>
Згідно з дослідженням аналітичного центру міжнародної HR-компанії Gremi Personal, українці мають найменшу культурну відмінність від поляків серед основних груп іноземних працівників.
“За даними дослідження, яке аналізувало особливості роботи в мультикультурних колективах у Європі, українці демонструють найменшу культурну дистанцію від польської моделі, набравши 13 балів зі 100. За ними йдуть білоруси (17 балів), грузини (24), філіппінці (38) та колумбійці (44). Експерти зазначають, що завдяки схожим культурним моделям українці та білоруси, як правило, швидше адаптуються до польських колективів”, – вказується у звіті.
Автори дослідження вважають, що здатність ефективно співпрацювати в умовах різноманітних культур стає однією з ключових вимог для працівників і компаній, які прагнуть успішно конкурувати на європейському ринку в найближчі роки.
Наприклад, результати показують, що навіть між українцями та поляками існують відмінності, які можуть впливати на щоденну роботу. Зокрема, українці можуть бути досить прямолінійними у неформальному спілкуванні, але частіше уникають відкритого висловлення незгоди при взаємодії з керівництвом. Критику вони нерідко сприймають особисто, а від свого менеджера очікують не лише контролю, але й підтримки команди. Сім’я залишається одним із головних життєвих пріоритетів, що також впливає на організацію робочих процесів.
Тому, віцепрезидентка Gremi Personal Галина Кіріченко попереджає, що навіть незначні культурні відмінності можуть впливати на продуктивність команд, рівень мотивації працівників та довіру всередині компанії. “Кроскультурна компетентність перестає бути перевагою окремих міжнародних корпорацій, вона стає базовою професійною навичкою”, – підкреслила вона.
Водночас, за оцінками аналітиків, найбільші труднощі пов’язані не стільки з мовним бар’єром, скільки з різним розумінням ролі керівника, підходів до надання зворотного зв’язку, ставлення до конфліктів, традицій та робочих домовленостей. “Здатність компаній управляти цим розмаїттям дедалі більше визначатиме їхню конкурентоспроможність. Для українського бізнесу, який працює або планує вийти на європейські ринки, кроскультурна компетентність поступово стає такою ж необхідною, як професійна експертиза чи знання іноземних мов”, – зазначає Кіріченко.
На основі проведеного дослідження були розроблені рекомендації для роботодавців. Серед них: уніфікація домовленостей, адаптація стилю надання зворотного зв’язку, врахування культурного календаря при плануванні змін і відпусток, сприяння інтеграції багатонаціональних команд та запобігання формуванню ізольованих національних груп всередині колективів.
У Gremi Personal наголошують, що результати дослідження свідчать про те, що кроскультурне управління вже виходить за межі функцій HR і стає фактором операційної ефективності та конкурентоспроможності компаній.
Дослідження включало аналіз п’яти найбільш численних груп іноземних працівників у Польщі. Кожна культура оцінювалася аналітиками за десятьма параметрами: п’ять комунікативних та п’ять соціально-релігійних, за шкалою від -10 до +10 відносно польської культурної норми. На основі отриманих результатів було сформовано “Індекс культурної відмінності” (від 0 до 100), який відображає рівень культурної дистанції та потенційні операційні ризики для бізнесу.