спецiалiстiв на наших пiдприємствах та на пiдприємствах наших основних торговельних партнерiв”.
Для виробникiв цементу одна з головних проблем – це попит.
“Попит на продукцiю рiзко впав, отже впали й доходи, а видатки не скоротились, навпаки зростають. Вся країна живе в таких умовах, – говорить Людмила Крiпка. – Друге – це безпека. Характер воєнних дiй такий, що пiд загрозою атак не тiльки пiдприємства в прифронтовiй зонi, але по всiй Українi. До цього перелiку ще можна додати аварiйнi вiдключення електроенергiї, нестачу працiвникiв, проблеми з логiстикою. Попри труднощi пiдприємства продовжують працювати та виробляти цемент. Бо це продукт потрiбний не тiльки для вiдбудови, але й для оборони”.
Пiд час круглого столу “Будiвельнi матерiали. Готовнiсть до потреб ринку на вiдновлення” голова комiтету ТППУ з питань промислової модернiзацiї Володимир Власюк наголосив на тому, що вiтчизняний ринок виробництва будматерiалiв потребує системної пiдтримки з боку держави. Певнi кроки з боку держави вже були зробленi й дали результат. Так, Сергiй Положай зазначає, що позитивну роль вiдiграє державна програма “єВiдновлення”, також суттєвою допомогою є розширення програми “Доступнi кредити “5-7-9%””.
Але потрiбнi й додатковi кроки й iнiцiативи з боку держави, спрямованi на пiдтримку виробникiв будматерiалiв, якi мають потужностi в Українi.
Property Times попросив виробникiв будматерiалiв розповiсти про свої сподiвання щодо такої пiдтримки.
“Потрiбна пiдтримка в формi регулювання нормативної бази, зокрема оновлення державних будiвельних норм, щодо використання будiвельних матерiалiв. Необхiдно їх актуалiзувати та гармонiзувати до європейських стандартiв, – зазначає Лiлiя Дутко. – Зокрема, маємо певнi обмеження щодо використання своєї продукцiї. Ми вже спостерiгаємо дефiцит деяких будiвельних матерiалiв, тому перегляд та регулювання ДБН є важливим, щоб максимально забезпечити потреби ринку та стабiльнiсть будiвельної галузi в пiслявоєнний перiод. Такий крок сприятиме ефективному використанню нацiональних ресурсiв та розвитку власного виробництва, що є ключовим для економiчного зростання та стабiльностi України надалi”.
Допомога потрiбна й у розв’язаннi кадрових питань, зазначають представники ринку.
“В умовах вiйни пiдприємства будiвельної галузi намагаються не тiльки працювати у традицiйних каналах житлового та промислового будiвництва, але й допомагають будувати обороннi споруди та вiдбудовувати критичну iнфраструктуру (частково своїм коштом та за рахунок донатiв). Рiч у тому, що багато великих виробництв (як i нашi пiдприємства) офiцiйно визнанi критичними або стратегiчними для економiки, але не до кiнця зрозумiлi механiзми мобiлiзацiї та бронювання спiвробiтникiв, що iнколи призводять до часткової або повної зупинки таких пiдприємств, – зазначає Олександр Мануйло. – Ми вiдчуваємо критичну нестачу квалiфiкованого персоналу. Державна пiдтримка потрiбна саме в забезпеченнi функцiонування таких пiдприємств. Для бiльшостi фiнансових, сировинних, виробничих проблем ми знаходимо рiшення, але вiд стратегiчної пiдтримки галузi та вiтчизняних виробникiв вiдмовлятись не будемо”.
“Через нестачу робочої сили важко пiдтримувати достатнi об’єми виробництва, не кажучи вже про його суттєвий розвиток, – додає Сергiй Положай. – Будiвництво та проєкти з вiдновлення iнфраструктури є критичними для функцiонування економiки та забезпечення комфорту громадян навiть у перiод вiйськових дiй. Збереження працiвникiв, якi залученнi до виготовлення будматерiалiв, забезпечує продовження цих проєктiв, а з цим i стiйкiсть життєдiяльностi суспiльства. Думаємо, що це актуально для багатьох важливих галузей, де збереження працiвникiв зараз є гострим питанням, але не захищено законодавчо”.
