Відреставрований будинок в Ірпені, Київська область. Фото: Telegram/minre_ua
Видатки державного бюджету за січень-вересень 2024 року склали 2,98 трильйона гривень, з яких майже 65% пішло на заходи, пов'язані з безпекою та обороноздатністю держави. Однак, витрати були на 7,3% меншими за заплановані, свідчать дані аналізу виконання державного бюджету, затвердженого Рахунковою палатою 26 листопада, йдеться у повідомленні відомства.
Головна причина – незавершення закупівель товарів оборонного призначення. Для виконання річного плану необхідно витратити 737 мільярдів гривень на заходи національної безпеки та оборони у жовтні-грудні. Однак, як зазначається в РП, така значна сума створить навантаження на державний бюджет наприкінці року та збільшить ризик збільшення дебіторської заборгованості.
Крім того, на соціальний захист громадян, які опинилися у складних життєвих обставинах, було витрачено на 20% менше, ніж планувалося на січень-вересень, та на виплату субсидій – на 21,9% менше .
Щодо резервного фонду державного бюджету, 99,9% коштів було виділено урядом переважно на заходи безпеки та оборони, зазначається, що значна частина виділених витрат не була здійснена вчасно.
Зокрема, 72,8% запланованих на звітний період видатків було спрямовано на будівництво фортифікаційних споруд , і лише 14,4% – на закупівлю оборонної техніки для Міністерства оборони та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
У свою чергу, з ресурсів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії (розподілено 21,1 млрд гривень, або 85,8%), у січні-вересні на захист об'єктів критичної інфраструктури було витрачено лише 69,1% плану на цей період , а на відновлення об'єктів інфраструктури, зокрема житла, – лише 12,6%.
Серед причин ризику невикористання Державним агентством з відновлення та розвитку інфраструктури виділених коштів до кінця року – тривалий перерозподіл коштів між об’єктами, низька якість проектної документації, мобілізація працівників призовного віку, які виконують будівельні роботи, а також відтермінування Казначейством платежів за капітальними витратами, які здійснюються в порядку пріоритетності.
Як зазначив контролюючий орган, головними розпорядниками коштів не затверджено 3,6% паспортів бюджетних програм, що унеможливлює здійснення відповідних видатків.
«Ефективність управління коштами залишається ключовим викликом та головним ризиком у воєнний час. Затримки з розподілом субвенцій, низька якість проектної документації та тривалий перерозподіл коштів призводять до уповільнення реалізації важливих проектів», – зазначають у Рахунковій палаті.
Вони рекомендують переглянути бюджетні програми, забезпечити розподіл субсидій на ремонт житла для відновлення прав та можливостей людей, а також пришвидшити затвердження паспортів бюджетних програм.
Чим був наповнений державний бюджет у 2024 році?
Доходи бюджету перевищили затверджений законом обсяг на 13,5%, склавши 2,2 трильйона гривень, з яких 1,5 трильйона надійшло до загального фонду (на 32,4% більше за план), а 627,4 мільярда гривень – до спеціального фонду.
Водночас було зафіксовано зменшення зовнішньої підтримки України від міжнародних партнерів на 16,6% , отриманої у вигляді позик та грантів. Таким чином, основними джерелами доходів стали:
- 539,9 млрд гривень – податок на додану вартість;
- 504,7 млрд гривень – власні доходи бюджетних установ;
- 272,7 млрд гривень – безповоротна допомога від ЄС, іноземних урядів, міжнародних організацій та донорських установ;
- 230,6 млрд гривень – податок на доходи фізичних осіб;
- 200,9 млрд гривень – податок на прибуток підприємств.
Загалом, за даними Рахункової палати, завдяки нижчому за прогноз зростання реального ВВП, імпорту товарів, споживчих цін та середнього курсу гривні щодо долара та євро, до бюджету надійшло 56,8 млрд гривень запланованих доходів, водночас економія на погашенні та обслуговуванні боргу та деяких видатках склала 14,4 млрд гривень.
Дефіцит державного бюджету на кінець третього кварталу становив 802,9 млрд гривень. 71,8% коштів на його покриття надійшло з внутрішніх джерел. Водночас, 377 млрд гривень надійшло від розміщення облігацій внутрішньої державної позики, переважно військових, що на 2,8% менше, ніж у січні-вересні попереднього року.
У загальному обсязі внутрішніх запозичень частка середньострокових державних облігацій зросла в 1,5 раза, що зменшило витрати на погашення внутрішнього боргу цього року та сприятиме зменшенню ризику рефінансування внутрішнього боргу в наступних бюджетних періодах.
Також з Єдиного казначейського рахунку залучено 260 мільярдів гривень для покриття тимчасових касових розривів у загальному фонді державного бюджету. Як зазначається в РП, якщо борг перед ЄДР не буде погашено до кінця року, навантаження на державний бюджет наступного року зросте.
У свою чергу, державний борг України за три квартали зріс на 16,1% до 6,4 трильйона гривень, проте було зазначено, що економія на його обслуговуванні завдяки реструктуризації забезпечила певне полегшення для бюджету.
