Швейцарія і США уклали домовленість про основи, згідно з якою американські ввізні збори на значну частину швейцарських виробів будуть скорочені з 39% до 15%. Натомість, швейцарські фірми взяли на себе обов’язок вкладати в економіку США орієнтовно $200 млрд до завершення 2028 року.
Домовленості необхідно надати офіційного вигляду протягом переговорного процесу, який, як зазначається в документі Білого дому, можливо, завершиться на початку 2026 року
Згідно з цією рамковою угодою, США погоджуються зменшити митні збори на товари, що походять зі Швейцарії (та меншу юрисдикцію — Ліхтенштейн), до не більше 15 %, приводячи їх у відповідність до мит, які США застосовує до Європейського Союзу.
Швейцарські та ліхтенштейнські компанії взяли на себе зобов’язання інвестувати щонайменше $200 млрд в Сполучені Штати до кінця 2028 року. Водночас, принаймні $67 млрд мають бути інвестовані вже у 2026 році.
Інвестиційна програма охоплює такі галузі, як фармацевтика, медичне обладнання, авіакосмічне виробництво, видобуток золота, енергетична інфраструктура.
Угода також містить зобов’язання Швейцарії зменшити митні збори на американську продукцію — зокрема, сільськогосподарські товари, промислові вироби, морепродукти, горіхи, плоди.
Дефіцит США у торгівлі товарами зі Швейцарією у 2024 році був більшим ніж $38 млрд; американська сторона заявила, що угода має на меті «вивести країну на шлях до усунення цього дефіциту до 2028 року».
Угода була анонсована як рамкова, «non-binding framework» — інакше кажучи, потрібно завершити офіційні переговори та затвердити її у відповідних органах.
До цієї угоди Швейцарія була серед країн із найвищими імпортними митами в США: тарифи для швейцарських товарів зросли до 39 % після запровадження додаткових заходів у 2025 році.
Для швейцарських експортерів — особливо у галузях годинників, видобутку золота, хімічної промисловості — це була суттєва загроза втрати конкурентоздатності на американському ринку.
Успішність угоди свідчить про те, що швейцарські товари отримають рівноправні умови з експортом до США, подібно до товарів з ЄС, що збільшує привабливість США як ринку для Швейцарії.
З боку США угода відповідає політиці «збалансованої торгівлі» та сприянню створенню робочих місць: значні вкладення швейцарських компаній у США повинні забезпечити тисячі робочих місць у всіх 50 штатах.
Міністр економіки Швейцарії Гай Пармелін заявив, що держава «не продала душу дияволу» і задоволена угодою, підкресливши, що швейцарські фірми вже планували збільшення виробництва в США ще до укладення угоди.
У Швейцарії засоби масової інформації висловили сумніви: газети ставлять питання про реальну цінність зобов’язань та відкритість переговорів. Наприклад, газета NZZ am Sonntag зазначає, що в тексті угоди багато “намірів” («intend») і недостатньо конкретики.
Зі США також звучать критичні коментарі: наприклад, у публікації The Guardian стверджується, що угода виглядає як поступка великому бізнесу — “Trump caving to big business”.
У загальносвітовому контексті ця угода сигналізує про посилення торгової стратегії США, яка намагається встановити «рівні умови» з партнерами — навіть з тими, хто традиційно мав сприятливі умови (як Швейцарія). Для країн, які співпрацюють зі Швейцарією або США, це зумовлює зростання очікувань: вкладники можуть змінювати напрямки інвестицій, виробничі ланцюги можуть перерозподілятись.
