Багато хто дивується, чому вітальня виглядає холодною, хоча меблі підібрані ідеально. Начебто все на своїх місцях, але атмосфера нагадує шоурум, а не житловий простір.
Дизайнери запевняють, що проблема часто криється у порушенні правила непарності, повідомляє кореспондент Белновости. Це правило використовують у візуальних мистецтвах, фотографії та інтер'єрному дизайні.
Суть його проста: людське око краще сприймає композиції з непарної кількості предметів. Вони виглядають природнішими і живішими.
Коли в кімнаті стоїть два однакові предмети, погляд починає метатися між ними. Простір здається жорстким і надто симетричним.
Три предмети створюють динаміку та відчуття руху. Така композиція сприймається м'якше та затишніше.
Експерти зазначають, що правило працює навіть із дрібницями. Три свічки виглядають гармонійніше, ніж дві чи чотири.
Те саме стосується подушок на дивані. Пара подушок виглядає нудно, а три створюють відчуття продуманості.
Дизайнери пояснюють, що непарність допомагає уникнути музейної суворості. Вона додає кімнаті людського тепла.
Якщо на полиці стоять два однакові предмети, вони створюють візуальний коридор. Око не затримується і ковзає повз.
Але варто додати третій елемент і композиція оживає. З'являється точка інтересу, що утримує увагу.
Правило непарності працює і з великими меблями. Три зони світла створюють затишок, а дві відчуття недоробленості.
Те саме стосується декоративних груп. Три вази різної висоти виглядають як єдина історія.
Дизайнери підкреслюють, що не про суворий закон. Це скоріше інструмент, який допомагає зробити простір живим.
Коли вітальня виглядає як меблевий магазин, вона втрачає індивідуальність. А непарні композиції повертають їй характер.
Інтер'єр стає теплішим, коли в ньому є легка асиметрія. Вона робить простір людським, а чи не виставковим.
І якщо придивитися до затишних будинків, правило непарності зустрічається в кожному з них. Просто господарі часто використовують його інтуїтивно.
Читайте також
- Як повісити картини, щоб не було нудно: математика для ідеальної групи
- Як вибрати диван, який не розчарує: головний параметр – не колір, а глибина