«Помилка думати, що путін хотів би поміняти Зеленського»: Віктор Бобиренко про вибори в Україні та перспективи заморозки війни

Як написала днями «Українська правда», «зміна господаря Овального кабінету спровокувала справжнє планетарне цунамі». На жаль, Трамп не думає зупинятися у своєму дикому намаганні створити всесвітній хаос. Його навіть не хвилює те, що Америка, яку він нібито хоче зробити знову великою, втрачає панівну роль у світі.

Тим часом кремлівський фюрер підвищує ставки й демонстративно тероризує українців під час перемовин про перемир’я. Бо тепер він ще більше впевнений у своїй безкарності.

Щодо України, в нас, попри запевнення усіх без виключення політиків, що зараз не до виборчих перегонів, підготовка до них йде. Причому така, що аж гай гуде.

Про це й не тільки «ФАКТИ» поговорили з керівником експертної групи Бюро аналізу політики, політологом, політтехнологом і публіцистом Віктором Бобиренком.

«Що вигідно Зеленському? Щоб вибори пройшли по дуже скороченій процедурі»

— Вікторе, нещодавно хтось прокоментував у соцмережах, що Зеленський все більше асоціюється не з серіалом «Слуга народу», а з мобілізацією, інфляцією, безробіттям та нескінченною війною, і що надалі його імідж тільки псуватиметься. Одночасно йому ставлять в заслугу те, що він не погоджується на капітуляцію України на кремлівських умовах. Очевидно, що Зеленський піде на другу каденцію. Чи є в нього шанси перемогти, враховуючи бекграунд від непідготовки країни до війни й далі за списком?

ВІДЕО ДНЯ

— Ми не можемо не зачепити технічну сторону цього питання, тобто чинне законодавство, тому що якраз від цього і стартують. Нагадаю, що Виборчий кодекс був прийнятий у грудні 2019 року. По ньому у 2020-му відбулися місцеві вибори. А парламентських та президентських не було. Президентські теоретично можливі, а парламентські — ні. Тому що в кодексі є норма: один регіон — один округ. В кожному регіоні партія має виставити свій виборчий список, і кандидати одночасно змагатимуться і з іншими партіями, і з колегами зі списку. Це було зроблено для того, щоб більше регіональних політиків попало в Раду.

Зараз, коли чотири мільйони громадян України знаходяться за кордоном, все складно. Тому потрібен політичний консенсус, щоб провести вибори й президентські, і парламентські, можливо, за зміненою системою. Фішка в чому? Що по закону парламентські вибори можна провести по скороченій процедурі за 60 днів, президентські — за 90 днів, а всі політичні сили хочуть навпаки, щоб спочатку відбулись президентські, потім парламентські, а далі місцеві.

— На їхню думку, це цілком логічно.

— Так, це влаштовувало б усіх.

Місцеві вибори мають пройти в жовтні цього року. Звісно, кожна політична сила хотіла б впливати на місцеву політику, тобто мати своїх міських голів і більшість в радах. Тому, я думаю, що будуть чаклувати з виборчим законодавством, щоб прописати щось вигідне для себе.

Що вигідно Зеленському? Щоб вибори пройшли по дуже скороченій процедурі. Наприклад, 60 днів, а можливо, навіть 45. Це можна як обґрунтувати? «Батьківщина в небезпеці, лютий ворог поруч. Ми заморозили конфлікт, але це ж не значить нічого. Тому давайте якомога скоріше проведемо вибори».

Їх найбільше хвилюють президентські перегони. Скажу так: Зеленський їх не виграє, якщо вони пройдуть чесно і прозоро. Очікуваний переможець станом на зараз — це Залужний. Хай не він, а будь-який генерал, полковник, ветеран війни, якщо Залужного не зареєструють. Все одно військовий виграє у Зеленського.

Кажуть, «є ж останні дослідження, які показують рівень довіри до Зеленського 68%». Але соціологія — це одна із найкращих маніпулятивних практик в політиці. Рівень довіри зовсім не значить, що я буду голосувати за нього.

Чоловіча частина аудиторії зрозуміє приклад. От спитайте мене: «Вікторе, ви довіряєте такому футбольному тренеру, як Шевченко?» Відповім: «Так, довіряю». — «А Реброву?» — «І Реброву». — «А Шовковському?» — «І Шовковському. Всім трьом довіряю». Наступне ваше питання: «А за кого б ви проголосували, якби зараз були національні вибори головного тренера? Ви маєте визначитися за одного».

Читайте також: «Влада не демонструє бажання бути гідною свого народу», — політолог Євген Магда

РЕКЛАМА

Так само для дівчат. «Ось є троє твоїх одногрупників — Вася, Петя й Коля. Вони тобі подобаються?» — «Так». — «А заміж за кого підеш?» — «За Колю. Вася і Петя в прольоті».

Тому рівень довіри — це технологія. Багато людей не довіряє Зеленському. Багато хто довіряє, можливо, як головнокомандувачу, хоча я точно ні. Хтось довіряє як батьку сімейства. Але не факт, що будуть голосувати за нього.

Всі розмови про те, що «ми не знаємо, хоче Залужний чи ні», це теж маніпуляція. Хіба хочеш? Мусиш. Тому що є у суспільства такий запит. До нього прийдуть: «Валерій Федорович, ви патріот України?» — «Так». — «То, будь ласка, балотуйтесь, тому що є такі очікування українського народу. Не підведіть».

Для Зеленського єдина можливість залишитися при владі — це перемогти нечесним шляхом, або піти як лукашенко та путін. Що путін зробив з Навальним? Спочатку посадив, потім вбив. Так само діяв лукашенко.

До речі, хто були конкуренти путіна? Чи є в Україні хоч одна людина, яка може назвати їхні прізвища? Було ж ще три кандидати.

— Жодного не пам’ятаю, якщо чесно.

— Я теж. Попри те, що глибоко в темі.

Тому мрія Офісу президента — провести вибори таким чином, щоб у Зеленського був якийсь проросійський конкурент, наприклад, Бойко або Арестович, або обидва разом. На Банковій навіть допоможуть Арестовичу зареєструватися, хоча він зараз мешкає за межами України, а кандидат має останні пів року проживати тут.

Щодо Залужного, він наче теж за кордоном, але ж ми знаємо, що посольство це є невіддільна територія України. Тому цей аргумент не діє. Так, вони можуть наважитися не зареєструвати Залужного. От зареєструють Зеленського, Бойка, Арестовича і трьох безхатьків з Київського, Харківського й Львівського вокзалів. І от вам, будь ласка, виборча картинка. І тоді у Зеленського дійсно є можливість перемогти.

«Мрія Офісу президента – провести вибори таким чином, щоб у Зеленського був якийсь проросійський конкурент», – вважає Віктор Бобиренко

Але існує усна суспільна угода — доки діє воєнний стан, ми на Майдани не виходимо. Нам ще не вистачає внутрішнього хаосу на додачу до війни. Ми можемо Зеленського критикувати, але вважаємо його легітимним. І путін нам не указ. Знайшли експерта з легітимності. Його вибори мало хто визнав. Згадайте хоча б, як голосували під дулами автоматів в Херсонській та Запорізькій областях. Тому не путіну про це все говорити.

Таким чином спочатку треба скасувати воєнний стан. Разом з ним закінчиться і неоголошена суспільна угода. І тоді, по-перше, багато військовослужбовців захочуть взяти участь у виборах, бо під час воєнного стану в них немає такої можливості. По-друге, якщо якогось кандидата не зареєструють (от спеціально ЦВК знайде якусь технічну помилку — кому в декларації неправильно поставив), то хто вам сказав, що не збереться Майдан? І там буде багато розгніваних людей, які бачили кров. Це мають враховувати на Банковій. Тому б не рекомендував Офісу президента чудити з виборами.

Якщо вони не наважаться на таку технологію, є інші. Можна кидати бруд на вентилятор і замазувати опонентів. А ті своєю чергою будуть казати щось на кшталт «от дивіться, в «Слугах народу» є ґвалтівники, є збоченці «аналтабу», є купа корупціонерів і проросійських персонажів. Навальний називав «Єдину росію» «партией жуликов и воров». Так само я, Віктор Бобиренко, називаю партію «Слуга народу» партією шахраїв і проросійських кротів. Якщо не корупціонер, то промосковський. Оці всі Шевченки, Дубінські й так далі. Дубінського вони викинули зі своїх лав, але хто його привів до влади?

Буду завжди говорити, що неефективна команда дорівнює Зеленській. Є п'ять критеріїв успішного керівника. Це стратегічне мислення, вміння підбирати й розставляти кадри, комунікабельність, професійність і стресостійкість. Додам шостий — це порядність.

А що ми бачимо? Глибоко непорядну команду. Особливо треба наголошувати на тому, що Зеленський і його команда — це одне ціле, починаючи з Єрмака, який каже «з президентом прийшов, з ним і піду». Оця вся камарилья, оці всі зради-зрадоньки — це пряма вина Зеленського.

Вони зараз будуть намагатися зробити ребрендинг. Відділити, що Зеленський — це одне, а партія «Слуга народу» — інше. А всі конкуренти Зеленського скажуть: «Стоп! Це одна команда. Він несе повну відповідальність за їхні дії».

От я підійду на вулиці до людини: «Ви погоджуєтесь, що в країні процвітає корупція?» — «Так». — «А ви згодні з тим, що президент відповідає за все?» — «Ні». — «Та почекайте, не може бути так — якщо перемога, то це Зеленський, а якщо корупція, то він тут ні до чого. Ви готові голосувати за команду корупціонерів? Тому що якщо Зеленський залишиться, будуть ті ж самі, хоча когось вони поміняють».

Читайте також: «Ми допомагаємо росії заробляти нафтодолари, які потім прилітають до нас у вигляді ракет та шахедів», — експерт Михайло Гончар

«Я б порадив Зеленському підписати цю угоду про копалини на будь-яких умовах»

— Але Зеленського хочуть позбутися і путін, і Трамп, тому й вимагають проведення президентських виборів.

— Те, що для путіна основний ворог Зеленський, — казка, яку вкидають росіяни, і яку підхоплює тут президентське оточення. Що путін кому завгодно буде радий, аби не Зеленський.

В кремлі розуміють: замість Зеленського прийде Залужний, якщо будуть чесні прозорі вибори. Путіну потрібен такий опонент, причому суперлегітімний? Ви уявляєте, щоб путін хотів розмовляти з Залужним або з Порошенком, та навіть з Тимошенко? Я — ні.

Путіну не потрібні вибори в Україні. Якщо путін говорить, що має прийти хтось легітимний, з ким можна підписувати угоду про перемир'я, він бреше. Тому що угоду про замороження конфлікту, умовно строком на місяць, на рік, до кінця каденції Трампа, не обов'язково підписувати путіну і Зеленському. 23 серпня 1939 договір про ненапад між Німеччиною та СРСР підписали не Сталін з Гітлером, а нарком закордонних справ СРСР Молотов і міністр закордонних справ Німеччини фон Ріббентроп.

Тобто це можуть бути прем'єр-міністри Мішустін і Шмигаль, міністри закордонних справ, міністри оборони, генерали Сирський і Герасимов, просто уповноважені особи, той же Єрмак. Тому не треба дешевих теревеньок, які просто заплутують наївних людей, що путін не визнає Зеленського легітимним, тоді нема кому підписати.

Ми ж не збираємося підписувати з росією угоду про кордони й дружбу, доки в нас є окуповані території. Ми у 1997 році підписали Договір про дружбу, співробітництво та партнерство, який вони порушили. Хай спочатку підуть з нашого Криму, Донбасу та Півдня.

Путін розказує про нелегітимність Зеленського. Це ширма. Насправді він його дуже влаштовує. Чому? Тому що команда Зеленського: а) непрофесійна; б) корумпована. Путіну потрібні вибори для створення тут хаосу, оскільки країна на два-три місяці перегонів перемикається, вона менш керована і менш адекватна, плюс буде багато популізму і чорного піару. З цього давайте й виходити.

І таке не тільки в нас. Подивіться на передвиборчу кампанію в Польщі. Згадайте, що було в Сполучених Штатах між Трампом і Гарріс, що було в Грузії та в Молдові.

У Трампа інша справа. Він дійсно не любить Зеленського. Цьому є дуже просте пояснення. Два нарциси не можуть співіснувати в одному приміщенні. Нарцис Трамп і нарцис Зеленський дуже схожі між собою. Я б сказав, брати-близнюки, але Трамп набагато старший, то це як батько і син. У них якась генетична спільна вавка. Вони не можуть з’ясувати, хто з них найвеличніший лідер сучасності. Єрмак вважає, що це Зеленський, а Рубіо — що Трамп.

Зеленський грає свою роль. Колись він хотів просто перестати стріляти. Так і Трамп зараз хоче змусити росіян перестати стріляти (Зеленського вже змусили) і розійтись, як боксери по різних кутках рингу. Це все, що потрібно Трампу.

Що потрібно Європі? Це не є очевидним, але насправді весь західний істеблішмент недолюблює Зеленського. Він бравує, каже «я і мій друг Макрон». Однак всі дипломати не розуміють, м’яко кажучи, його стиль і поведінку. Тому до всієї команди Зеленського упереджене негативне ставлення. Вони б хотіли, щоб президентом України став хтось адекватніший і щоб до влади прийшла більш патріотична і менш клептоманськи налаштована команда.

«Трамп дійсно не любить Зеленського. Цьому є дуже просте пояснення. Два нарциси не можуть співіснувати в одному приміщенні», – вважає Віктор Бобиренко

Читайте також: «Більшість європейців взагалі не думають про Україну», — письменник Станіслав Асєєв

— Яка буде грати за правилами.

— Абсолютно. Тобто очікування сторін різні. Європейці тримають їх за дужками. Однак принаймні уряд Британії ледь може приховувати, що вони хочуть, щоб Залужний замінив Зеленського. Німці й французи ніби менше про це говорять, але повірте, теж хочуть, щоб прийшов генерал Залужний. А от Трампу якраз по барабану, хто буде замість Зеленського, аби не Зеленський. Він щирий. А всі інші свою думку дипломатично тримають при собі.

Але найбільша помилка і наївність — думати, що путін хотів би поміняти Зеленського.

— Гостра криза у відносинах Києва і Вашингтона нібито подолана. За словами спецпредставника президента США Кіта Келлога «відносини повернулися на правильний шлях». Йдеться про поступки з нашого боку?

— Тепер же мова йде про угоду не лише про рідкісноземельні метали, а про копалини взагалі. Сполучені Штати хочуть простого — щоб був фонд, в який скидатимемо гроші й ми, і вони. Ми — половину всіх надходжень від видобутку з копалень. І вони таку ж суму. Проблема поки що у двох речах, хоча ще спливають деякі.

Перше питання. А хто ж буде розпоряджатися цими коштами? Наприклад, розробляємо газовий шельф на Чорному морі, видобуваємо рідкісноземельні метали в Житомирській або бурштин в Рівненській області. Американці пропонують, щоб було три їхні члени правління і два наших. Правління прописує критерії, куди вкладати гроші. Звісно, що американці хочуть управляти цим фондом. Їхня логіка, що команді Зеленського не можна довіряти керівництво, тому що вони почнуть «мелочь по карманам тырить» та намагатися брати відкати.

З цим ми можемо не погодитися через дві причини. По-перше, а хто сказав, що американці не бувають корупціонерами? По-друге, якщо конфлікт буде заморожено, то ми максимум через пів року матимемо нового легітимного президента, новий легітимний парламент, який буде менш корумпований, ніж цей. То, може, все-таки цій владі можна довірити управляти активами, які знаходяться на суверенній території України?

Читайте також: «Нам треба чітко сказати, що Україна не буде робити те, чого хочуть фюрер або Трамп», — Роман Безсмертний

— Яке друге питання?

— Воно дуже неприємне для нас. Трамп каже про наш борг у 350 мільярдів доларів, хоча за нашими підрахунками ми отримали допомоги на 120 мільярдів, причому безоплатної. А тепер виявляється, що вони типу ці гроші вже поклали в цей спільний інвестиційний кошик. Насправді їх там нуль, але віртуально вони там є. І доки ми не покладемо своєю чергою таку ж суму, американці нічого не вкладатимуть, але керують інвестиційним фондом. Непогано, так? Це явна дикість.

Трамп говорить маячню. І це не тільки Стокгольмський арбітраж потім підтвердить. У 2009 році була підписана Віденська конвенція про право міжнародних договорів. Згідно з нею, всі угоди, які країна підписала під час війни під тиском третьої сторони, вважаються нікчемними.

Тобто я б порадив Зеленському підписати цю угоду про копалини на будь-яких умовах. А потім у нас є два шляхи.

Перший. Угода набуває чинність, коли проходить через парламент. А Рада її не ратифікує.

Другий. Для цієї угоди треба змінювати купу законів, в тому числі — головне! — Податковий і Бюджетний кодекси, закон «Про надра» і так далі. У Бюджетному кодексі дуже чітко прописано, куди йдуть рента і прибуток від видобутку газу і нафти, й хто розпорядник цих коштів. Наприклад, щодо нафти — 95% в державний бюджет, 2% – в обласний і 3% в бюджет тієї громади, на території якої ця вишка стоїть. А тепер половину треба віддати в цей фонд.

Щоб внести зміни в Бюджетний і Податковий кодекси, 226 голосів може і не знайтися. А новий парламент ніколи в житті за таке не проголосує.

Зеленський може, звичайно, не сам підписувати, бо тоді рейтинги дійсно обваляться. Скажуть: «От він показав Трампу середній палець в Овальному кабінеті, але все одно на нього натиснули». Підписати це можуть Шмигаль або міністр економіки Свириденко, а з тієї сторони теж міністр економіки. Потім всіх собак навішають на Юлю. Тоді я буду її захищати. Скажу, що її косяк — це гонорари від Київської школи економіки, а ця історія — косяк Єрмака і Зеленського. Тому хай все підписують. А потім розберемось.

«У путіна є дедлайн. Це 9 травня»

— Стратегія росії полягає в затягуванні часу. Йдуть переговори в стилі «так, але». З боку росії дуже сильні перемовники — Дмитрієв, Ушаков та інші. Трамп нещодавно написав, що «росія повинна ворушитись», і закликав кремль до кроків. Зараз всі говорять про гіпотетичне перемир’я, якого Трамп нібито хоче досягнути на Великдень.

— Насправді у Трампа і путіна є дедлайни. Дедлайн Трампа — 30 квітня, тобто сто днів, як він при владі. І він мусить щось показати. Звичайно, вийде на брифінг. І хтось поставить питання: «А що там з Україною? Ви ж обіцяли за добу закрити тему. Брехали, Дональде Джоновичу?» І він опиниться в неприємній ситуації. Тому хоче, щоб хоча б почалися якісь конкретні перемовини, щоб сказати: «Так, все в процесі».

Але й у путіна є дедлайн. Це 9 травня. У своїй промові до 80-річчя Перемоги він мусить сказати одну з двох фраз. Або «продовжуємо війну», або «деды воевали и победили, мы воевали и победили, я объявляю, что цели СВО достигнуты, потому конфликт заморожен». Аплодувати будуть в обох випадках.

На росії, звісно, є упороті — десь четверть населення, умовні прихильники покійного Пригожина та Гіркіна, які «за войну до победного конца». Але більшість скаже: «Ну, все. Навоевались, и хватит». Їм продадуть як перемогу, що сухопутний коридор в Крим пробили й Донбас не бомблять.

Однак ми ж знаємо, що насправді путін хоче всю Україну. Він не проти залишити нам кілька областей. А Київ, Миколаїв, Одеса, Харків, Запоріжжя, Херсон, Суми, Полтава, Чернігів обов'язково мають стати «русскими городами».

Він розуміє, що його мрія не збувається. Тому хоче війни. Але! Для того, щоб воювати, йому потрібно багато грошей і зброї.

“Якщо путін все-таки наважиться продовжувати війну, то нам треба очікувати збільшення їхнього тиску, намагання розхитати й посипати фронт і продовження терору мирних громадян”, – прогнозує Віктор Бобиренко

Читайте також: «Для путіна настають дуже сумні часи, є багато чинників, які його владу роблять крихкою і хиткою», — Володимир Огризко

— Експерти пишуть, що російська економіка перебуває у передінсультному стані, що її ресурси вичерпані.

— От запросить він на нараду начальника генштабу Герасимова, голову центробанку Набіулліну і прем'єр-міністра Мішустіна і спитає: «Мы готовы воевать еще год?» Набіулліна обов'язково скаже: «Денег нет, но вы держитесь. Вы видели цены на нефть? Ми уже в Индию продаем ее фактически за себестоимость. А если еще обвалятся цены, что тогда делать?»

Якщо Brent буде котируватися менше ніж 60 доларів, а ціна Urals, як правило, на 8−10 доларів нижче, то надходжень в бюджет буде кардинально менше. Резервів фонду національного добробуту, за словами тієї ж Набіулліної, вистачить до жовтня. Тобто вона скаже: «Что будем делать зимой, если входить еще в один год войны?»

Путін потім запитає Герасимова: «Посыплется Україна за зиму? Мы загоним ее в блэкауты, в холод, в голод? Сможем взять до следующей весны Киев?» Герасимов скаже: «Не знаю».

Мішустін доповнить, що крім ВПК і хімічної промисловості решта галузей мають від'ємні показники — у всіх мінус за підсумками 2024 року. До речі, левова частина товарів, які досі купують США у росії, це міндобрива. Усі цивілізовані країни свої хімпроми закрили, бо дешевше все возити з росії (з України теж), плюс складно пояснювати суспільству, чому в небі кіптява. Тому російська хімічна промисловість ще на плаву.

Дефіцит їхнього бюджету за минулий рік — дев’ять трильйонів рублів, це приблизно весь бюджет України. За перший квартал — 2,7 трильйона рублів. Це можна прочитати у відкритих джерелах. Дефіцит вони покривали з фонду національного добробуту. Де гроші восени закінчаться.

Мішустін покаже ці цифри: «Владимир Владимирович, мы сейчас снаряды делаем, а строительство, транспорт, сельское хозяйство — буквально все в минусах». Вони з Набіулліною за те, що «лучше не воевать». «О'кей, а если все-таки воевать?» — «Ну, до осени провоюем». — «Герасимов, что тебе нужно для этого?»

Зараз в них йде весінній призов — 160 тисяч строковиків. Примусити солдата підписати контракт дуже просто. Ганять його день в наряди, день туалети чистити. Або здохнеш тут, або підписуй контракт. І рано чи пізно половина підпише. Тобто буде плюс 80 тисяч контрактників.

Вони відкрили філії військкоматів по всьому світу. За весь час найбільша кількість нових контрактників була у вересні 2024 року — 37 тисяч, з них 35 тисяч росіян. А от в січні 2025-го контракт підписали всього 23 тисячі. Відчуваєте різницю? З них тільки 18 тисяч — це росіяни, а п’ять тисяч — це громадяни Таджикистану, Киргизстану, Судану, Куби, Ефіопії, Непалу, тобто дуже бідних країн, де 40 тисяч доларів за все життя не заробиш. «Підписуй контракт і їдь вмирати». Герасимов мусить роз’яснити путіну: «23 тысячи не покрывают наших потерь за месяц. Дальше их может быть больше».

“Якщо хочете мій прогноз – фронт вистоїть. Тому вистоїть і Україна”, – впевнений Віктор Бобиренко

Читайте також: «Наразі російська армія диктує нам умови, але не вважаю, що вже настав час констатувати факт, що Україна програє», — Віктор Муженко

От хлопці нещодавно зловили китайців. Таким гарматним м'ясом не навоюєш. До того ж треба хоч два-три місяці на підготовку, щоб вони команди російською розуміли.

От нібито є в них зараз десять дивізій, об'єднаних в корпуси й готових йти в літній наступ. Але вони сточаться за літо. Що далі? А далі все погано.

Тому Герасимов скаже путіну: «Год мы провоюем, но Киев не возьмем». — «А что возьмем?» — «Может, Покровск и что-то на Сумщине». За їхніми словами, вони начебто зайшли на українську територію. Я сам сумчанин, прекрасно знаю ті місця. Ну, захопили максимум три сараї й дві собачі будки десь під Юнаківкою або під Хотінню. Захоплять ще три курятники і якесь село. А до Сум їм 30 кілометрів — якраз на рік походу. І все. «Мать городов русских» вони точно не візьмуть. Тобто путін мусить розуміти, що він або продовжує війну, або треба її заморожувати.

Єдиний фактор, який ми не можемо зараз врахувати, але ми й нічого про це не знаємо, це позиція Китаю. Сі Цзіньпін може сказати путіну: «Ми будемо розвивати конфлікт з США, тому відтягніть на себе Європу й воюйте далі в Україні». Але може сказати навпаки, що «ми будемо готові висаджуватися в Тайвань у 2027−2028 роках, тому поки що заморозьте конфлікт, накопичуйте сили, а там подивимось».

Думаю, що путін зараз блефує, або, як ми казали в юнацтві, колотить понти, щоб виторгувати для себе більш гнучкі умови.

Ще раз. Умови Трампа дуже прості. Їх три: Україна виходить з Курської області (фактично вже вийшла, там ми кілька тактичних висот тримаємо); Україна не йде в НАТО, принаймні за каденції Трампа; всі окуповані території росія залишає за собою. Американська й українська сторони на таких умовах пропонують путіну заморозитися. Але путін вимагає більшого. Вони ж цілком серйозно стверджують, що Херсон та Запоріжжя — це «святая русская земля». Ми з вами сміємося, а вони в цьому впевнені.

— Лавров взагалі заявив, що німкеня Катерина Друга — росіянка.

— Якщо залишити за кадром їхню неадекватність, насправді вони говорять не про території. Вони будуть готові поміняти частину окупованих Херсонської та Запорізької областей на скасування санкцій, принаймні американських. Оце якраз є предметом торгу.

Мабуть, і їздив туди Дмитрієв домовлятися саме про ці нюанси. Тут від нас вже нічого не залежить. Це залежить лише від Трампа — скільки він готовий поступитися. Мало того, путін же тисне на Трампа, щоб той ще й на союзників повпливав. Росіяни, наприклад, кажуть: «Забирай „Північний потік“ собі в управління, качай російський газ в Європу, але хай вважається, що він американський». Це перше.

І друге. Те, що Трампу неважливо, а для путіна надважливо. Це скасування гуманітарних санкцій. Чи поїде російська збірна на зимову Олімпіаду в Мілан у 2026 році? Чи допустять УЄФА та ФІФА їхню збірну та футбольні клуби до матчів? Чи поїде балет гастролювати до Парижу й Берліну? Це Трампа взагалі не хвилює, бо це не про гроші. А от путін, на відміну від нього, знає, що іноді понти дорожче грошей.

— Цитую ваш пост в Телеграм-каналі: «Вакцинація від популізму — світова війна. В лайт-версії — глибока світова криза. Тому ми на порозі великого шухеру. Готуйтесь і готуйте дітей. В Європі не відсидітись. І ми ще в кращому положенні, ніж інші. Бо ми вже навчені тому, що таке лютий звиздець. Боже, бережи Америку! Боже, бережи Україну! Боже, вбережи цей прекрасний світ!» Зрозуміло, що масштабів цього «великого шухеру» ніхто не уявляє, оскільки в геополітиці почалася нова епоха. Як ви оцінюєте наші шанси навіть не звільняти свою землю, а хоча б вистояти в цей надскладний період жахливої турбулентності? Які ваші прогнози на найближчі кілька місяців?

— Тут може бути дві альтернативи. Чи оголосить путін 9 травня хоча б початок заморозки конфлікту? Якщо так, то це буде якийсь приблизний відлік того, що за 120 днів в нас буде новий президент, через пів року — новий парламент і пройдуть місцеві вибори. І це буде зовсім інша картинка.

Якщо путін все-таки наважиться продовжувати війну, то нам треба очікувати збільшення їхнього тиску, намагання розхитати й посипати фронт і продовження терору мирних громадян. Однак, навіть якщо у них є кілька свіжих дивізій, вони дуже погано озброєні танками, плюс тактика танкового бою сильно помінялася. Ми дронами просто випалимо ті танки, та й все. І їм треба буде знову наступати на віслюках Іа.

Ну, а що стосується наших внутрішніх справ, то всі так чи інакше будуть готуватися до виборів. По-любому будуть нові корупційні скандали. Тому що цю владу вже змінити не можна. Вони такі, які є. Ми будемо читати наших антикорупційних розслідувачів і обурюватися «та скільки ж можна?» Тобто внутрішня повістка буде приблизно така ж сама, як і зараз. Скандали, обвинувачення, розмови про вибори й знову скандали.

Але якщо хочете мій прогноз — фронт вистоїть. Тому вистоїть і Україна. Тобто до 9 травня буде багато незрозумілого, а потім все встане на свої місця.