Альтернативні шляхи, що залучають Дунайські порти, залізничну та автомобільну логістику, дозволяють вивозити приблизно 4,5 мільйона тонн вантажів щомісяця з 6 мільйонів тонн, які раніше транспортувалися українським морським коридором, як повідомив перший заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна".
"Цей обсяг (4,5 мільйона тонн) дає нам можливість здійснювати експорт… Твердження про колапс експорту не відповідають дійсності", – підкреслив Деркач.
Він зазначив, що з загального обсягу в 6 мільйонів тонн вантажів, які перевозилися морським шляхом, близько 4 мільйонів тонн становили зернові культури, а решта 2 мільйони тонн – переважно різні види металевої продукції та залізна руда.
За його словами, серед альтернативних маршрутів, над якими працює міністерство, ключову роль відіграють Дунайські порти. Вони вже функціонують у посиленому режимі та здатні обробляти до 3 мільйонів тонн вантажів на місяць.
Перший заступник міністра підтвердив, що Росія активізувала атаки й на ці порти, проте зазначив, що міністерство вживає додаткових заходів для забезпечення їхньої роботи. Протягом останнього місяця Дунайські порти вже потроїли обсяги перевалки вантажів.
Ситуацію могло б поліпшити відновлення роботи румунських лоцманів у цілодобовому режимі на морському каналі "Суліна", який наразі функціонує лише вдень. Стосовно цього питання тривають переговори з Європейською комісією та Румунією.
Мінінфраструктури також співпрацює з Румунією над підготовкою українських лоцманів. Після отримання відповідних сертифікатів, вони зможуть проводити судна цим каналом, як додав Деркач.
Він уточнив, що залізничні шляхи можуть забезпечити транспортування ще приблизно 1-1,5 мільйона тонн вантажів на місяць, тоді як автомобільний транспорт – близько 200-300 тисяч тонн. Сукупний результат становить 4,5 мільйона тонн.
З метою збільшення обсягів автомобільних перевезень через кордон продовжується модернізація пунктів пропуску (ПП). Зокрема, ведеться будівництво мосту між Україною та Молдовою у місті Ямпіль (Вінницька область). Планується також відкрити пункт пропуску "Ямпіль-Косеуць" як повноцінний ПП з мостом, наголосив перший заступник міністра.
Він нагадав, що вже збудовано чотири смуги для вантажного транспорту в ПП "Порубне – Сірет" на кордоні з Румунією. Після виконання Румунією дзеркальних заходів, це дозволить подвоїти пропускну здатність для вантажів. Орієнтовно, через цей пункт пропуску щодня зможуть перетинати близько 150 вантажівок для експорту.
Загалом, протягом року міністерство очікує збільшення пропускної спроможності по всьому кордону на 15-20% завдяки розбудові смуг на пунктах пропуску, зазначив перший заступник.
Деркач окремо наголосив на важливості цього не лише для забезпечення експорту, але й імпорту, оскільки автомобільний транспорт забезпечує понад 30% усього імпорту в Україну.
Водночас, перший заступник міністра визнав, що альтернативні маршрути призводять до зростання логістичних витрат.
"Якщо ми говоримо, наприклад, про олійні культури, то для них це збільшення витрат є менш критичним. Для зерна це невигідно, оскільки вони (експортери) зазнаватимуть збитків. З іншого боку, якщо існує гостра потреба отримати хоча б якусь частину обігових коштів і вивезти зерно, то це можливо", – охарактеризував ситуацію Деркач.
Він підкреслив, що цього року ситуація з перевезеннями об’єктивно складніша, ніж у 2022 році та попередні роки. Це пов’язано з тим, що Росія значно посилила удари, які цілеспрямовано спрямовуються на всі компоненти логістичних ланцюгів: склади, порти, мости, пункти пропуску, локомотиви та навіть окремі транспортні засоби.
За даними Адміністрації морських портів України (АМПУ), з 1 січня по 24 серпня поточного року було зафіксовано 185 атак на порти Одеської області, 92 атаки – на судна в портах, 69 атак – на судна за межами портів.
Що стосується атак на залізницю, то, згідно з даними "Укрзалізниці", якщо за весь період війни ворог здійснив 6,1 тисячі атак, то з 1 січня по 20 серпня цього року – понад 1,5 тисячі.