Уряд заборонив будувати «багатоповерхівки» замість городу: нові правила забудови приватного сектору.
Уряд заборонив будувати «багатоповерхівки» замість городу
Кабінет міністрів України поклав край практиці, коли на звичайних присадибних ділянках замість садів та городів виростали повноцінні багатоповерхівки, готелі або щільні ряди таунгаусів. Ухвалена 4 березня 2026 року постанова №305 впроваджує суворі цифрові та юридичні фільтри, які роблять неможливим маскування великих комерційних об’єктів під виглядом скромного приватного будівництва.
Кінець епохи нелегальних багатоповерхівок на городах
Головний удар нові правила завдають по недобросовісних забудовниках, які використовували спрощену процедуру отримання будівельного паспорта для зведення багатовихідних таунгаусів та багатоквартирних комплексів.
Відтепер із переліку об’єктів, що можуть будуватися за паспортом, повністю виключено всі види зблокованих та блокованих житлових будинків. Це означає, що будь-яка спроба звести на ділянці для садівництва об’єкт із кількома окремими входами тепер вимагатиме проходження повної містобудівної процедури, включаючи отримання містобудівних умов, обмежень та обов’язкову експертизу проєкту. Уряд чітко розмежував — город призначений для індивідуальної оселі, а масштабні житлові проєкти мають будуватися за зовсім іншими стандартами.
Чіткі фізичні межі для приватного будинку
Для того щоб унеможливити маніпуляції з висотою та площею будівель, постанова встановила жорсткі технічні межі для індивідуального будівництва.
Право на спрощену процедуру зберігається лише для будинків, висота яких не перевищує 2 поверхів. Хоча мансарда не враховується як повноцінний поверх, загальна площа такої споруди в жодному разі не може бути більшою за 500 квадратних метрів. Якщо ж власник планує скористатися максимально спрощеною схемою намірів забудови під час воєнного стану, поріг площі стає ще меншим — лише 200 квадратних метрів. Будь-яке перевищення цих показників автоматично переводить об’єкт у категорію складної забудови, що виключає можливість його легалізації за спрощеними схемами.
Цифровий контроль та персональна відповідальність архітекторів
Важливим запобіжником проти хаотичної забудови стала цифровізація через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва. Відтепер замовник не може самостійно подати документи на будівництво — він зобов’язаний залучити сертифікованого архітектора або інженера. Фахівець розробляє цифрову схему намірів, яка охоплює плани поверхів, фасади та інженерні мережі, і завантажує її в систему під власний електронний підпис. Якщо такий спеціаліст спробує «допомогти» забудовнику обійти закон і отримає за це два приписи про порушення від органів контролю, система автоматично заблокує йому доступ до професійної діяльності. Це створює умови, за яких архітекторам стає невигідно ризикувати своєю кар’єрою заради сумнівних проєктів.
Захист інфраструктури та спокою громад
Запроваджені зміни мають на меті не лише впорядкувати архітектурний вигляд міст, а й захистити інтереси пересічних мешканців приватного сектору. Побудовані на місці городів багатоповерхівки створюють критичне навантаження на комунальні мережі, через що сусіди часто страждають від перебоїв з електрикою, водою та каналізацією.
Нові правила також накладають вето на спрощену забудову в історичних центрах міст та зонах охорони пам’яток, що дозволяє зберегти культурну спадщину від руйнування під виглядом «реконструкції садового будинку». Таким чином, держава створює прозору систему, де звичайний громадянин може спокійно будувати власний дім, не побоюючись, що за місяць за його парканом виросте незаконний п’ятиповерховий готель.
Source: Джерело