>
ІнфографікаГМКРоздрукувати 26420 Липня 2026
Українська металургійна промисловість у першій половині 2026 року стикнулася з «ідеальною бурею» Read in EnglishЧитайте на русскомАндрій Глущенко Виробництво, експорт та внутрішні продажі зазнають тиску через воєнні виклики, торговельні перешкоди ЄС та суттєві витрати на енергію
Металургійна промисловість України на початку 2026 року опинилася під тиском одразу з кількох боків. Сектор продовжує функціонувати в умовах триваючої повномасштабної війни з Росією, однак виробничі потужності піддаються атакам, страждають від перебоїв з електроживленням, логістичних труднощів та зростаючого дефіциту кадрів. Водночас українські металургійні підприємства стикаються зі складнішим доступом до європейського ринку та посиленням конкуренції з боку імпортної продукції на вітчизняному ринку.
У першому півріччі 2026 року випуск сталі знизився на 3,0% порівняно з відповідним періодом минулого року, а видобуток залізної руди — на 18,8%. Галузь залишається вразливою до ракетних та дронових ударів, відключень електроенергії, дефіциту персоналу та пошкоджень промислової та транспортної інфраструктури. Українські виробники також відчувають одні з найвищих цін на енергоносії в Європі. Скорочення виробництва може коштувати Україні 0,6 % ВВП цього року, що свідчить про зменшення внеску металургійного сектору в економіку.
Експорт плоского прокату скоротився на 8,1%, а експорт сортового прокату — на 41,7%. Це погіршення тісно пов’язане зі змінами на європейському ринку, який традиційно був ключовим напрямком збуту для української сталі: минулого року 85% готового сортового прокату та 86% готового плоского прокату було відправлено до ЄС.
Впровадження CBAM та нових тарифних квот призвело до підвищення вартості української продукції, що постачається до ЄС. Фактично, ці заходи є новими торговельними бар’єрами, тому Україна може опинитися серед країн, які найбільше постраждають від цих регуляторних заходів. Очікується, що самі лише нові квоти спричинять скорочення експорту на 1,3–1,5 млн тонн сталі щорічно.
Імпорт сталі активно завойовує український внутрішній ринок. У першому півріччі 2026 року імпорт плоского прокату зріс на 2,3%, а імпорт сортового прокату — на 64,0%. Основними постачальниками, що стоять за цією тенденцією, виявилися Туреччина та Китай, які мають переваги завдяки нижчим енергетичним витратам, більш стабільним умовам діяльності та доступу до дешевшої сировини, зокрема російських напівфабрикатів.
Внаслідок цього, вітчизняні металургійні підприємства втрачають свої позиції на українському ринку: у першому півріччі 2026 року пропозиція вітчизняної сталі зменшилася на 7,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як частка імпорту у споживанні сталі зросла до 43,8% з 37,0% у першому півріччі 2025-го.
У майбутньому очікується, що продовження торговельних обмежень з боку ЄС, зокрема CBAM та TRQ, посилить тиск: за прогнозами, виробництво сталі в Україні сягне 6,5 млн тонн у 2026 році та 5,8 млн тонн у 2027-му, що буде нижче від історичного мінімуму в 6,2 млн тонн, зафіксованого у 2023 році.
Теги:експорт, ГМК Читайте нас в соціальних мережах:Наш Телеграм-канал:t.me/gmkcenterСторінка в Фейсбуці:fb.com/GMKCenterNewsПідпишіться на наші новини