21.07.2026, 15:00 | Автор: Наталя Хомка
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку схвалила проєкт Державної стратегії житлової політики України до 2033 року та план її виконання на 2026–2029 роки. Водночас Комісія висловила низку зауважень, які стосуються, передусім, забезпечення прав інвесторів у житлове будівництво. Про це інформує Property Times, посилаючись на Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.
Розробку стратегії здійснювало Міністерство розвитку громад та територій відповідно до Закону «Про основні засади житлової політики», прийнятого Верховною Радою 13 січня 2026 року. Цим законом вперше було запроваджено в Україні систему стратегічного планування у житловій сфері.
Причина, через яку такий документ став необхідним саме зараз, є досить очевидною. Переважна більшість багатоквартирних будівель в Україні зведена до 1990 року, і вони вже тривалий час не відповідають актуальним вимогам щодо енергоефективності та безпеки.
Повномасштабне вторгнення лише загострило цю проблему — частина житлового фонду була зруйнована або пошкоджена російськими загарбниками, мільйони громадян втратили власне житло або були змушені його залишити.
Водночас, у державі досі відсутній повноцінний фонд соціального житла, а механізми забезпечення доступним житлом розвинені слабко. Фінансування будівництва переважно спирається на кошти фізичних осіб, тоді як довгострокове та інституційне інвестування залишається рідкісним явищем — значною мірою через воєнні ризики та недостатній захист інвесторів.
Стратегія передбачає створення прозорих, безпечних та інклюзивних систем для інвестування у житлове будівництво. Саме в цьому аспекті Комісія бачить свою роль і пропонує сприяння у виконанні конкретних завдань. Зокрема, вона готова взяти на себе відповідальність за оновлення нормативів контролю за фондами фінансування будівництва, фондами операцій з нерухомістю та компаніями з управління активами.
Комісія також готова долучитися до розробки механізму фінансування будівництва з використанням ескроу-рахунків. Це спеціальні рахунки, де кошти покупців зберігаються до моменту виконання забудовником своїх зобов’язань. Комісія пропонує встановити вимоги до капіталу та власників компаній-забудовників, а також зобов’язати їх надавати інформацію про свої проєкти.
Ще одна ініціатива — формування фонду гарантування будівництва. Його мета — захистити осіб, які інвестують у житло: у разі припинення будівництва, фонд забезпечить його завершення або повернення вкладених коштів.
Комісія також прагне створити умови для збільшення обсягів інвестицій банків, страхових компаній та пенсійних фондів у будівництво житла. Для цього необхідно розробити чіткі правила оцінки таких проєктів та нові фінансові інструменти.
Експерти регулятора запропонували врахувати вже зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт «Про сек’юритизацію та облігації з покриттям» (№ 15172 від 13 квітня 2026 року). Комісія вважає, що в операційному аспекті слід конкретизувати очікуваний результат цього напрямку: передбачити не лише ухвалення відповідного закону, а й прийняття необхідних нормативно-правових актів НКЦПФР.
На думку регулятора, це дозволить запровадити механізми емісії облігацій з покриттям та сек’юритизації активів, що сприятиме залученню довгострокового фінансування у житлове будівництво, більш ефективному розподілу ризиків між суб’єктами ринку, а також стимулюватиме розвиток іпотечного кредитування, що, своєю чергою, підвищить доступність житла для громадян.