>
Фото: McKinsey & Company
Металургійний комплекс має потенціал стати одним з рушіїв економічного відродження; Україна та Європейський Союз володіють взаємодоповнюючими ресурсами в цій сфері, і розв’язання його нагальних питань буде серед головних завдань Міністерства економіки та довкілля, наголосив його новопризначений керівник Олександр Кравченко.
“Ця галузь активно підтримує економічну стабільність держави. Водночас, вона, можливо, найбільше за інших зазнала збитків через війну. Пошук відповідей на виклики, з якими зіштовхується український гірничо-металургійний комплекс – це один із пріоритетів моєї роботи”, – зазначив він у соціальній мережі Facebook у неділю, у День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості.
Кравченко нагадав, що, незважаючи на воєнні ризики, руйнування та зростання логістичних витрат, у 2025 році підприємства гірничо-металургійного комплексу забезпечили 7% ВВП України та 15% загального експорту товарів; близько 20% усіх промислових інвестицій в Україні припадає саме на ГМК.
Міністр додав, що галузь також надає робочі місця для 70 тис. співробітників на металургійних підприємствах та ще понад 280 тис. – у пов’язаних секторах.
На його переконання, Україна здатна стати одним з основних постачальників високоякісної залізорудної сировини та іншої продукції, необхідної для декарбонізації європейської металургії, що відкриває нові перспективи для промислової співпраці, приваблення інвестицій та глибшої інтеграції до європейських виробничих ланцюгів.
Як стало відомо з даних “Укрметалургпрому”, українські металургійні заводи у січні-червні поточного року скоротили випуск загального прокату на 4,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 2,94 млн тонн; виробництво сталі зменшилося на 3,2%, до 3,57 млн тонн, а чавуну – на 0,2%, до 3,67 млн тонн.
У 2025 році в Україні виробництво прокату зросло на 4,8% порівняно з 2024 роком, до 6,52 млн тонн, чавуну – на 11,2%, до 7,88 млн тонн, тоді як виплавка сталі знизилася на 2,2%, до 7,41 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,175 млн тонн чавуну, 21,37 млн тонн сталі та 19,08 млн тонн прокату.
Українські металурги висловлювали невдоволення попереднім урядом через, на їхню думку, недостатній захист у торговельних відносинах з ЄС: зокрема, через впровадження CBAM на початку поточного року та скорочення безмитних експортних квот з середини року. Крім того, вони виступають проти запланованого підвищення тарифів “Укрзалізниці” на 30% та просять враховувати специфіку галузі при формуванні цін на електроенергію.
У середині вересня минулого року Міністерство економіки повідомило про проведення координаційної наради з представниками гірничо-металургійного комплексу, Міністерства енергетики, НКРЕКП, “Укрзалізниці” та “Укренерго”, метою якої, за словами тодішнього керівника міністерства Олексія Соболева, було “розроблення рішень для зниження витрат українських металургів, збереження експортного потенціалу підприємств та підтримки виробництва”. За його інформацією, серед ключових питань тоді були тарифи на електроенергію для металургійних виробництв, логістичні витрати та дефіцит сировини. З початку поточного року було введено обмеження на експорт металобрухту з України.