14.08.2026, 17:00
Ураження складів Fozzy Group та Novus, а також окремих виробничих та логістичних об’єктів партнерів призвели до локального дефіциту деяких товарів, змусивши виробників та торговельні мережі шукати нові моделі постачання. РБК-Україна дослідило, як постачальники адаптуються до логістичних викликів та якої підтримки очікують від ринку, за даними Property Times.
Серія нещодавніх ударів по логістичній інфраструктурі виявила вразливість продуктового ритейлу, особливо Fozzy Group та Novus, до втрати розподільчих центрів (РЦ) – ключових складів, через які проходить основний потік товарів мереж.
Проблема має загальнонаціональний масштаб. За даними Expandia, з 24 лютого 2022 року в Україні було пошкоджено 1,05 млн кв. м складських приміщень, з яких приблизно 750 000 кв. м розташовані в Київській області. Лише на початку серпня на Київщині було виведено з ладу близько 100 000 кв. м комерційних складських площ.
Для продуктових мереж ця проблема виявилася насамперед у перебоях з доставкою. Після 5 серпня в магазинах мереж «Сільпо», «Фора» та Thrash спостерігається тимчасовий дефіцит певних категорій товарів, зокрема молочної продукції та тютюнових виробів.
В результаті постраждали не тільки самі ритейлери, а й постачальники, які втратили канали збуту або власні виробничі потужності.
На полицях магазинів це виглядає як локальний дефіцит певних товарів та тимчасове скорочення асортименту, проте дефіциту у виробництві немає: заводи продовжують працювати. Джерелом проблеми є зруйнована логістика, що перериває доставку між виробником і магазином.
Як виробники долають логістичні перебої
Цього літа під атаки РФ потрапили такі виробники, як Danone, Lactalis (торгові марки Lactel, President) та Яготинський молокозавод дитячого харчування – у них були зруйновані або пошкоджені розподільчі потужності, зазначив у коментарі РБК-Україна виконавчий директор Спілки молочних підприємств України (СМПУ) Арсен Дідур.
Водночас удари по логістичних центрах самої мережі Fozzy Group призвели до того, що асортимент молочної продукції на полицях «Сільпо» та «Фори» помітно зменшився, представляючи бренди обмеженого кола виробників.
Паралельно постраждало постачання тютюнових виробів. Пресслужба Japan Tobacco International підтвердила:
«Знищення розподільчих центрів створило серйозний виклик для торговельних мереж і потребує значної реорганізації логістичних процесів».
Компанія очікує, що продукція поступово повернеться на полиці до кінця тижня 10-16 серпня.
Комерційний директор Philip Morris Ukraine Михайло Муллер пояснив РБК-Україна, що в деяких магазинах полиці вже заповнені, а для інших компанія розглядає альтернативні рішення.
«Ми, як виробник та імпортер, не постачаємо продукцію безпосередньо до кожного окремого магазину. Товар до мереж доставляється або зусиллями самих мереж, або через дистриб’юторів», – зазначив Муллер.
Як тимчасовий вихід Philip Morris Ukraine розглядає доставку продукції через дистриб’юторів до тих мереж, які раніше самостійно здійснювали транспортування.
Спільним викликом для виробників молочної продукції, дитячого харчування та тютюнових компаній стало порушення централізованої логістики. Водночас механізми збитків відрізняються: одні компанії зазнали пошкодження власних потужностей, інші – перебоїв у постачанні до торговельних мереж.
Пряма доставка може бути лише частковим рішенням
Ідея тимчасово перевести частину поставок на прямі доставки до магазинів, оминаючи пошкоджені РЦ, виглядає логічною, проте ані виробникам, ані ритейлерам не вистачає інфраструктури, транспорту та персоналу для регулярного обслуговування сотень торговельних точок.
Як пояснює комерційний директор Philip Morris Ukraine, компанія як виробник та імпортер не постачає продукцію безпосередньо до кожного окремого магазину: товар до мереж надходить або зусиллями самих мереж, або через дистриб’юторів.
У JTI також підкреслюють, що «знищення розподільчих центрів стало серйозним викликом для торговельних мереж і потребує значної реорганізації логістичних процесів», а повний перехід на модель обслуговування окремих торговельних точок є для компанії нездійсненним.
Перехід на DSD (Direct Store Delivery) додатково збільшив би навантаження на самі магазини, які мусили б приймати більше автомобілів і працювати з більшою кількістю постачальників, залучаючи додатковий персонал і складські приміщення.
За оцінкою виконавчого директора Спілки молочних підприємств України Арсена Дідура, близько 75% виробників наразі не мають ресурсів для повноцінного переходу на таку модель. Більшість підприємств історично працювала через РЦ і не формувала автопарк та штат для доставки невеликих партій до тисяч торговельних точок.
«Забезпечити 100-відсоткову розвозку по всіх приблизно 1300 магазинах АТБ чи 800–900 магазинах Fozzy Group переробні підприємства фізично не можуть», – наголосив виконавчий директор СМПУ.
За таких обставин прямі поставки можуть лише частково зменшити перебої – на окремих маршрутах, у певних регіонах або для конкретних категорій товарів – але не здатні замінити розподільчі центри, відновлення або створення альтернативних яких є ключовою умовою для стабілізації товаропотоків.
Зруйновані РЦ загострили питання розподілу ризиків
Реорганізація логістики потребує додаткових витрат на транспортування, залучення дистриб’юторів та використання тимчасових складських потужностей. Учасники ринку поки не мають спільного бачення, як ці витрати мають розподілятися між мережами та постачальниками.
За словами виконавчого директора Спілки молочних підприємств України Арсена Дідура, окремі мережі вимагають від виробників 100% компенсації логістичних ризиків.
Якщо така практика пошириться, постачальники можуть переорієнтуватися на інші канали збуту – зокрема, на іншу дистрибуцію, внутрішній ринок або експорт, зазначає експерт.
Для споживачів це може означати тимчасове скорочення асортименту, заміну окремих брендів та потенційне зростання цін на товари через вищу вартість доставки. Водночас йдеться передусім про перебої в ланцюгах постачання, а не про дефіцит виробництва.
РБК-Україна звернулося до відомих ритейлерів з проханням прокоментувати цю інформацію, однак вони утримались від коментарів з міркувань безпеки.
Хто постраждав найбільше: переробники, м’ясо птиці та тютюнові вироби
Найбільш вразливими залишаються категорії товарів з коротким терміном придатності. Голова Асоціації ритейлерів України (RAU) Андрій Жук наголошує, що саме молочні продукти, м’ясо, риба та охолоджені товари першими зазнають ударів при збоях у холодильній логістиці. Якщо одночасно постраждають кілька вузлів однієї мережі та виникнуть проблеми у постачальників, локальне скорочення асортименту може затягнутися.
Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Максим Гопка підтверджує, що логістичні перебої суттєво вдарили по компаніях харчової переробки: «Удари по логістиці дуже вплинули, компанії зазнали великих збитків».
Особливо складна ситуація у постачальників та експортерів молочної продукції та охолодженого м’яса. Через обмеження морського експорту українські компанії змушені використовувати сухопутні маршрути через Румунію та інші країни ЄС, а автомобільні перевезення до країн Центральної Азії через високу вартість логістики є економічно невигідними.
Тютюнові імпортери, своєю чергою, зіткнулися не лише з логістичним, а й з фіскальним викликом: частина продукції була знищена ще до введення в обіг, однак акциз на неї вже сплачений.
За оцінками учасників ринку, проблема наразі полягає передусім не в дефіциті виробництва, а в розриві окремих ланцюгів постачання. Його подолання залежить від швидкості відновлення РЦ та гнучкості регуляторних процедур.