Через обстріли українці дедалі частіше обирають автономні будинки у передмісті та квартири на низьких поверхах, уникаючи багатоповерхівок і залежності від комунікацій. Найпопулярніше житло зараз коштує від 30 до 70 тисяч доларів, тоді як до війни активно купували квартири за 150–200 тисяч.
Про це розповіла президентка Спілки фахівців з нерухомого майна України Лариса Ставинога в коментарі ЗМІ. За її словами, війна спричинила докорінні зміни в запитах покупців, які тепер шукають не статусність, а безпеку, мобільність та автономію.
Як розповідає Ставинога, з початком війни попит на приватні будинки виріс у рази, особливо в передмісті Києва, Львова, Дніпра, Харкова та інших великих міст. Люди більше не хочуть залежати від міських комунікацій – електропостачання, тепла, газу чи води.
“Звісно, що перевагу віддають маленьким приватним будиночкам у передмісті. Люди налаштовані на повну автономію. Встановлюють сонячні панелі, генератори, утеплюють помешкання. Це відповідь на постійні обстріли та перебої з електрикою, а тепер ще й тривога щодо газопостачання”, – пояснила Ставинога.
Такі компактні приватні будинки часто будують “під ключ”, з уже змонтованими системами альтернативного живлення. Багато з них це одно- або двокімнатні будівлі площею до 80 м², з мінімалістичним, але функціональним плануванням.
Разом із тим спостерігається суттєвий спад інтересу до квартир у багатоповерхівках, особливо до житла на 10+ поверхах. Це пов’язано з ризиком відключення електроенергії, коли ліфти не працюють, а піднятися на верхній поверх із продуктами чи дитиною – виклик.
“Ми бачимо чітку тенденцію, що чим вищий поверх — тим важче продати квартиру. Ціни на таке житло знижуються. Якщо раніше перевагою вважався гарний краєвид з 16-го поверху, то тепер це мінус. Люди шукають щось нижче, бажано до п’ятого поверху”, – каже президентка Спілки.
Водночас зростає попит на квартири, які мають альтернативні джерела енергії – генератор, запас води, газову плиту або навіть пічне опалення. Такі опції стали реальним аргументом для покупця. “Якщо в будинку є газ – таку квартиру продати легше. Якщо є генератор – ще краще. А якщо хоча б поверх низький, без нічого її теж можуть купити”, – зазначила Ставинога.
Ще одна важлива зміна – це зниження бюджетів покупців. Якщо до війни активними були інвестори, які купували житло в новобудовах за $150–200 тис., то нині основні угоди укладаються в сегменті $30–70 тис.
“Ринок був зовсім інший. Люди інвестували, планували. Сьогодні переважають ті, хто втратив житло внаслідок бойових дій або виїхав із небезпечного регіону. Вони шукають невеликі квартири і часто користуються державними програмами”, – пояснює експертка.
До цього додається ще й бажання зберегти мобільність. Дедалі більше людей виставляють “зайві” квартири на продаж і конвертують майно в гроші. Причина – непередбачуваність ситуації, адже ніхто не знає, де завтра буде безпечніше.
“Вигідніше мати гроші, ніж нерухомість, яка може стати недоступною. Люди хочуть мати свободу руху”, – підсумувала Ставинога.
Через брак часу, коштів і нестабільну ситуацію українці дедалі рідше погоджуються купувати житло під ремонт. Більшість шукають квартири, куди можна одразу заїхати й жити. “Ніхто не хоче мороки з ремонтами. У людей просто нема на це ані сил, ані грошей. Купують те, що вже готове”, – констатує експертка.
