22.07.2026, 16:30
88% ініціатив громад з публічних інвестицій успішно проходять перевірку в DREAM, однак регіони, розташовані поблизу лінії фронту, стикаються з відхиленнями вдвічі частіше, ніж у середньому по країні. Про це інформує Property Times, посилаючись на дані «Інституту економічних досліджень та політичних консультацій».
Переважна більшість проєктів у сфері публічних інвестицій (ПІП), поданих місцевими громадами до системи DREAM, отримують схвальне рішення. Це підтверджується аналізом даних зі звіту про діагностику реформи управління публічними інвестиціями, який був підготовлений за підтримки Європейського Союзу аналітичними центрами ЦЕС та ІЕД, а також громадською організацією «Технології прогресу». Водночас, проведений аналіз виявив системні труднощі, що негативно впливають на якість підготовки проєктів, особливо в громадах, що знаходяться в прифронтових зонах.
Згідно з даними звіту, станом на травень 2026 року до системи DREAM було внесено 34,4 тисячі проєктів. З них 25,2 тисячі вже пройшли процедуру оцінки, тоді як 9,2 тисячі ще перебувають на розгляді. Серед проєктів, що були оцінені, 22,3 тисячі (88%) отримали позитивний вердикт, тоді як 2,9 тисячі (12%) були відхилені або їх розгляд було відкладено.
За кількістю поданих проєктів лідерами є напрямки, пов’язані з освітою та наукою (9508 ініціатив), муніципальною інфраструктурою та послугами (5521) й охороною здоров’я (3317). Ці три сфери, разом із транспортним та соціальним секторами, охоплюють 83% усіх оцінених проєктів. Ці ж галузі входять до п’ятірки пріоритетів уряду за обсягами фінансування, визначеними у Середньостроковому плані пріоритетних публічних інвестицій на 2027–2029 роки. Варто зазначити, що розподіл фінансових ресурсів між цими напрямами дещо відрізняється від їхньої представленості за кількістю поданих проєктів.
Основними фінансовими пріоритетами, визначеними урядом, є освіта і наука, на які передбачено 78,5 млрд грн; транспорт — 73,0 млрд грн; муніципальна інфраструктура і послуги — 46,5 млрд грн; охорона здоров’я — 25,3 млрд грн; енергетика — 17,1 млрд грн; та соціальна сфера — 7,5 млрд грн.
Розподіл публічних інвестиційних проєктів між областями є нерівномірним. Найбільшу кількість проєктів було подано з Одеської (3075) та Львівської (2463) областей. Натомість, найменшу кількість ініціатив надійшло з прифронтових Херсонської, Донецької та Луганської областей.
Частина громад цих областей все ще перебуває під окупацією. Однак, громади, які подають проєкти, отримують фінансування, зокрема для будівництва та відновлення житла для вимушених переселенців у безпечніших регіонах. Близько 200 проєктів мали не заповнені обов’язкові поля у необхідних формах, зокрема, не було вказано область.
Області, що знаходяться найближче до лінії фронту, демонструють найвищий відсоток відхилених проєктів: Одеська — 37%, Луганська — 25%, Чернігівська — 22%, Донецька — 13% (при загальноукраїнському показнику у 12%). Це зумовлено значними руйнуваннями та обмеженими можливостями громад цих регіонів щодо підготовки якісної проєктної документації.
Схожа тенденція спостерігається і за напрямами діяльності: навіть пріоритетні для уряду сектори показують високий рівень відхилень. Найбільшу кількість відхилених проєктів зафіксовано у сферах права та юстиції (43%), енергетики (21%) та охорони довкілля (20%). Водночас, усі подані проєкти у сфері розмінування (наразі їх два) були схвалені.
Аналіз також свідчить, що відхилені проєкти мають нижчий середній показник зрілості — рівня готовності проєкту до реалізації, який визначається на основі заповнених даних та наданих документів. Цей показник становить 70 балів порівняно з 79 балами для схвалених проєктів. При цьому, у 69% відхилених проєктів показник рівня зрілості взагалі не був визначений.
Крім того, серед відхилених проєктів спостерігається помітно вища частка тих, що спрямовані на модернізацію для досягнення сучасних стандартів та покращення стану інфраструктури. Це, зокрема, вказує на неоднозначне розуміння громадами різниці між публічними інвестиційними проєктами та капітальними інвестиціями.
З урахуванням виявлених закономірностей, визначено чотири ключові напрямки для подальшого розвитку реформи:
- Інформування та залучення цільових громад. Необхідно забезпечити широке інформування громад про доступні можливості та теми навчання, а також цілеспрямовано залучати ті громади, що стикаються з найбільшими труднощами у розробці ПІП.
- Фокусування навчання на проблемних напрямах. Особливу увагу слід приділити секторам з найвищим відсотком відхилень, а також проводити навчання для профільних секторальних міністерств.
- Продовження навчання управлінню публічними інвестиціями. Потрібно забезпечити постійну підтримку громад у роботі з системою DREAM.
- Уточнення ключової термінології. Необхідно провести додаткові роз’яснення під час сесій запитань і відповідей, зокрема, щодо розмежування понять «публічні інвестиційні проєкти» та «капітальні інвестиції».