Китай нарощує державну участь у венчурному інвестуванні, ініціюючи нову серію фондів для ключових технологій. Уряд країни повідомив про організацію трьох значних венчурних фондів, кожен з обсягом більше 50 млрд юанів (приблизно $7,1 млрд), які будуть націлені на вкладення в так звані «жорсткі технології» — сектори з тривалим циклом інновацій, великою капіталоємністю та важливим значенням для національної безпеки та економічної незалежності.
Відповідно до інформації Reuters та китайських державних ЗМІ, нові фонди будуть вкладати кошти у пріоритетні напрямки:
-
інтегральні мікросхеми та напівпровідникові матеріали;
-
квантові технології;
-
біофармацевтику та медичні платформи нового покоління;
-
нейрокомп'ютерні інтерфейси;
-
авіаційно-космічні та космічні технології.
Ці галузі офіційно визначені Пекіном як життєво необхідні для довгострокового економічного розвитку та зменшення технологічної залежності від західних держав.
Китайські мас-медіа уточнюють, що нові VC-фонди функціонуватимуть за моделлю «терпеливого капіталу» (patient capital). Період інвестування оцінюється в 10–20 років, що відчутно вирізняє ці фонди від класичного венчурного підходу, зорієнтованого на швидкий вихід.
Стратегія фондів у китайських офіційних коментарях декларується як: «Інвестувати на ранніх етапах, інвестувати в невеликі компанії, інвестувати на тривалий термін та інвестувати в hard-tech».
Фонди націлені переважно на початкові етапи стартапів з оцінкою до 500 млн юанів, а обсяг окремої інвестиції, згідно з даними CCTV, як правило, не перевищуватиме 50 млн юанів.
Китайські ЗМІ зазначають, що система фондів вбудована у більш широку структуру державного венчурного фінансування, яка включає:
-
національний керівний фонд;
-
регіональні фонди для основних економічних зон:
-
Пекін-Тяньцзінь-Хебей,
-
Дельта річки Янцзі,
-
Велика затока (Гуандун-Гонконг-Макао).
-
Даний підхід дає можливість об’єднати державне стратегічне планування з місцевими інноваційними середовищами та промисловими об’єднаннями.
Запровадження нових фондів відбувається на фоні зростання технологічного протиборства між Китаєм і США, обмежень на доступ до передових мікросхем, обладнання та інтелектуальної власності. У цьому контексті венчурні фонди розглядаються не лише як фінансовий інструмент, а як складова державної промислової політики.
Китайські посадовці відкрито зазначають, що держава повинна компенсувати нестачу приватного венчурного капіталу в областях, де ризики значні, а прибутковість настає через тривалий час.
Аналітики вказують, що поява державних фондів такого масштабу може:
-
суттєво змінити розподіл сил у глобальному сегменті hard-tech;
-
збільшити конкуренцію за технологічні стартапи між державними та приватними VC;
-
заохотити додатковий приплив приватного капіталу через механізми спільного інвестування;
-
прискорити формування «національних лідерів» у стратегічних сферах.
Для міжнародного венчурного ринку це означає, що Китай все більше інституціоналізує венчурний капітал як засіб довгострокової економічної та технологічної стратегії, а не лише як фінансовий ринок.