Фото: “Інтерфакс-Україна”
У Бородянці, що на Київщині, за сприяння Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) у листопаді розпочалася переробка будівельних відходів, що утворилися внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Про це розповів перший заступник голови Київської обласної державної адміністрації Микола Бойко агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, через бойові дії та постійні ворожі атаки наразі в Київській області є близько 4000 зруйнованих об'єктів, які потребують повного демонтажу та подальшого відновлення.
Завдяки урядовій угоді між Японією та Україною, відповідне обладнання для переробки будівельних відходів буде доставлено до країни у 2023 році. Після навчання персоналу та налагодження технологічних процесів буде запущено промислову лінію з їх переробки.
Згідно з програмою, Київська область отримала від JICA 39 одиниць спеціальної техніки та обладнання. Чотири з них було передано до Ірпінської громади, три – до Сум. Запуск обладнання та налаштування технології супроводжували експерти JICA, всі працівники пройшли навчання та сертифікацію.
Бойко нагадав, що після деокупації Київської області розпочався демонтаж зруйнованих будівель. Загалом такі будівельні відходи були зібрані на 33 тимчасових місцях зберігання відходів знищення у звільнених громадах. Для вирішення проблеми було створено комунальне підприємство, яке займатиметься переробкою таких будівельних відходів.
Для пілотного запуску лінії переробки відходів було обрано Бородянку. Вона перероблятиме матеріали з тимчасових місць зберігання будівельних відходів у громадах Макарівська та Бородянка.
За оцінками чиновника, у Київській області вже демонтовано до 200 тисяч тонн будівельних відходів, а ще потрібно демонтувати близько 100 тисяч тонн зруйнованих об'єктів. Прогнозований обсяг відходів від знесення, що будуть перероблені у 2024 році, становить приблизно 15-20 тисяч тонн. У 2025 році планується переробити понад 50 тисяч тонн.
У Бородянці налагоджено повноцінний цикл переробки будівельних відходів
«Це справді перший повноцінний цикл переробки будівельних відходів в Україні, відповідно до найсуворіших світових стандартів», – сказав Бойко.
Він розповів, що тут передбачено все – від аналізаторів азбесту до систем пилопридушення, шумоізоляції та генераторів на випадок відключення електроенергії. Також відпрацьовано підбір та сортування матеріалу для подальшої обробки. Зокрема, перед запуском відбулася виїзна перевірка японською стороною.
«Ми нарешті все протестували, і з понеділка почнемо безперервну обробку», – підсумував перший заступник голови Київської обласної державної адміністрації.
На першому етапі всі варіанти фракцій будуть використані для дорожнього насипу. Також розглядається варіант подальшого використання як сировини для будівельних матеріалів, ведуться переговори з низкою великих організацій. Але для цього необхідно отримати державні стандарти на такі матеріали. Повідомляється, що KOVA вже звернулася з цього питання до Міністерства інфраструктури та Міністерства економіки.
Нагадаємо, що раніше повідомлялося, що внаслідок забруднення земель у Бородянській територіальній громаді через незаконне захоронення твердих побутових відходів на Бородянському сміттєзвалищі, громада зазнала збитків майже на 630 мільйонів гривень.
Додамо, що Міністерство охорони навколишнього середовища та природних ресурсів, Київська обласна військова адміністрація та міста Бровари, Бориспіль та Фастів у Київській області підписали меморандум про співпрацю та партнерство в рамках будівництва двох сміттєпереробних заводів. Проекти будуть реалізовані за рахунок кредитів європейських банків. Також наразі тривають переговори з інвесторами.
Будівельні відходи від руйнування будуть використані для відбудови України
Україна планує використовувати відходи від руйнування для реконструкції , що є одним із принципів впровадження циркулярної економіки.
Слід зазначити, що обсяги повоєнної відбудови українських міст і сіл, які постраждали внаслідок війни, роблять цемент стратегічним продуктом України. Через масштаби відбудови деякі експерти вже прогнозують дефіцит ключових будівельних матеріалів під час реконструкції. Детальніше про це читайте в матеріалі Delo.ua.
