Посилання скопійовано
Протягом тривалого часу російський лідер Володимир Путін утримувався від втручання у грошово-кредитну політику та функціонування Центрального банку, однак нещодавнє зниження ключової ставки відбулося під значним тиском.
Таку інформацію поширює Bloomberg.
Видання зазначає, що Путін раніше публічно висловлював підтримку очільниці Центрального банку РФ Ельвірі Набіулліній, наголошуючи на важливості незалежності цього фінансового інституту. Він “майже ніколи не висловлював чітких вказівок щодо того, в якому напрямку мають коливатися витрати на позики”.
“Схоже, ситуація зазнала змін. Протягом двох тижнів у липні президент двічі акцентував увагу на необхідності зменшення ключової відсоткової ставки, вдавшись до незвично прямих коментарів перед засіданням, присвяченим монетарній політиці”, – йдеться у матеріалі.
Центральний банк повідомив, що рішення про зменшення ключової ставки на 25 базисних пунктів до 14% минулого місяця було ухвалене на основі їхніх власних оцінок.
Водночас Bloomberg звертає увагу, що керівництво банку вдалося до зниження ставки без надання прогнозної інформації, яка раніше була характерною для діяльності Набіулліної, залишивши таким чином інвесторів без чіткого розуміння подальших кроків політики.
“Цей випадок ілюструє, як понад чотирирічний конфлікт в Україні трансформував російські інституції”, – коментує агентство.
Центральний банк все частіше діє в умовах, коли політичні пріоритети стають все складніше відділити від монетарної політики, адже російська економіка, перебуваючи під впливом війни, відчуває значне навантаження через сповільнення темпів росту та величезні державні витрати.
Набіулліна визнала, що центральний банк може тимчасово продемонструвати вищу гнучкість у досягненні своєї довгострокової мети щодо інфляції на рівні 4%, хоча офіційної домовленості з цього питання немає, зазначає агентство, посилаючись на джерело, близьке до російського уряду.
Дозволити перевищення цільового показника інфляції на один-два процентних пункти протягом обмеженого періоду було б небажано, але не критично, повідомило джерело, порівнюючи такий підхід із тим, “як трохи підняти кришку з киплячого чайника”.
У липні представники банку скоригували свій прогноз щодо інфляції до кінця року, підвищивши його до 6–7 %, у порівнянні з квітневим прогнозом у 4,5–5,5 %. Вони також переглянули прогноз зростання валового внутрішнього продукту на 2026 рік, знизивши його з 0,5–1,5 % до 0–1 %.
Статистичні дані Федеральної служби статистики показали, що перше цього року тижневе зниження цін на бензин призвело до незначної дефляції в Росії за тиждень, що завершився 3 серпня. Проте, за оцінками Міністерства економіки, минулого тижня річна інфляція прискорилася до 6,11%.
Нагадаємо:
Нещодавно Центральний банк Російської Федерації зменшив ключову ставку та оприлюднив оновлений макроекономічний прогноз, де прогнозований рівень інфляції зріс з 4,5-5,5% до 6-7%.
Раніше стало відомо, що видатки та дефіцит федерального бюджету Росії на 2026 рік можуть перевищити офіційні плани на суму понад 1 трильйон рублів (12,85 млрд дол).
Російські фінансові установи не мають достатньої ліквідності в рублях для придбання облігацій федеральної позики, за допомогою яких Міністерство фінансів РФ покриває дефіцит бюджету, заявив віцепрезидент та фінансовий директор російського Сбєрбанку Тарас Скворцов.
Росія криза Реклама: