23.07.2026, 12:45
Близько 88% українських підприємств готові долучитися до спільних антикорупційних заходів під час реконструкції країни. Водночас будівельна сфера залишається серед галузей із найменшим рівнем розвитку доброчесності, що може стати одним із головних викликів для реалізації майбутніх проєктів відновлення, інформує Property Times з посиланням на «Вікно відновлення». Про це свідчать результати дослідження «Відновлення України на засадах доброчесності: роль етичного бізнесу»*.
Український бізнес на даний момент має різний ступінь готовності.
Це означає, що поруч працюватимуть підприємства, які вже мають внутрішні политики, контроль та практики управління ризиками, і компанії, які тільки починають розбудовувати базові правила.
Будівельна галузь
Особливо помітною ця відмінність стає для будівельного сектору. Саме цей напрямок є одним із ключових у відбудові. Але дослідження вказує на помітний дефіцит рівня розвитку доброчесності серед будівельних компаній. Вони здебільшого представлені в сегменті з низьким рівнем розвитку й лише обмежено – у групі з помірним профілем. Це суттєвий виклик для відновлення, адже саме в будівництві концентруватимуться великі контракти, субпідряди, закупівлі матеріалів та контроль якості робіт.
Чого очікують донори від бізнесу?
Ціна, досвід та технічна спроможність залишаються важливими. Але для ринку відновлення цього вже недостатньо. Перш за все донори та інвестори очікуватимуть від підрядників набір спроможностей, які мають знижувати ризики у проєктах відбудови. Йдеться про системи комплаєнсу, управління ризиками, внутрішній контроль, належну перевірку партнерів, санкційний скринінг, механізми повідомлення про порушення та електронний документообіг.
- Компанії, які прагнуть працювати у відновленні, мають бути готові підтверджувати свою надійність. Їм потрібно демонструвати прозорі процеси, зрозумілу логіку ухвалення рішень та готовність до перевірки через відкриті дані та аналітичні інструменти. Сам бізнес уже усвідомлює цінність такої прозорості: відкриті дані та прозорість державних реєстрів респонденти найчастіше називали серед найкорисніших ініціатив для ведення діяльності на засадах доброчесності – на це вказали 49% опитаних, або 58 компаній.
- Секторам відновлення варто розробляти правила поведінки, перевірки контрагентів, закупівельні процеси, механізми повідомлення про порушення, управління ризиками та внутрішній контроль.
- Здатність управляти ризиками. Якщо компанія не перевіряє партнерів, не має процедур реагування на порушення або не може пояснити, як контролює ризики, це створює проблеми не лише для неї самої, а й для проєкту відновлення загалом. Саме системи управління небезпеками названі найскладнішим напрямом для впровадження: на це вказали 51% компаній із тих, хто повідомив про труднощі.
Чому доброчесність вигідна бізнесу, а не лише донорам
Доброчесність у відновленні часто сприймають як вимогу донорів, інвесторів або великих замовників. Ніби це додатковий фільтр, який бізнес мусить пройти, щоб отримати фінансування. Але результати дослідження вказують на інше – для самих компаній доброчесність уже має практичну бізнес-цінність. Вона допомагає не лише відповідати зовнішнім очікуванням, а й краще управляти власною діяльністю.
Зниження ризиків. Серед компаній, які повідомили про позитивний ефект від заходів доброчесності, 57% пов’язали його з уникненням юридичних, фінансових, репутаційних або інших ризиків.
Довіра. 50% компаній, які побачили користь від доброчесності, зазначили, що такі заходи підвищили довіру з боку донорів, інвесторів, клієнтів або іноземних партнерів.
Кращі внутрішні процеси. Доброчесність впливає на те, як компанія ухвалює рішення, перевіряє контрагентів, організовує закупівлі, управляє ризиками, навчає працівників і реагує на порушення. У дослідженні серед найкорисніших інструментів бізнес називав навчання та підвищення обізнаності, кодекси поведінки й політики доброчесності, цифровізацію та автоматизацію процесів.
Сильніша позиція у взаємодії з партнерами та замовниками. Компанія, яка має зрозумілі правила, може краще пояснювати свої рішення. Чому вона обрала саме цього постачальника. Чому відмовилася від ризикового контрагента. Чому змінила умови договору. Як відреагувала на повідомлення про порушення. У складних проєктах відновлення така здатність пояснювати рішення може бути не менш важливою, ніж технічна спроможність виконати роботи.
Захист від недоброчесної конкуренції. Це не означає, що доброчесність автоматично вирішує проблему нерівних умов. Дослідження показало, що етичний бізнес і далі стикається з неформальними практиками, регуляторною непередбачуваністю, витратами на комплаєнс і конкуренцією з тими, хто використовує спрощені неформальні шляхи. Але саме тому бізнесу потрібні не лише індивідуальні політики, а й колективні дії. Майже 88% опитаних компаній заявили про готовність брати участь у колективних антикорупційних ініціативах під час відбудови. Тобто доброчесність може ставати спільним ринковим стандартом.
Водночас впровадження доброчесності не є простим. Навпаки, звіт показує, що 62% опитаних компаній стикалися з труднощами у впровадженні окремих заходів бізнес-доброчесності та корпоративного комплаєнсу. Найскладнішим напрямом стали системи управління ризиками. На них вказали 51% тих, хто мав труднощі. Тобто головне обмеження для етичного бізнесу – не відсутність бажання, а нестача інструментів, ресурсів, фахівців і рівних умов гри.
Проте доброчесність не обов’язково обмежує бізнес-можливості. Тобто досвід більшості респондентів свідчить про те, що доброчесність може поєднуватися з операційною діяльністю і не обов’язково заважає компанії працювати на ринку.
Отже, доброчесність вигідна бізнесу не тому, що цього хочуть донори. Вона вигідна тому, що знижує ризики, підвищує довіру, покращує процеси, захищає компанію від слабких рішень і допомагає конкурувати в середовищі, де прозорість стає частиною ринкової вартості.
Мінімальний комплаєнс-пакет для бізнесу під час відновлення
Не варто сприймати комплаєнс у відновленні як складну систему, доступну лише великим корпораціям. Для чималої кількості українських компаній перший крок може бути значно простішим. Зрозумілі правила, перевірка партнерів, управління ризиками, документування рішень та навчання команди – саме з таких базових речей починається здатність бізнесу довести донорам, інвесторам і великим замовникам, що компанія може працювати не лише швидко чи дешево, а й передбачувано.
Donor Roadmap
Donor Roadmap – це дорожня карта для міжнародних донорів, фінансових інституцій та програм підтримки, які фінансують або супроводжують відновлення України. Її за результатами дослідження підготували Accountability Lab та Професійна асоціація з корпоративного управління (ПАКУ). Документ описує, яким може бути шлях, щоб вимоги до прозорості та комплаєнсу були реально виконуваними.
Donor Roadmap пропонує донорам послідовну логіку підтримки бізнес-доброчесності у відновленні України. Її головна ідея – не можна починати з високих вимог до компаній, якщо частина бізнесу ще не має достатніх інструментів, фахівців, цифрових рішень і фінансування для їх виконання. Тому доброчесність у відновленні потрібно не лише перевіряти, а й поступово розбудовувати. Ознайомитися із мапою можна за покликанням.
*Дослідження підготували організації Accountability Lab та Професійна асоціація з корпоративного управління (ПАКУ); авторкою дослідження є Софія Сапігура. У дослідженні взяли участь 118 компаній зі спільноти ПАКУ, які раніше долучалися до ініціатив у сфері бізнес-доброчесності, корпоративного врядування або комплаєнсу. Вони добровільно заповнили анонімну анкету з 19 запитань. Додатково 25-27 листопада 2025 року дослідники провели 10 напівструктурованих поглиблених інтерв’ю, щоб уточнити результати опитування та краще зрозуміти погляди бізнесу на зменшення корупційних ризиків у процесі відбудови.