Будiвельна сфера страждає вiд нестачи рук

Будiвельна сфера страждає вiд нестачи рук

За даними Державної служби зайнятостi, станом на 1 вересня кiлькiсть вакансiй в будiвельнiй галузi перевищувала чисельнiсть зареєстрованих безробiтних. Представники найбiльших столичних забудовникiв говорять про брак робiтникiв.

Перша вiдчутна хвиля кадрового голоду на будiвництвi розпочалася ще у 2017 р., коли набув чинностi безвiзовий режим України з ЄС, який формально спростив виїзд українцiв за кордон. Саме вiдтiк кадрiв до Польщi та iнших країн ЄС став  однiєю з головних причин нестачi робочих рук. Друга глобальна причина, через яку будiвельнi майданчики вiдчули брак робочої сили, – це непопулярнiсть такої роботи серед молодi, повiдомляє Property Times.
Посилення кадрового голоду вiдчувалося аж до початку повномасштабного вторгнення, з початком активних воєнних дiй будiвельнi майданчики стали на паузу, а кiлькiсть вакансiй суттєво скоротилася.
Вiд початку повномасштабного вторгнення число вакансiй у будiвельнiй сферi зменшилось на 5%. У довоєнному 2021 р. на платформi “OLX Робота” кiлькiсть пропозицiй про роботу у будiвельнiй сферi складала 14,3 тис. Пiсля початку повномасштабного вторгнення у 2022 р. кiлькiсть пропозицiй скоротилась майже вдвоє – до 8,2 тис.
Пiсля перезапуску будiвельних майданчикiв й з початком вiдбудови на звiльнених територiях попит на будiвельникiв почав поступово вiдновлюватися, наразi, за даними “OLX Робота”,  кiлькiсть вiдкритих вакансiй складає 13,6 тис., тобто стрiмко наближується до показникiв 2021 р.
“Ситуацiя на ринку працi залежить вiд регiону. В Києвi спостерiгається поступове зростання кiлькостi вакансiй у 2023 р. (в 3 рази порiвняно з 2022 р.), але навiть ця кiлькiсть становить лише 40% вiд довоєнного рiвня. Кiлькiсть кандидатiв зменшилась вдвiчi. У Львовi активне збiльшення кiлькостi вакансiй, дефiцит кадрiв середнього та менеджерського рiвня. В Харковi збiльшується кiлькiсть вакансiй малого бiзнесу та державного сектору, залученого до вiдбудови, при цьому  суттєво зменшилася кiлькiсть активних кандидатiв”, – дiлиться спостереженнями  Ольга Райкова, talent advisor ULPM school, “Каски JOB”.
“Загалом за даними держслужби зайнятостi, будiвництво є досить активною професiйною сферою iз пропорцiйним балансом вакансiй-резюме. I, враховуючи поточну пропорцiю – на 1 вакансiю 1 зареєстрований безробiтний, можна смiливо прогнозувати, що дефiцит фахiвцiв лише зростатиме”,  – коментує Тетяна Пашкiна, експертка з ринку працi.
Дiйсно, компанiї, якi безпосередньо працюють на будiвельному ринку, пiдтверджують тенденцiю до посилення кадрового голоду.
Але тепер головна причина дефiциту не вiдтiк робочої сили за кордон, а мобiлiзацiя. На початку повномасштабного вторгнення Property Times проводив опитування серед київських забудовникiв щодо кiлькостi мобiлiзованих робiтникiв, за даними, якi наводили компанiї, подекуди чисельнiсть тих, хто долучився до лав ЗСУ чи ТРО, складала  вiд 25% до 60% вiд загальної кiлькостi спiвробiтникiв-чоловiкiв.
“Чималий вiдсоток квалiфiкованих будiвельникiв наразi захищають Україну в лавах ЗСУ, причому за час повномасштабного вторгнення вже було кiлька хвиль, за якi компанiї вимушено прощались зi своїми спiвробiтниками, якi пiшли захищати Батькiвщину. Висококвалiфiкованих кадрiв дiйсно не вистачає. Подекуди по ринку дефiцит в компанiях сягає 40%, що суттєво б’є по галузi, – зазначає Олександр Насiковський, спiвзасновник та керiвний партнер групи компанiй DIM. –  Це спричиняє певне навантаження на будiвельну сферу i змушує конкурувати за кадри: фiнансовими умовами працi, соцiальним пакетом, додатковими способами мотивацiї”.
“Повномасштабна вiйна та викликана нею мобiлiзацiю до лав захисникiв країни призвела до дефiциту робiтникiв на будмайданчиках, – додає Анна Лаєвська, комерцiйна директорка “Iнтергал-Буд”. – Ми вiдчули це одразу. Проте шляхом перекомплектацiї будiвельних бригад минулого року нам вдалося вирiшити це питання на деякий час. Якщо говорити про поточну ситуацiю, то десь з травня ми спостерiгаємо посилення нестачi робочих рук. Наразi основнi тенденцiї ринку працi – дефiцит будiвельникiв, посилення конкуренцiї за наявних фахiвцiв та зростання оплати працi. Щодо останнього, лише з травня оплата виросла на 20%”.  
“Запити щодо змiн в заробiтнiй платi надходять як вiд чинних працiвникiв, так i вiд кандидатiв на посади”, – зазначає  Олександра Качан, директор з управлiння персоналом Alliance Novobud.
Дiйсно, пiсля тимчасового зниження заробiтних плат  у 2022 р. зараз вiдбувається поступове зростання. За даними “OLX Робота”, до повномасштабного вторгнення, станом на серпень 2021 р., медiанна заробiтна плата складала 18 тис. грн., через рiк, тобто у 2022 р., вiдбулось її зниження до 13,5 тис. Наразi медiанна заробiтна плата, за даними “OLX Робота”, складає 21 тис. грн. Тобто перевищує довоєннi показники.
“З вiдновленням робiт, яке було поступовим в усiх компанiй, ми навiть отримували знижки вiд довоєнного рiвня оплати. Зараз ситуацiя змiнилася, оплата працi не просто повернулась на колишнiй рiвень, а навiть зросла. На прикладi нашої компанiї – на щонайменше 15-20%. Однак кейс “Iнтергал-Буд” не є показовим. Ми – один з найбiльших забудовникiв, маємо чималий обсяг одночасного будiвництва (на поточний час – до 1 млн. кв. м), тому внаслiдок об’ємiв робiт оплата у нас зростає не так стрiмко. Маленькi компанiї вимушенi платити на 30-40% бiльше, нiж це було до лютого 2022 р.”, –  коментує Анна Лаєвська.
“Вартiсть будiвельно-монтажних робiт вiд початку року вже зросла на понад 35%, що пов’язано i з iнфляцiєю, i з браком кадрiв. У подальшому, гадаю, до кiнця року ще бачитимемо зростання щонайменше на 5-7% по цiй категорiї”, – додає Олександр Насiковський.
За даними “OLX Робота”, найбiльший попит у сферi будiвництва мають професiї рiзноробочого, будiвельника, маляра, фасадника та плиточника.
По iнформацiї ProfiDOM.com.ua, кiлькiсть вiдгукiв на оголошення про наймання рiзноробочого складає 184 тис., кiлькiсть пропозицiй роботи – майже 7 тис., медiанна зарплата, на яку може розраховувати працiвник, – 16500 грн. На оголошення, що стосуються професiї будiвельника, вiдгукнулись 24 тис. користувачiв “OLX Робота”, кiлькiсть пропозицiй склала 2,2 тис., медiанна зарплата – 27500 грн. Вакансiї маляра отримали 5755 вiдгукiв, число пропозицiй про роботу складає 371, медiанна заробiтна плата – 25 тис. грн. Найвищий рiвень оплати працi серед працiвникiв будiвельної галузi – у фасадникiв – 35 тис. грн., кiлькiсть вiдгукiв на оголошення про роботу – 5731, кiлькiсть пропозицiй роботи складає 594. Вiдкритi вакансiї плиточникiв отримали 5350 вiдгукiв користувачiв “OLX Робота”, при цьому кiлькiсть пропозицiй роботи склала 388 оголошень, медiанна зарплата таких працiвникiв – 27500 грн.
Крiм вище зазначених професiй, попит у сферi будiвництва також мають мулярi (282 оголошення про роботу, 4337 вiдгукiв), монтажники (529 оголошень про роботу, 3926 вiдгукiв), штукатури (509 оголошень, 3838 вiдгукiв), зварювальники (226 оголошень, 3020 вiдгукiв) та сантехнiки (360 оголошень про роботу, 2591 вiдгук).
Дефiцит кадрiв буде посилюватися в короткостроковiй та довгостроковiй перспективi.
“Попри вiйну будiвельний ринок оговтується, роботи тривають, великi девелопери нарощують обсяги. Тому потреба в людях не зменшиться”, –  коментує Анна Лаєвська.
“Дефiцит спецiалiстiв будiвельної сфери продовжуватиме зростати, й це одна з найбiльших проблематик ринку. Будiвництво – здебiльшого чоловiча сфера, хоча на тлi складної ситуацiї з пошуком працiвникiв та iз загальною економiчною ситуацiєю в країнi маємо й деякий рiст зацiкавленостi в роботi на будмайданчиках з боку жiнок. Найчастiше це професiї, пов’язанi з малярством, оздобленням примiщень. Є i професiйнi кранiвницi”, –   зазначає Олександра Качан.
“Брак квалiфiкованих будiвельникiв – це загальнонацiональний виклик, адже для країни, де понад 170 тис. житлових будинкiв пошкоджено або зруйновано, де пошкоджено 19 аеропортiв, близько 130 залiзничних вокзалiв та станцiй, 3,4 тис. закладiв освiти та iнших об’єктiв, робочi руки та квалiфiкованi кадри потрiбнi вже сьогоднi”, – коментує Олександр Насiковський.
По закiнченню вiйни Україна потребуватиме ще бiльше будiвельникiв.
“Потреба у вiдбудовi постраждалих мiст та мiстечок, оновленнi житлового фонду, промислових будiвель та iнших об’єктiв iнфраструктури буде колосальною, навiть повернення чоловiкiв з фронту навряд чи зможе компенсувати той сплесковий попит, що буде. Очевидно, що найбiльше будiвництво розгорнеться в перший рiк пiсля вiйни. I дасть поштовх iншим галузям – бо одне створене у будiвництвi робоче мiсце тягне за собою створення 6-7 нових робочих мiсць в дотичних галузях”, – прогнозує Тетяна Пашкiна.
Олександр Насiковський наголошує, що аби розв’язати проблему з кадрами, Українi потрiбна система мотивацiї на державному рiвнi, яка б стимулювала молодь йти вчитись на виробничi спецiальностi, пiдтримувала б тих, хто обирає будiвельну сферу на професiйної реалiзацiї.
“Це можуть бути системи соцiальної мотивацiї (соцiальнi програми iпотеки, скажiмо) або додатковi матерiальнi стимули”, – зауважує експерт.

Источник

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *