Офіс контролю за іноземними активами Міністерства фінансів Сполучених Штатів Америки (OFAC) надав LUKOIL додаткові три тижні для узгодження реалізації його зарубіжних активів, пролонгувавши термін дії тимчасової ліцензії до 13 грудня 2025 року. Ця ліцензія дозволяє укладати виключно «обумовлені» угоди, які вступлять в силу лише після окремого схвалення OFAC. Дане рішення було прийнято на фоні посилення геополітичного тиску та невизначеності щодо майбутнього одного з найбільших російських енергетичних гравців за кордоном.
Ліцензія не пом’якшує санкцій, але надає контрольований механізм виходу, який спрямований на мінімізацію ризиків для ринків під час зміни власника ключових активів.
LUKOIL залишається найбільш широко представленою на міжнародному рівні серед російських нафтових фірм з портфелем активів, оціненим приблизно в €14 млрд, до яких входять:
-
Три нафтопереробні заводи в Європі
-
Пакети акцій у видобувних проєктах у Казахстані (Карачаганак, Тенгіз), Узбекистані, Іраку, Мексиці, Гані, Єгипті та Нігерії
-
Сотні автозаправних станцій у Європі та Сполучених Штатах Америки
-
Логістичні об’єкти та термінали, пов’язані з каспійськими та середземноморськими шляхами постачання
Санкції вже ускладнили діяльність компанії в Іраку, Фінляндії, Болгарії, а також зірвали проєкт з видобутку газу в Румунії.
В першій половині року LUKOIL намагався реалізувати частину активів трейдеру Gunvor, проте угода була заблокована США, що збільшило ризики втрати активів без відшкодування.
Механізм відстрочки має декілька ключових завдань:
1. Уникнути енергетичних потрясінь в Європі
Різке припинення роботи, наприклад, НПЗ у Бургасі могло б викликати дефіцит палива в регіоні.
2. Забезпечити перевірених покупців
Вашингтон прагне запобігти переходу активів під контроль проксі-структур у лояльних до Росії юрисдикціях.
3. Підтримувати санкційний тиск
Усі угоди залишаються під безпосереднім наглядом OFAC, що дозволяє США зберігати політичний і стратегічний вплив до моменту закриття кожної транзакції.
Згідно з даними Reuters, один з найбільших американських інвестиційних фондів The Carlyle Group розглядає можливість придбання частини активів LUKOIL. На ринку також присутні інші ймовірні покупці:
-
Близькосхідні державні енергокомпанії, які розширюють присутність у downstream
-
Нафтогазові оператори Центральної Азії, зацікавлені у частках у видобувних проєктах
-
Фонди приватного капіталу, які шукають активи зі знижкою
-
Європейські трейдери, для яких цікавими є логістичні потужності
Але кожна угода вимагатиме окремого дозволу США, що по суті надає Вашингтону право вето на будь-яку транзакцію.
Водночас Велика Британія видала ліцензії, які дозволяють компаніям і банкам працювати з болгарськими активами LUKOIL до 14 лютого 2026 року.
Європейська комісія не публікувала індивідуальних рішень, але пильно стежить за ситуацією, оскільки один тільки НПЗ у Бургасі забезпечує значну частку палива Болгарії, Румунії та Греції.
Така узгодженість дій між США та Великою Британією свідчить про формування загальної стратегії: поетапний і контрольований вихід російської компанії з міжнародних ринків.
Ризики для ЛУКОЙЛу: списання активів і регуляторні заходи держав-господарів
1. Примусова втрата активів
У випадку, якщо покупців не вдасться знайти або OFAC не схвалить транзакції, активи у ряді країн можуть бути піддані блокуванню або націоналізації.
2. Нестабільність в Європі
Уряди Болгарії, Фінляндії та Румунії вивчають моделі переходу контролю над частиною інфраструктури.
3. Вразливість upstream
Партнери в Казахстані, Іраку та Мексиці вже посилили нагляд над участю російських компаній.
4. Фінансовий тиск
Невизначеність з реалізацією активів погіршує показники ліквідності та обмежує інвестиційну діяльність компанії.
Що далі — три сценарії
Сценарій 1: Контрольований продаж (найбільш вірогідний)
LUKOIL знаходить перевірених інвесторів, а США схвалюють угоди. Вихід відбувається поступово та без раптових ринкових коливань.
Сценарій 2: Регіоналізований перехід власності
Країни-господарі (Болгарія, Казахстан, Ірак) сприяють місцевим покупцям або державним структурам, які переймають контроль.
Сценарій 3: Вимушене відчуження активів (ризиковий)
Невдача з пошуком покупця або блокування угод США може призвести до повної втрати активів у ряді юрисдикцій.
Глобальні наслідки для енергетичних ринків
-
Балкани: зміна власника НПЗ у Бургасі може переформатувати постачання палива у Південно-Східній Європі.
-
Каспійський регіон: поступове зменшення впливу російських операторів у Центральній Азії.
-
Близький Схід: посилення обережності щодо російських проєктів після 2022 року.
-
Європа: перехід контролю над логістичними активами зменшує російський вплив на енергетичну інфраструктуру.
Багаторічне розгортання LUKOIL міжнародної мережі перетворюється на один з найбільших геополітичних процесів реструктуризації в енергетичній галузі за останнє десятиліття.
