Цьогорічна випускниця Миргородського ліцею ім. Т. Г. Шевченка Полтавської області Дар'я Нечепаєва одна з трьох в Україні, яка за всі чотири предмети Національного мультидисциплінарного тесту (НМТ) отримала найвищі бали. У сумі — максимальні 800. Досі ніхто з миргородських випускників не мав такого високого результату НМТ. Це найкращий результат в історії тестування Полтавської, Харківської і Сумської областей.
Найскладніше було «перемикати» мізки на чотири різнопланові предмети
— Я сподівалася, що отримаю гарні результати, мріяла про це, але щоб аж так усе гарно вийшло… Це було приємною несподіванкою і в якійсь мірі везінням, — стримано усміхається дівчина.
ВІДЕО ДНЯ
Загалом Дар'я занадто серйозна на свій вік. Вона мріє займатися наукою і, звісно ж, сподівається, що коли-небудь зробить якесь цікаве відкриття. Своє життя хоче пов’язати з біотехнологією або біохімією, які поєднують в собі різні науки: фізику, хімію, біологію, інформатику, математику. «З одного боку це складно, а з іншого мені цікаво вивчати світ з різних боків у такій інтегрованій формі», — пояснює Дар’я.
У неї ще є трохи часу, на те, щоб вибрати між цими двома спеціальностями. Так само, як і виш: між Київською політехнікою та Київським національним університетом ім. Т.Г. Шевченка.
РЕКЛАМА
— Ректори навчальних закладів ще не телефонували, не запрошували особисто здобувати вищу освіту саме в них? — насамперед питаю дівчину.
— Особисто ректори не телефонували, але зі мною зв’язувався якийсь викладач з Харкова. Однак навчатися до Харкова я не поїду з огляду на постійні обстріли міста.
— Все-таки Київ? Не закордон?
РЕКЛАМА
— В іншій країні я себе не бачу… Хочу стати однією з тих, хто піднімає науковий престиж нашої держави у світі. Це дуже важливо — розвивати інтелектуальний потенціал України.
Результати Дар’ї Нечепаєвої – за всі чотири предмети НМТ найвищі бали
— А чи складно було дати правильні відповіді на всі запитання тестових завдань?
— Складність, як на мене, полягала лише в тому, що протягом чотирьох годин треба було «перемикати» мізки на чотири різнопланові предмети. Але щоб тести були дуже складними, я не сказала б. Все виявилося набагато простішим, аніж я собі уявляла. Може, тому, що всі 11 років я сумлінно навчалася й серйозно готувалась до іспитів. Перші пробні тести почала проходити ще у 10-му класі.
Дар’я, як і всі, складала три обов'язкові предмети: українську мову, історію України та математику. Четвертим обрала біологію.
РЕКЛАМА
Але, знаєте, за що хвилювалась найбільше? Щоб не сталося збою в спеціальній комп’ютерній програмі, на якій проходила тестування, і щоб всі відповіді були зараховані. До речі, ніхто з випускників не мав доступу до інтернету, тому кудись підглянути, щось запитати в Гугла було неможливо.
— Загалом більшість запитань із предметів були звичайними тестами: із чотирьох наведених відповідей пропонувалось обрати одну правильну, або три з семи, також були завдання на встановлення відповідності, — ділиться враженнями від іспитів Дар’я. —Деякі питання були, щоправда, дещо складнішими, над якими довелося думати. Та більшість — доволі традиційні для НМТ.
Зізнається, менше всього хвилювалася за математику, адже навчалася в класі з поглибленим вивченням цього предмета. А ось біологія додавала переживань, оскільки перші сесії цього року були доволі складними. До іспиту з цього предмету дівчина готувалась особливо ретельно, адже це її мій майбутній профіль.
Даша — випускниця. Дівчина своє життя хоче пов’язати з біотехнологією або біохімією
Та й з української мови пробні тести були складними. Хоча до подолання складнощів дівчина тут також була готова. Не дарма ж тричі перемагала на шкільних всеукраїнських олімпіадах з української мови.
От що було для Даринки найскладнішим, так це тестування з історії України, де вимагалась особлива уважність, щоб не завалитися на якихось деталях і тонких моментах. До того ж, треба багато інформації тримати в голові.
— Дарма хвилювалася! — каже Даруся. — Все пройшло без «сюрпризів». Сюрпризом виявились мої 200 балів з кожного предмета. Якщо чесно, очкувала на 190+.
Хоча, судячи з відповіді Дар’ї про методику її підготовки до НМТ, в її успіху немає нічого дивного. Адже вона проходила багато тестів ЗНО саме у форматі НМТ, в тому числі авторських, брала участь у вебінарах, дивилась відео на ютуб-каналах.
– Це дуже корисно — розуміти формат іспиту, оцінити свої знання, знайти слабкі місця, які ще потрібно допрацювати. Треба пройти тисячі тестів, багато працювати, щоб набити руку. Так просто «наклацати» на 200 балів неможливо, — наголошує випускниця.
Читайте також: Без спортзалу й енергетиків: у 45 років Юрій Балясний з Полтавщини демонструє унікальні фізичні можливості
До речі, з репетиторами Дар’я Нечепаєва не займалась, і значну частину часу навчалась дистанційно через ковід та повномасштабне вторгнення. Тож якщо є прагнення до опанування знань, то цьому ніщо не стане на заваді. Загалом, за словами дівчини, понад 90 відсотків її успіху — це якраз копітка самостійна робота. Решта — підтримка батьків та вчителів. І якась — зовсім незначна — доля везіння.
Тож усім, хто хоче отримати високі бали, Даруся радить починати готуватись до екзаменів якомога раніше, не відкладати все на останній день. А ще налаштувати себе позитивно і не хвилюватися.
І «фізик», і «лірик»
У читачів може скластися враження, що Дар’я — типова «ботанка», яка удень і вночі сидить над книжками. Насправді вона дуже різностороння дівчинка, просто отримує задоволення від пізнання світу через освіту. Між іншим, один із секретів її успіху в навчанні в тому, що вона практично не сидить у телефоні й у комп’ютері. «Я завжди планую кожен свій день і намагаюся не займатися сторонніми справами, які не приносять користі. А якщо і проводжу час у соцмережах, то дивлюся освітні канали, які збагачують знаннями», — так вона це пояснює.
Готуючись до іспитів, Даринка знаходила час на відпочинок, щоб поновити сили, бо з власного досвіду знає: якщо мозок дуже втомлюється, то він не засвоює інформацію.
Даринка з мамою
Дивно, але дівчина і не «лірик», і не «фізик». Хоча її батьки мають стосунок до точних сфер діяльності: тато — колишній викладач технічних наук (зараз на пенсії), а мама — економістка.
— Мене всі предмети по-справжньому надихають, і мені цікаво навчатися, — говорить Дар’я. — Так було ще з першого класу. Всі науки для мене однаково важливі. Точні та природничі — це інструмент до пізнання навколишнього світу. Історія допомагає зрозуміти минуле. Мова — душа народу… Усі ці предмети мають багато взаємозв’язків, тому мені не складно було їх учити. До того ж, я ніколи не обмежуюсь штудіюванням тем, викладених у підручниках. Щоб мати максимально повне уявлення про те чи інше явище, опрацьовую багато різних джерел.
Стимулом до розкриття інтелектуального потенціалу дівчини став її перший серйозний успіх у п’ятому класі. Тоді вона брала участь у Міжнародному конкурсі знавців української мови імені Петра Яцика й посіла друге місце на обласному етапі. Для неї це було неочікувано. І це стало для неї стимулом до розкриття талантів у різних науках.
До речі, родина Нечепаєвих ще у 2014 році залишила Донецьк, як тільки туди зайшов «руський мір». Тож до першого класу Даринка пішла вже в Миргороді. До того її оточення було переважно російськомовним, хоча українська не була для неї зовсім незнайомою. Нині це її рідна мова й улюблений предмет.
Читайте також: Без політичних чвар, з тиром в укритті та власним РПГ: як громада на Полтавщині, попри війну, реалізує сміливі мирні проєкти
Загалом у Дар’ї було багато перемог на обласних та всеукраїнських шкільних олімпіадах з різних предметів: української мови, географії, математики, хімії, біології, історії та інших. А минулого року вона представляла Україну на Міжнародній олімпіаді з географії, що проходила у Дубліні (Ірландія). Завдання вимагали практичних навичок і креативного мислення, досконалого знання англійської мови. Але й з дослідженням міського простору, й з мультимедійним тестом Даринка успішно впоралась, здобувши бронзову медаль.
Найкращий відпочинок для дівчини — прогулянки містом-курортом, яке вона вважає найчарівнішим на планеті, а також читання, малювання, танці й заняття літературною творчістю. Все це надихає її.
Щодо літературної творчості, то почалося все з оповідання на екологічну тематику, яке вона написала ще в середній школі. Усім сподобалось, і дівчинка продовжила писати. Нині в її літературному доробку чимало дитячої прози, оповідань про захист природи, літературних фентезі, віршів. Минулого року Дар’я посіла друге місце в обласному конкурсі літературної казки.
Останнім часом багато пише про війну. Так, в одному з оповідань розповідає про янгола, який своїми крилами захищає дітей від ракет та «шахедів». А один з останніх віршів присвячений майбутньому України, в якій немає окупантів.
Дар’я зовсім не «ботанка», вона дуже різностороння дівчинка і отримує задоволення від пізнання світу
Куди діваються таланти?
«2025-й рік рекордний для Полтавської області за кількість 200-бальних оцінок, — зазначив директор Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти Олександр Сидоренко на брифінгу, присвяченому підсумкам проведення НМТ, що відбувся на днях у медіацентрі Полтавської ОВА. — 62 випускники закладів освіти отримали максимальну оцінку з різних предметів. По три 200-бальних здобули два випускники полтавських ліцеїв — з № 32 «Європейський» та № 1 імені Івана Котляревського. Ще по дві найвищі оцінки мають випускники ліцеїв № 17 «Інтелект» та № 13 «Успіх», школи № 28, а також Гадяцького ліцею № 3 імені Івана Виговського.
Найкращий результат в історії тестування Полтавської, Харківської і Сумської областей показала учениця Миргородського ліцею імені Тараса Шевченка Дар’я Нечепаєва. Вона отримала по 200 балів одразу з чотирьох предметів.
Директор Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти Олександр Сидоренко
Загалом це хороший індикатор успішної підготовки випускників до іспитів. Бо 194−197 балів означає, що учень неправильно відповів усього на одне запитання. Це можна списати на випадковість, а загалом вказує на системність знань.
Бали вище 175 це також високий результат, і він є конкурентоспроможним при формуванні конкурсного балу практично в усіх університетах України. Та навіть 150 балів — нормальний результат НМТ.
І я задаюся таким питанням: що буде далі з цими унікальними дітьми, які показали гідний рівень знань під час тестування? Очікувано, вони поїдуть навчатися до Києва. Так, Київ, це також Україна. А чому ніхто не намагається затримати їх у полтавських університетах? Адже ці діти виросли на Полтавщині, тут учились, виховувались. І ті знання, які вони показали, говорять про якість навчального процесу у школах. І вони могли б отримувати таку ж якісну вищу освіту в Полтаві. Але чомусь упевнений, що жоден ректор із семи полтавських вишів не звернувся до тих, хто отримав 200 балів бодай з одного предмету і не запросив їх до себе на навчання. Чому ж ми так легко розкидаємось талантами?
Читайте також: Вже не розглядається як стратегічна інвестиція у майбутнє нації, — Інна Костиря про системну кризу освіти
Переконаний, що навіть спосіб запрошення багато чого значить. Ректор мав би не просто зателефонувати абітурієнту, а особисто поїхати до його батьків, провести з ними серйозну розмову. Головне — гарантувати їхній талановитій дитині певні преференції: окрему кімнату в гуртожитку, підвищену стипендію. Тобто, забезпечити їй індивідуальну траєкторію успіху! Якби всі освітяни і чиновники на Полтавщині напружилися, попрацювали в цьому напрямку, й ці талановиті діти залишилися в наших університетах, оце був би замкнутий цикл нашої роботи.
Скажімо, якби я був мером Полтави, то знайшов би можливість купити для Дар’ї квартиру. Сказав би: «Учись, де хочеш, але Полтава — це твоя земля, яка тебе виростила, твій оберіг. Якщо буде змога, ти сюди завжди можеш приїхати, щоб жити тут і працювати».
По-іншому ми цих дітей не утримаємо. Якщо хочемо мати їх на орбіті нашого життя і розвитку, до них треба ставитися відповідно чином. Бо саме вони майбутнє науки, економіки України. Вони — майбутнє нашого суспільства".
Раніше «ФАКТИ» писали, що під Полтавою для сільських ліцеїстів обладнали незвичайне захисне укриття.
Фото автора та надані Дар’єю Нечепаєвою
