Кабінет міністрів України 15 вересня ухвалив проєкт державного бюджету на 2024 рік. Forbes Ukraine попросив виконавчого директора CASE Україна Дмитра Боярчука проаналізувати основні пропозиції документа та оцінити їх реальність виконання з економічної точки зору.
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
Проєкт держбюджету 2024 року Кабміну за своєю філософією дуже схожий на початковий проєкт 2023-го року. В ньому теж передбачалось закінчення активних бойових дій до середини наступного року.
Фінансовий план на 2024 рік також припускає суттєве скорочення дефіциту (до 20,4% ВВП у 2024-му із близько 30% ВВП у поточному році). І звісно уся конструкція тримається на суттєвій фінансовій підтримці ззовні ($42,8 млрд потреб на 2024-й рік).
1. Видатки на оборону та дефіцит бюджету
Критичне припущення на 2023-й рік по тривалості бойових дій не справдилось і це призвело до суттєвого перегляду видаткової частини кошторису-2023 на оборонні потреби. І як наслідок до зростання дефіциту з 20,6% ВВП, які початково планувались, до орієнтовно 30% ВВП, якщо брати до уваги нове заплановане збільшення видатків на оборону на 317 млрд грн.
2. Незлагода в макропрогнозуванні
Примітним є непорозуміння між Національним банком та Мінфіном у баченні нашого макроекономічного майбутнього.
Мінфін має симпатії до швидшої інфляції та ослаблення гривні, бо це дає хороший номінальний приріст по доходах бюджету. НБУ ж орієнтується на сповільнення інфляції й поступовий перехід до плаваючого курсоутворення, що саме по собі не повинно передбачати різких курсових коливань.
Зокрема Мінфін у пояснювальній записці до проєкту держбюджету-2024 очікує 14,7% споживчої інфляції у 2023-му році та 10,8% у 2024-му році. НБУ ж у своєму останньому прогнозі говорить про 10,6% у 2023-му і 8,5% у 2024-му. Це в контексті, що дані за серпень чітко дають зрозуміти — інфляція у поточному році буде навіть нижче ніж 10,6%, прогнозованих НБУ.
Нижча інфляція — це очевидний бюджетний ризик, який не зрозуміло як контролювати з огляду на і так немалий фіскальний розрив.
Однак сповільнення інфляції — це загальносвітовий тренд через згортання монетарних та фіскальних стимулів світовими центральними банками після пандемії. Й тут Нацбанк більше пливе за течією, ніж визначає цей самий дезінфляційний тренд.
Інфляція може пришвидшитись у випадку коригування обмінного курсу. Наприклад, якщо Нацбанк вирішить переставити обмінний курс гривні з позначки 36,57 на позначку 41,4, як на тому наполягає міністр фінансів.
Проте за такого розвитку подій виникають питання про перспективи переходу до гнучкого курсоутворення, про яке говорить НБУ. Такий рух може викликати напругу в суспільстві. Також виникне політичне питання, бо за наявності фінансової підтримки Заходу і при наявному рівні золотовалютних резервів України (за підсумками липня сягнули рекорду у $41,7 млрд), очевидно, що НБУ в стані утримувати status quo по обмінному курсу ще досить довго.
Хоча, тезис міністра фінансів щодо обмінного курсу правильний по суті: поточні тенденції по зовнішній торгівлі явно вимагають корекції обмінного курсу на якомусь етапі. Чим закінчиться діалог навколо відмінного бачення наших макроперспектив – важко передбачити.
3. Вибори в США
Невизначеність по держбюджету-2024 домінує, особливо з огляду на президентські вибори в США. Бюджетні цикли різняться у нас і в США. В Україні бюджетний рік закінчується у грудні, у США у вересні. Це означає, що кілька місяців 2024-го року у зоні ризику, якщо у Вашингтоні зміняться політичні настрої щодо нашої бюджетної підтримки.
Єдине, що ми знаємо достеменно про 2024 рік, — те, що наступного року почнуться розмови по реструктуризації нашого боргу. Виплати по євробондах заморозили до липня 2024-го року. Проте початок цих переговорів передбачає вже певну чіткість навколо безпекових ризиків. Якщо активні бойові дії будуть продовжуватись, буде важко окреслити якусь основу для досягнення угоди з кредиторами.
