В Івано-Франківській області розглядається можливість відновлення будівельних робіт на так званій «дорозі на Буковель». Наприкінці минулого року після суспільного резонансу щодо фінансування проєкту на суму понад 9 млрд грн з державного бюджету, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України оголосило про відмову від його реалізації. Тоді також повідомлялося про намір звільнити в. о. голови служби в Івано-Франківській області Любомира Семаніва через нібито самостійне ухвалення рішень щодо цього об’єкта без погодження з центральним апаратом. Однак станом на початок лютого Семанів продовжує обіймати посаду.
ВІДЕО ДНЯ
За припущеннями, причиною цього може бути небажання першого заступника голови Держагентства Миколи Бойка погодити відставку, що може бути пов’язано з перспективою відновлення проєкту після зниження суспільного невдоволення. Раніше сфера його діяльності охоплювала відбудову в Київській області, де компанія, з якою його пов’язують, завищувала вартість робіт у Бородянці.
Інформація про те, що Микола Бойко не погоджує звільнення Любомира Семаніва, почала поширюватися в кулуарах місцевої влади на Прикарпатті кілька тижнів тому. Серед можливих пояснень називають його роль куратора будівництва «нової дороги в Буковель», роботи над якою були призупинені наприкінці 2025 року через активні дискусії в соціальних мережах та політичних колах у Києві.
Згідно з повідомленнями ЗМІ, йшлось про новий відрізок дороги від села Бистриця до Яблуниці через Поляницю протяжністю 28,6 км, в яку планувалось вкласти понад 6 млрд грн. Крім того, паралельно було оголошено тендери на ремонт відрізку із Надвірної в Поляницю за 2,4 млрд грн. Роботи мала проводити компанія ПБС. Ця інформація в часі збіглась із новинами про плани повної реновації центру курорту та будівництво нової «черги» поруч з уже існуючим гірськолижним містечком. Відтак логічно було припустити, що ремонтні і будівельні роботи державним коштом мають сприяти покращенню логістики для приватного бізнесу. Крім того, «Наші гроші» припускали, що йдеться також про політичний обмін фінансування будівництва дороги на голоси групи народного депутата Ігоря Палиці, який має стосунок до Буковеля, за бюджет та інші важливі ініціативи Офісу президента.
РЕКЛАМА
Після суспільного резонансу, що виник у соціальних мережах на тлі браку фінансування інших важливих потреб, зокрема армії та соціальних виплат, Агентство відновлення оголосило про відмову від реалізації цього проєкту. Спочатку повідомлялося, що дорога не має стосунку до курорту і ремонтується на прохання «Нафтогазу», який здійснює видобуток у регіоні, а також на прохання місцевих громад. Наголошувалося, що роботи мають переважно косметичний характер, а обсяг реальних коштів, виділених на проєкт, значно менший, ніж зазначалося у медіа. Проте з часом керівництво Агентства публічно заперечило існування планів «дороги на Буковель», «перевівши стрілки» на місцеву Службу відновлення, яка буцімто вирішила самостійно ініціювати відповідні рішення, не погодивши їх з центром.
«Начальник служби пише заяву про звільнення»,— написав тоді голова Агентства Сергій Сухомлин на своїй сторінці в Facebook. Тендер скасували.
Минуло майже два місяці, а Любомир Семанів продовжує виконувати обов’язки голови Служби відновлення Івано-Франківської області. Співрозмовники в Агентстві відновлення та в органах влади Прикарпаття серед можливих причин цього називають ймовірний особистий інтерес першого заступника голови Агентства Миколи Бойка.
РЕКЛАМА
Опосередкованим підтвердженням такого інтересу стало нещодавнє звернення народного депутата від фракції «Слуга народу» Олександра Копиленка до Державного бюро розслідувань, оприлюднене виданням Главком. У зверненні депутат просить перевірити спосіб життя керівників Агентства, серед яких і Микола Бойко. Зі змісту заяви випливає, що протягом 1−3 січня 2026 року Бойко ймовірно перебував на відпочинку в готелі «Тавель» (Буковель) та приватному котеджі у селі Ясіня на Закарпатті. Також 3 січня його бачили в готелі Radisson у Буковелі.
Крім того, у зверненні нардепа зазначається, що того ж дня Бойко мав неформальну зустріч у Буковелі з Любомиром Семанівим та представниками бізнес-груп, пов’язаних із компанією ПБС.
«За наявною інформацією, ця зустріч була присвячена підбиттю підсумків управлінських рішень, які в публічному просторі отримали назву „лохонізація громадськості“ — попри заяви керівництва держави про нетерпимість до подібних практик», — писала у своєму блозі політолог Катерина Одарченко.
Микола Бойко не вперше стає фігурантом скандалів, повʼязаних із потенційними корупційними ризиками. В 2025 році його прізвище звучало в контексті аномального збільшення доходів і кількості контрактів на відбудову житла в Київській області у маловідомого до того ТОВ «Українська будівнича компанія». За даними системи YouControl, компанія в 2024—2025 роках кратно наростила обсяги проектів завдяки виграшу в тендерах на суму близько 1 млрд грн.
Як повідомляв народний народний депутат Ярослав Железняк, кінцевим бенефіціаром ТОВ «Українська Будівнича Компанія» може бути перший заступник голови Агентства відновлення Микола Бойко.
РЕКЛАМА
«За даними наших джерел, головним бенефіціаром схеми був і залишається Микола Бойко. Саме за його вказівкою проводилися тендери під конкретного переможця — ТОВ «Українська Будівнича Компанія», — цитує видання «Київ влада» нардепа.
За словами Железняка, йдеться про відновлення житлових будинків у Бородянці на вул. Центральна. У рамках експериментального проєкту, затвердженого Кабінетом міністрів у серпні минулого року, на місці двох зруйнованих будинків планували звести нові багатоповерхівки. На кожен житловий комплекс передбачалося фінансування у розмірі 280 млн грн. Депутат стверджує, що ціни на будівельні матеріали були завищені — у середньому на кілька десятків мільйонів гривень на кожний будинок. За інформацією Железняка, тендерну документацію готувала саме «Українська Будівнича Компанія».
Видання «Наші гроші» повідомило, що потенційна переплата при виконанні робіт у будинку на вул. Центральній могла перевищувати 7 млн грн. Також припускалось, що завищення вартості матеріалів могло бути використане для виплати зарплат у конвертах будівельникам. Голова Агентства Сергій Сухомлин заявив про намір звернутися до Національного антикорупційного бюро з проханням перевірити викладені факти. Сам Микола Бойко заперечив свою причетність до компанії.
Особливістю ситуації є те, що на відміну від інших об’єктів відновлення, для яких бюджетних коштів може бракувати, проєкти «Української Будівничої Компанії» фінансуються у повному обсязі. За версією учасників ринку та аналізу тендерної документації, для компанії створюються преференційні умови, які ускладнюють участь конкурентів. Це, за припущеннями представників бізнесу, відбувається завдяки проектно-кошторисній документації, що не відповідає реальному стану будівництва. У результаті підрядні організації не можуть завершити об’єкти без коригувань документації, а через це отримують санкції у вигляді заборони брати участь у закупівлях Агентства протягом трьох років.
У контексті дефіциту державних коштів на оборону та базові соціальні потреби реалізація масштабних проєктів із ознаками корупційних ризиків виглядає особливо проблематичною. Водночас публічність цих схем та увага громадськості можуть стати додатковим чинником для розслідувань з боку Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро. За умов воєнного стану такі випадки можуть бути кваліфіковані як незаконне збагачення та зловживання службовим становищем. У випадках, що стосуються дорожнього будівництва, йдеться про значні суми, а отже прокуратура може вимагати для порушників максимальні строки покарання.
Раніше українці неоднозначно відреагували на будівництво ОККО масштабного гірськолижного курорту в Карпатах під час війни.