Бульбашка, що надувається довкола земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які нібито можуть швидко зростати в ціні, дуже нагадує характер поведінки криптовалют: непередбачувані, не забезпечені реальним економічним зростанням американські гірки, залежні не стільки від обʼєктивних факторів, скільки від ігор спекулянтів. Посередники, що спеціалізуються на земельних угодах, обіцяють чи не 20% річних доходу будь-якому новачкові без «надмірних зусиль» виключно за рахунок сприятливої конʼюнктури ринку, проте це дуже сумнівні обіцянки, йдеться в матеріалі УНІАН.
ВІДЕО ДНЯ
Нещодавно аналітична група OpenDataBot опублікувала дані щодо середніх цін за гектар в угодах з продажу землі в 2026 році.
«Оптимістична середня цифра у 75 тис. грн за гектар виглядає обнадійливо. Проте, будучи вирваним з контексту, цей показник спотворює реальність», — йдеться в матеріалі.
Реальне зростання цін в доларовому еквіваленті за останні 5 років становило лише 30%, тобто не більше 5−6% на рік. Крім того, кількість угод зменшується: порівняно з 2025 роком, в 2026 уклали на 15−20% менше — якщо торік за цей період продали 92,9 тис. га, то цьогоріч — 82,1 тис. га.
РЕКЛАМА
На середню ціну суттєво впливає регіон розміщення ділянки: у прифронтових землі продаються дешевше, у західних — дорожче. При цьому на заході складно купити великі масиви, середній розмір лоту — менше гектара. Тож тут швидше йдеться про купівлю для подальшого перепродажу, аніж про реальний бізнес, що інвестує у розвиток агросектора, якому потрібні великі блоки наділів.
«Тобто, по суті, „точкові“ спекулятивні інвестори можуть за бажання „розганяти“ середній показник по ринку, завищуючи ціни для виробників до економічно нерентабельних показників», — йдеться в статті.
Як показала на масиві понад 210 тисяч угод з реєстру Держгеокадастру за 2021−2025 роки дослідниця KSE Євгенія Митряхіна, основним драйвером зростання цін на землю є не підвищення продуктивності і навіть не зростання орендних доходів. Передусім ціни рухає вгору індексування нормативної грошової оцінки.
РЕКЛАМА
Щороку воно відбувається орієнтовно на 8%, тобто приблизно на коефіцієнт інфляції. Модель показує: збільшення НГО на 1% супроводжується зростанням ціни угоди приблизно на 0,55%. Це означає, що, по-перше, зростання цін має адміністративний характер, а по-друге, реальне зростання в кращому разі зберігає капітал, але не примножує його. І про обіцяні 15−20% не йдеться.
«Тобто фактично, як і у випадку з умовним „біткоїном“, за ціновим коливанням на ринку землі не стоїть економічна динаміка. Ані зростання продуктивності, ані залучення інвестицій в цей ринок не грають ролі», — додає видання.
Ще одна проблема, яка «обʼєднує» землю і криптовалюту — виклики ліквідності. З одного боку, формально ви можете швидко продавати наділи (якщо знайдете нового власника, готового заплатити), з іншого — вийти з активу дорожче за ціну купівлі — складно, оскільки йдеться зазвичай про продаж обтяженої орендою ділянки.
«Майже всі привабливі землі вже перебувають у довгостроковій оренді. Навіть купуючи у власність, покупець отримує землю з орендарем і його переважним правом — фактично це еквівалент купівлі прав оренди, а не „чистого“ наділу», — пише УНІАН.
РЕКЛАМА
За оцінкою VoxUkraine, нині лише близько чверті угод узагалі розкривають ціну — решта занижують її заради економії на податках. Щобільше, зараз орендна плата відстає від зростання вартості наділів — це виглядає як класична ознака надування, а не фундаментального зростання. Дохідність оренди стиснулася з 7−10% на старті ринку до близько 3−5% у 2026 році.
Аналогічно спростовується й аргумент про «низьку базу»: «дешево» не означає «зростатиме».
«Сьогоднішній дисконт відображає реальні ризики — війну, відсутність іпотеки, заборону для іноземців, тонкий ринок. Доки ці ризики наявні, низька ціна економічно виправдана, а не „аномальна“. А аргументи про „недооціненість“, „недокапіталізацію“, порівняння із ціною в сусідніх європейських країнах, де немає війни — варто відкласти в сторону і обʼєктивно подивитися на ризики і перспективи: підстав для реального „бусту“ в цінах наразі немає», — йдеться у матеріалі УНІАН.
Тим часом частина українців можуть залишитися без землі через борги за комуналку.