В країні вже декілька років триває повномасштабне вторгнення, але це не призупиняє інтерес українців до нерухомості. Наразі в Україні працюють над розробкою нового закону про засади житлової політики. Напрацювання до законопроєкту першого читання планують представити вже в грудні.
Про це повідомляє голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, голова партії “Слуга Народу” Олена Шуляк.
До основних принципів закону відносять забезпечення житлом лише незахищених верств населення, тобто тих, хто не може придбати його сам, та відмова від практики приватизації житла, отриманого від держави, зокрема службового.
Яка різниця між старим і новим законами
Зазначається, що натомість пропонується залучати сучасні європейські практики забезпечення соціальним житлом. Зокрема, розглядається можливість соціальної оренди житла, яку фінансуватиме держава, а громадянин матиме право його викупити, а також оренду, яку сплачуватиме громадянин, але кошти від неї йтимуть у фонд будівництва нового житла для нього.
За словами Олени Шуляк, зараз проблема квартирних черг на отримання житла від держави неймовірно актуальною. По-перше – через те, що в Україні є громадяни, що стоять у таких чергах вже понад 30 років, по-друге – що через війну зросла кількість внутрішньо переміщених осіб, які також потребують житла.
“Чинний житловий кодекс безнадійно застарілий і неефективний, він розроблявся ще у 1983 році та зовсім не відповідає нинішнім реаліям. Також потрібно врахувати, що закон про приватизацію, який розраховувався на тих, хто потребував покращення житлових умов, був прийнятий у 1998 році, відповідно ціна квадратного метра житла актуальна саме для того періоду. Як результат – приватизація відбулася ще за тими цінами”, – наголосила народна депутатка.
За її словами, поширеною була і практика приватизації службового житла, користуватися яким громадянин мав право лише на період своєї служби. Це стало проблемою, адже держава не повинна фінансувати отримання житла для його передачі у приватну власність.
На кого розрахований проєкт
Шуляк зазначає, що соціальне житло має в першу чергу бути розраховане на соціально незахищені верстви населення, які потребують покращення житлових умов.
“Разом з Мінвідновлення ми здійснюємо напрацювання для законопроєкту “Про основні засади житлової політики” і шукаємо способи актуалізації застарілого законодавства у цій сфері. Вже проведено чотири великі публічні заходи з цього приводу. Спільно з Радою Європи ми зможемо створити абсолютно нові підходи, які будуть максимально синхронізовані з європейськими”, – зазначає Олена Шуляк.
До них можна віднести практику, коли держава орендує житло на ринку для передачі соціально незахищеним верствам населення, для яких щомісячні платежі будуть на пільгових умовах – частину покриватиме держава. Також це може бути соціальна оренда з правом викупу чи використання практики оренди, при якій її вартість сплачує громадянин. Але ці кошти йдуть у накопичувальний фонд, з якого фінансується будівництво нового житла для “орендарів”.
Такий фонд дозволяє накопичити кошти для запуску нового циклу будівництва всього за кілька років. Це максимальна ціль. Мінімальна – облаштувати території для цього.
“Тобто варіантів насправді дуже багато, але їх адаптація до українських реалій – процес тривалий. Загалом, ми розраховуємо, що напрацювання до законопроєкту першого читання ми зможемо представити вже у середині грудня, опісля цього плануємо провести публічні консультації задля вдосконалення документа”, – підсумувала народна депутатка.
Яка ще планується допомога від держави
Раніше ми писали, що українцям планують надавати грошову допомогу для покупки власного житла. Отримати допомогу зможуть приблизно 2 300 родин.
У 2023 році Міністерство у справах ветеранів України прийняло рішення про виділення 5,5 мільярда гривень на придбання житла для військових. Про це розповів перший заступник міністра у справах ветеранів, Герой України Олександр Порхун.
Заступник міністра у справах ветеранів повідомив, що цей процес регулюється чотирма постановами Кабінету міністрів України. Кожна з них призначена для різних категорій військових та членів їх сімей:
- 719-а постанова Кабміну розрахована на осіб з інвалідністю внаслідок війни 1 та 2-ї групи та членів родин загиблих захисників;
- 280-а постанова КМУ розрахована для учасників бойових дій та внутрішньо переміщених осіб;
- 216-та постанова – для категорії учасників бойових дій на території інших держав, осіб з інвалідністю внаслідок війни 1 та 2-ї групи та членів родин померлих учасників бойових дій на території інших держав;
- 206-та постанова Кабміну для учасників Революції Гідності.
За словами Порхуна, у 2021 році кошти на придбання житла отримали 1 300 осіб. З 5,5 мільярдів гривень, які виділило Міністерство у справах ветеранів, 700 військовослужбовців вже отримали гроші, а 13 осіб успішно придбали житло. Ініціатива дозволяє військовим покращити свої житлові умови та забезпечити комфортне майбутнє.
Раніше сайт Pro Гроші писав про поверхи, на яких краще не купувати квартиру. Також ми пояснювали, як на ринку продають невдалі квартири.
