За періоду керування Сергія Корецького в ПАТ «Укрнафта» його найближчі керівники та підлеглі вживали службові командировки як привід для особистих закордонних поїздок. Про це зі ссарджуванням на джерело у правоохоронних структурах повідомив політичний аналітик та експерт Михайло Шнайдер.
ВІДЕО ДНЯ
Як зазначає Шнайдер, слідчі зараз досліджують низку епізодів, які можуть вказувати на налаштовану в «Укрнафті» систему перетину кордону чоловіками під час війни.
Аналітик пише, що одним із найпомітніших випадків став вересень 2024 року, коли заступника директора з безпеки «Укрнафти» Сергія Огороднічука, керівника департаменту безпеки Костянтина Мацеру та ще одного співробітника офіційно направили на відкриття світово відомого пивного фестивалю «Октоберфест» у Мюнхені.
«Важко збагнути, які саме питання безпеки „Укрнафти“ потребували особистої участі цих поважних чоловіків на фестивалі в Мюнхені. Проте факт залишається фактом — розпорядження Корецького дало їм можливість відвідати німецьке свято. Крім того, як повідомляє джерело, після Мюнхена „командировані“ встигли відвідати й Лондон, де знайомилися з місцевими гастрономічними традиціями», — пише Шнайдер.
РЕКЛАМА
Подібні ситуації, на думку Шнайдера, не носили виняткового характеру.
За його інформацією, слідчі мають дані про закордонні відвідини інших керівників із кола Корецького. Серед них — Денис Кудін, фігурант справи НАБУ щодо причетності до корупційної схеми колишнього керівника ФДМУ Дмитра Сенниченка, а також фінансовий директор «Укрнафти» Юрій Ткачук.
Шнайдер акцентує, що іноді такі «командировки» формально призначалися в одну державу, але реально завершувалися в інших регіонах. Наприклад, Кудін, за свідоцтвом джерела блогера, будучи направленим до Румунії, провів час у ОАЕ, де проживали його родичі.
РЕКЛАМА
Шнайдер підкреслює, що «Укрнафта» відноситься до підприємств критичної інфраструктури та входить до оборонного сектору. Це передбачає надання її співробітникам бронювання від мобілізації. За певних обставин така «броня» могла стати інструментом для махінацій — від створення фіктивних посад до продажу місць для бажаючих уникнути служби.
«Схема була елементарною: особа отримувала посаду в компанії критичної інфраструктури, після чого під прикриттям службових обов’язків вільно виїжджала за кордон. Нерідко ці „робочі візити“ перетворювалися на курорти за межами країни», — пояснює аналітик.
Попри наявність оперативних даних, правоохоронці, за словами Шнайдера, працюють вибірково: «Корецького чіпати не можна, тому він продовжуватиме цю «ефективну управлінську модель» на новій посаді голови правління НАК «Нафтогаз України».
На думку експерта, правоохоронні органи очікують сигналу від вищого керівництва, що дозволить притягнути Корецького до відповідальності. Однак такого дозволу поки немає, наголошує Шнайдер.
РЕКЛАМА
Джерело
