Німеччина та Європа загалом мали би фінансувати зростання військових витрат шляхом запозичень, а не скорочення своїх бюджетів.
Про це свідчить аналіз Кільського інституту світової економіки,, передає Укрінформ.
Зазначається, що аналітики Кільського інституту дослідили фінансування нарощування військових сил і воєн із 1870 по 2020 рік. Аналіз базується на щойно зібраній детальній статистиці державних витрат для 22 країн, а також на даних про податки та борг.
Проведене дослідження показує, що нарощування військових сил за останні 150 років зазвичай фінансувалося за рахунок дефіциту, а також податків, але не через скорочення бюджету. Тож аби збільшити витрати на оборону, Німеччина та Європа повинні взяти борг, а не наполягати на збалансованому бюджеті, вважають автори аналізу.
Читайте також: Британія збільшує витрати на оборону: Стармер назвав цифри і терміни
«Безпека Європи не повинна бути під загрозою через фіскальні правила, такі як боргове гальмо (ліміт на державний борг), інакше може повторитися серйозна помилка британської економічної політики та умиротворення 1930-их років. Німеччина та Європа повинні швидко та в достатньому обсязі інвестувати в оборону, щоб від самого початку стримувати подальші атаки Росії», – йдеться в дослідженні.
На думку аналітиків, країни мають три варіанти фінансування різко зростаючих витрат на оборону: запозичення, підвищення податків і скорочення бюджету. Протягом останніх 150 років уряди переважно фінансували військове озброєння, беручи борги, що часто супроводжувалося підвищенням податків.
Читайте також: ЄС і Британія обговорюють створення європейського банку військових витрат – FT
При цьому скорочення видатків в інших сферах, таких як соціальне забезпечення та охорона здоров’я, освіта, зовнішні чи внутрішні справи та економіка, були винятком у періоди нарощування військових сил і, якщо й відбувалися, майже не сприяли їхньому фінансуванню.
«Як економічна теорія, так і наші емпіричні результати свідчать про те, що Німеччина та Європа повинні покладатися насамперед на боргове фінансування в короткостроковій перспективі, щоб швидко збільшити витрати на оборону», – зазначив директор Дослідницького центру міжнародних фінансів Кільського інституту світової економіки та співавтор аналітичної записки «Зброя та зростання: економічні наслідки нарощування оборони» Крістоф Требеш.
Одним із прикладів небезпеки збалансованої бюджетної політики перед загрозою військового агресора є Велика Британія 1930-их років. Казначейство наполягало на збалансованому бюджеті та не допускало великих інвестицій в оборону приблизно до 1937 року, хоча нацистська Німеччина різко збільшила свої військові витрати. У результаті, коли нацистська Німеччина напала, Британія була недостатньо підготовлена до війни, згадують автори.
«Німеччина та Європа повинні уникати серйозної помилки британської фіскальної політики та діяти швидко та рішуче. Велика війна в Європі обійдеться у багато разів дорожче, ніж інвестиції в ефективний засіб стримування зараз», – наголошує Требеш.
Автори аналізу рекомендують звільнити витрати на оборону в Німеччині та Європі загалом від фіскальних правил, таких як боргове гальмо. Європейський механізм фінансування чи німецький спеціальний фонд були б альтернативними, але менш ефективними рішеннями.
Проблему високого боргового тягаря можна вирішити за рахунок збільшення податкових надходжень і реформування соціальних трансфертів і субсидій. Крім того, витрати на оборону сприяють інноваціям і зростанню, що, у свою чергу, збільшує податкові надходження та знижує коефіцієнт боргу.
«Фінансування необхідного військового нарощування переважно за рахунок скорочення бюджету буде недостатнім і суперечить даним за останні 150 років. Однак, зрештою, багато що залежатиме від того, наскільки ефективно будуть витрачені будь-які щойно запозичені гроші», – підсумував Требеш.
Читайте також: Франція пропонує створити на території Європи запаси зброї для використання в Україні
Як повідомлялось, Олаф Шольц, який продовжує очолювати уряд ФРН до формування нового, наполягав на запозиченнях у питанні виділення грошей для військової допомоги Україні. Водночас ліберали та частково «зелені» переконували в необхідності використати спеціальні статті бюджету. Це стало однією з причин розвалу правлячої коаліції в Німеччині.
