Українці все частіше зіштовхуються з блокуванням власних банківських карток, проте незабаром таких випадків може стати ще більше. Окрім того, десятки, а можливо, й сотні тисяч людей ризикують потрапити до «чорного списку», а саме, Реєстру дропів, тобто осіб, котрі використовують банківські картки для виведення та відмивання грошей.
ВІДЕО ДНЯ
Відповідний законопроєкт № 14161 було внесено до Верховної Ради групою народних обранців. Документ пропонує створення законного механізму для збору та обміну інформацією про осіб, чиї платіжні операції вимагають посиленого нагляду, її зберігання та надання доступу до неї банкам.
Ідея запропонованого документа полягає у заснуванні Національним банком України Реєстру дропів та зберіганні відомостей про них, які згодом зможуть отримувати установи, що надають платіжні послуги, в першу чергу — банки. За планом авторів, список поповнюватиметься за допомогою банків, котрі будуть вносити інформацію про сумнівних клієнтів, виходячи з ознак, які можуть свідчити про те, що особа, яка переказує гроші, використовує картку для виведення грошових коштів, а продавець порушує встановлені вимоги.
Перш ніж надавати платіжні послуги, банки будуть зобов’язані отримувати інформацію з реєстру:
РЕКЛАМА
– перед початком ділових відносин з клієнтом — фізичною особою або продавцем;
– при зміні відомостей, перелік яких визначається Національним банком України, клієнта-фізособи або продавця, при автентифікації в засобах віддаленої комунікації (включаючи перереєстрацію з періодичністю, встановленою НБУ), при вході в платіжний додаток з нового пристрою;
– у випадку виявлення визначених ознак під час здійснення платіжного моніторингу, передбаченого статтею 51 Закону України «Про платіжні послуги» та інших форм співпраці між постачальниками платіжних послуг;
РЕКЛАМА
– при кожній зміні/додаванні нового коду категорії діяльності підприємства-продавця.
При цьому, навіть якщо ім’я потенційного клієнта банку з’явиться в новому реєстрі, йому не відмовлять в обслуговуванні, але в порівнянні зі звичайними клієнтами він отримає певні обмеження:
– ліміти для здійснення платіжних операцій;
– обмеження щодо кількості платіжних інструментів та/або платіжних, поточних рахунків та/або електронних гаманців, відкритих в одного надавача платіжних послуг;
РЕКЛАМА
– щодо продавців — ліміти для проведення платіжних операцій, в тому числі на обсяги операцій еквайрингу, розмір яких визначається Національним банком України.
У випадку перевищення встановленого обмеження за кількістю поточних, платіжних рахунків, електронних гаманців банк буде відмовляти клієнту у відкритті нового поточного, платіжного рахунку, електронного гаманця.
За інформацією авторів законопроєкту, зазвичай рахунки «дропів» використовуються від 1 до 3 місяців. Суми переказів за ними діляться на невеликі суми, які проводяться як між різними рахунками одного користувача, так і між мережею не зв’язаних користувачів (між різними «дропами») з метою ускладнити схему або замаскувати дії «дропа» та імітувати дії звичайного користувача.
Про кількість «дропів» автори наводять дані, що за 6 місяців 2024 року лише два найбільші банки виявили та припинили відносини з 80 тисячами клієнтів-«дропів». За інформацією НБУ, через картки таких зловмисників щороку можуть проходити до 200 млрд грн.
Раніше «ФАКТИ» повідомляли про те, що слід робити, щоб вас помилково не сприйняли за «дропа».
Фото Pixabay
