У політиці, де роками панували звичні обличчя еліти, зароджується свіжий вітер змін — жінки, чий шлях до впливу пролягав не через родинні зв’язки чи партійні кабінети, а через власний досвід, наполегливість і довіру людей. Їхній капітал — це освіта, професіоналізм, волонтерська діяльність і щира підтримка громади. Історії таких self-made лідерок дедалі частіше стають прикладом того, як змінюється політичний ландшафт як в Україні, так і за її межами.
ВІДЕО ДНЯ
Александрія Окасіо-Кортес: голос Бронксу у Конгресі
Історія однієї з найвідоміших self-made політикинь у світі — Александрії Окасіо-Кортес (AOC) зі Сполучених Штатів — є яскравим прикладом цього. Вона народилася у 1989 році в Бронксі, Нью-Йорк, у родині з латиноамериканським корінням. Її батько був архітектором, а мати працювала прибиральницею. Після його смерті сім’я ледь зводила кінці з кінцями.
Окасіо-Кортес здобула освіту в Бостонському університеті, а після навчання повернулася додому, щоб підтримати матір. Вона працювала офіціанткою та барменкою, поєднуючи це з активною громадською діяльністю. У 2018 році, не маючи за плечима значного політичного досвіду, вона сенсаційно перемогла на праймеріз Демократичної партії у 14-му окрузі Нью-Йорка, обійшовши досвідченого конгресмена Джо Кроулі. Її виборча кампанія стала символом політичної революції «знизу», яка базувалася не на великих фінансових вливаннях, а на потужній підтримці місцевої громади.
РЕКЛАМА
У Конгресі США Окасіо-Кортес стала відома як активна прихильниця «Зеленого нового курсу», реформ у сфері охорони здоров’я, гендерної рівності та боротьби з економічною нерівністю. Вона також трансформувала спосіб комунікації політика з суспільством, активно використовуючи соціальні мережі, прямі ефіри та просту, чесну мову для висвітлення політичних процесів.
Попри гостру критику як з боку республіканців, так і частини демократів, Окасіо-Кортес стала символом нового покоління політичних лідерів у США, які не бояться складних викликів і виступають за глибокі системні зміни.
Марина Семененко: фокус на розвиток регіонів
РЕКЛАМА
Історія Александрії Окасіо-Кортес має паралелі з прикладом української політикині — депутатки Чернігівської міської ради Марини Семененко, яка досягла свого становища завдяки власним зусиллям, без підтримки великих партій чи адміністративного ресурсу. Народившись у 1983 році в невеличкому селищі Ріпки, вона не з чуток знає про труднощі життя в провінції. Мрія про навчання в київському виші так і залишилася мрією через фінансові обмеження, тож Марина обрала історичний факультет у Чернігові.
Її кар’єра розпочалася в журналістиці, де вона швидко зарекомендувала себе як принципова аналітикиня та гостра на слово репортерка. Згодом активна громадська позиція привела її до політики. У міській раді Семененко сконцентрувалася на стратегічно важливих ініціативах. Однією з ключових стала ідея проєкту «Північна Брама» — створення потужного транспортного коридору, який би з’єднав Чернігівщину з іншими куточками України та західним кордоном. Цей план має не лише економічне, але й важливе безпекове значення.
Паралельно з цим Марина активно займається соціальними проєктами. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році її головною метою стала підтримка внутрішньо переміщених осіб, дітей та малозабезпечених сімей. Заснований нею благодійний фонд SemarglS впроваджує стипендіальні програми, освітні ініціативи та дитячі гуртки.
Її політична позиція ґрунтується на принципах прозорості, цифрової трансформації та підтримки малого бізнесу. Опозиційність у міській раді не заважає їй формулювати та просувати конкретні довгострокові ініціативи, що відрізняє її від більшості ситуативних фігур на місцевому рівні.
РЕКЛАМА
І Александрія Окасіо-Кортес, і Марина Семененко є представницями нової хвилі політиків — жінок, які не просто вбудовуються в чинну систему, а прагнуть її якісно змінити. Їхня увага зосереджена не на популістських гаслах, а на реальних покращеннях у житті звичайних людей. Обидві працюють у політичному середовищі, де ще сильні традиційні підходи, але своєю діяльністю поступово змінюють ці усталені уявлення.
Раніше «ФАКТИ» писали про колишню відому полтавську журналістку, а нині не менш відому підприємицю й волонтерку Інну Якобенко, чиї неймовірні смаколики заробляють кошти для ЗСУ.
Читайте також «Роби своє, тримайся за те, у що віриш, будуй свій храм»: письменниця Людмила Калабуха про бізнес під час війни.
* На фото у заголовку Марина Семененко
