Фахівці Об’єднаного дослідницького центру ЄС (JRC) вперше створили світову карту будівель, які потребують значних зусиль для опалення взимку та охолодження влітку. Результати викликають занепокоєння: 48 мільйонів людей вже проживають у помешканнях, що не відповідають кліматичним умовам навколишнього середовища. До кінця століття ця цифра може подвоїтися або потроїтися.

0
► Читайте «Мінфін» в Instagram: найважливіші новини про інвестиції та фінанси
Для громадян України, які знайомі з зимою без опалення або літньою задухою в типовій панельній п’ятиповерхівці, це дослідження є не просто теоретичними спостереженнями, а описом їхньої повсякденної дійсності.
Чому одні будівлі зберігають температуру, а інші ні
Два ключові фактори визначають складність підтримки комфортної температури в будівлі: її вік та форма.
Під формою фахівці розуміють компактність конструкції. Чим більша площа зовнішніх стін будівлі порівняно з її об’ємом, тим більше тепла вона втрачає взимку і тим швидше нагрівається влітку. Витягнутий приватний будинок з великою поверхнею даху та стін є найменш оптимальним вибором для проживання. Багатоквартирний будинок зі спільними стінами між квартирами забезпечує значно більший комфорт в умовах глобального потепління.

Схематичне зображення залежності між коефіцієнтом форми будівлі та її компактністю для різних типових будівель різноманітних розмірів та форм.
Вік споруди має не менше значення. 43% усіх будівель у світі були зведені до 1980 року, коли стандарти енергоефективності практично не існували. Саме такі будинки вимагають найбільше енергії для обігріву або охолодження. І саме в них проживає більшість мешканців міст пострадянського простору.
Хто зазнає найбільшого впливу і що робити
Дослідження вказує на тривожну тенденцію: якщо раніше найбільш вразливими були холодні регіони (сільська місцевість у країнах з суворим кліматом), то до кінця століття основний удар припаде на найспекотніші (Азія, Європа) та найбідніші (Африка) регіони планети.
Зміна клімату спричиняє підвищення температур, кондиціонери споживають все більше електроенергії, а громадяни бідних країн не мають достатньо ресурсів ні для модернізації будівель, ні для оплати рахунків за електроенергію.
Лише 25% країн з низьким рівнем доходів мають мінімальні вимоги до енергоефективності для нових будівель, порівняно з 50% у більш заможних державах (за умови, що проблема встановлення кондиціонерів там буде вирішена).

Темно-синій колір на карті (b) вказує на будівлі, зведені до 1980 року, тобто до впровадження стандартів енергоефективності. Саме такий житловий фонд переважає в Україні та більшості країн колишнього СРСР
Рекомендації дослідників залежно від типу забудови
Для України, де значна частина житлового фонду складається з радянських будівель 1960-1980-х років з мінімальним рівнем утеплення, це дослідження стає додатковим аргументом на користь масштабної програми енергетичної модернізації. Особливо в умовах, коли обстріли руйнують інфраструктуру, а ціни на енергоносії зростають.
