Президент Трамп виправдовує своє різке підвищення тарифів тим, що оголошує економічних партнерів і союзників Америки жадібними експлуататорами. Але він покладає відповідальність за жахливий торговельний дисбаланс не на егоїстичні іноземні уряди, а на своїх «дурних» і «жалюгідно слабких» попередників в уряді — переважно президентів-демократів, а також «республіканців лише по імені», якими скористалися спритні іноземні переговорники, пише Джозеф Боско у The Hill.
ВІДЕО ДНЯ
Трамп виклав свій підхід до ведення переговорів у «Мистецтві угоди», своїй книзі 1987 року, яку написав у співавторстві з Тоні Шварцем, і де він хвалився тим, що виводить своїх співрозмовників з рівноваги, займаючи екстремальні початкові позиції, а потім погоджуючись на щось менше в остаточній угоді.
Але переговорний стиль Трампа набуває зовсім іншого відтінку, коли він має справу з реальними ворогами США та Заходу. Він продемонстрував це під час свого першого терміну, коли назвав Сі Цзіньпіна своїм другом, повіривши порожнім поясненням китайського лідера після того, як пандемія китайського походження зупинила економічний підйом Америки за Трампа, і наполягаючи на тому, що Сі не обманював його. Другом та розумним хлопцем Трамп називає також Кім Чен Ина.
Проте ніде подвійні стандарти Трампа щодо зовнішньої політики не виявляються так чітко, як щодо війни в Україні. Він сказав, що це має припинитися негайно, щоб «зупинити вбивства» ще до того, як буде досягнуто домовленості про припинення вогню.
РЕКЛАМА
Відповідно до своєї позиції, що Україна та Захід «причинили конфлікт», він і Венс гнівно звинуватили Володимира Зеленського в тому, що він не прийняв миттєво ультиматум Трампа щодо мінеральної угоди без гарантії безпеки. Після цього ганебного приниження він призупинив підтримку України зброєю та розвідкою. Після того, як Зеленський був змушений погодитися на угоду США, Трамп в односторонньому порядку змінив умови, зробивши їх ще більш обтяжливими для України — майже так, ніби він хотів покарати Зеленського за те, що він взагалі відхилив її.
Тим часом президент росії зіграв на довірливості Трампа і заявив, що прийняв пропозицію про припинення вогню «в принципі» за умови опрацювання деталей у невизначеному майбутньому.
Весь цей час путін продовжував здійснювати свої військові злочини, тероризуючи мирне населення України ракетно-шахедними атаками. Дотримуючись перевіреної комуністичної доктрини ведення переговорів під час війни, він продовжував поступово завойовувати українську територію, додаючи її до свого зростаючого списку нових умов. Для цього путін кинув Трампу підлесливий портрет, який він замовив, висміюючи його самопроголошену репутацію грізного переговорника.
РЕКЛАМА
Усе це, безсумнівно, зачарувало Сі Цзіньпіна, який незабаром матиме можливість знову випробувати геополітичний хребет Трампа. Він уже провів загрозливі військово-морські та повітряні навчання Китаю навколо Тайваню, ще до того, як Трамп явно заперечив суверенітет України. Тепер його шлях до захоплення Тайваню, принаймні поступового, більш ясний.
Сі повинен продовжувати дозволяти Трампу вірити, що його покірливі лестощі є взаємністю, оскільки він активізує свою кампанію дезінформації про походження та історію тайванського питання.
Згодом, пише видання, Китай може зробити реальний крок — захопити острів або запровадити економічну блокаду. А вже потім Пекін може погрожувати ядерною війною, а Сі — запропонувати провести переговори з Трампом для запобігання катастрофі.
Відповідно Тайвань ризикує опинитися в аналогічній ізольованій ситуації, в якій перебуває Україна під впливом Трампа.
РЕКЛАМА
«Запобігти цьому можливо лише, якщо Трамп відкрито і недвозначно заявить про готовність США захищати Тайвань, поклавши відповідальність за запобігання війні на Китай», — констатує автор статті Джозеф Боско.
Раніше «ФАКТИ» писали про те, що США охопили масові протести проти політики нинішнього президента, а Європа сподівається перетворити Україну на «сталевого дикобраза».
