>
Фото: https://bank.gov.ua
Переважна частка учасників Комітету з монетарної політики (КМП) Національного банку України (НБУ) прогнозує подальше зростання ключової ставки у 2026 році через домінування проінфляційних ризиків у найближчій перспективі, свідчать опубліковані в понеділок результати обговорення.
Дев’ять з одинадцяти членів КМП на цьому засіданні віддали перевагу підвищенню ставки до 15,5% з 15%, тоді як двоє висловилися за її збереження на поточному рівні.
“Декілька членів КМП одразу ж відзначили, що в разі незмінної позиції НБУ інфляція може не лише доволі швидко повернутися до двозначних показників, але й закріпитися на цьому рівні”, – зазначено в релізі.
Прихильники липневого збільшення ставки вказували на посилення фундаментального цінового тиску та проінфляційних ризиків. Базова інфляція у червні прискорилася до 8,1% у річному вимірі та помітно перевищила прогноз регулятора, тоді як загальна інфляція, завдяки сезонному розширенню пропозиції сільськогосподарських продуктів, сповільнилася до 7,2%.
На їхню думку, підвищення ставки має підтримати привабливість гривневих активів та стабільність валютного ринку, а також обмежити ризики погіршення інфляційних очікувань.
Серед ключових проінфляційних факторів члени КМП назвали подальше зростання витрат на виробництво та заробітних плат на тлі кадрового дефіциту, розширення фіскальних стимулів, вторинні наслідки від подорожчання пального та попереднього ослаблення гривні, а також наслідки російських атак на бізнес і логістику та військових дій на Близькому Сході.
Один із членів КМП вважав, що вибір мав полягати не між збереженням ставки та її підвищенням, а між її збільшенням на 0,5 відсоткового пункту (в.п.) та більш суттєвим кроком. Зрештою, він підтримав підвищення на 0,5 в.п., зокрема, через можливий тимчасовий дезінфляційний вплив проблем з експортом агропродукції після руйнування портової інфраструктури.
Учасники дискусії також звернули увагу на ризик тривалості війни на Близькому Сході. За базовим прогнозом Нацбанку, прямі та опосередковані наслідки цього фактора додадуть до річної інфляції у 2026 році 1,7 в.п., тоді як у разі збереження цін на нафту вище $100 за барель до кінця року цей внесок може сягнути приблизно 3 в.п.
Окремо члени Комітету наголошували на ризиках для валютного ринку через значне розширення дефіциту бюджету, підвищений попит на імпорт для оборонно-промислового комплексу та наслідки зовнішніх шоків. Один із учасників дискусії зазначив, що підвищення облікової ставки має на меті, зокрема, захист міжнародних резервів.
Двоє членів КМП, які висловилися за збереження ставки на рівні 15%, вважають поточну жорсткість монетарної політики достатньою для поступового повернення інфляції до цільового рівня 5%.
Серед дезінфляційних факторів вони назвали можливе збільшення внутрішньої пропозиції зерна через ускладнення його експорту, а також стримування економічної активності та темпів зростання заробітних плат внаслідок російських атак.
Один із них також зазначив, що підвищення ставки на 0,5-1 в.п. не матиме суттєвого впливу на фінансові умови та виконуватиме переважно сигнальну функцію, потреба в якій на даний момент відсутня через відносно стабільні інфляційні очікування та привабливість гривневих активів.
Кілька членів КМП, на відміну від більшості, очікують, що баланс ризиків для прогнозу інфляції на найближчий рік буде зміщений у бік зниження, тому додаткового посилення процентної політики не знадобиться.
Члени Комітету також підтримали поетапну модернізацію операційного дизайну процентної політики. На першому етапі НБУ замість повного задоволення заявок банків на тримісячні депозитні сертифікати проводитиме раз на два тижні процентні тендери з оголошеним обсягом їх розміщення за ставкою не вище рівня “облікова ставка + 3,5 в.п.”.
За оцінкою учасників дискусії, такий механізм має зберегти стимули банків конкурувати за строкові гривневі заощадження та водночас спонукати їх до більш активного управління власною ліквідністю.
Як повідомлялося, 30 липня правління НБУ підвищило облікову ставку на 0,5 в.п. – до 15,5% річних. До цього регулятор утримував її на рівні 15% із кінця січня 2026 року.