Від початку повномасштабного вторгнення в Україні було знищено близько 2,1 мільйона квадратних метрів складських площ класів А та B+. Однак твердження про знищення 90% українських складів не відповідають реальним оцінкам ринку. Такі дані навів співвласник мереж Varus і EVA Руслан Шостак.
За наявними даними, на початку повномасштабної війни в Україні налічувалося приблизно 4,2 мільйона квадратних метрів складських приміщень класів А та B. Відтоді було введено в експлуатацію ще близько 800 тисяч квадратних метрів нових площ.
Таким чином, загальний обсяг складської нерухомості цих класів за період війни оцінюється приблизно в 5 мільйонів квадратних метрів, з яких було знищено 2,1 мільйона квадратних метрів. Після втрат в експлуатації залишається близько 2,9 мільйона квадратних метрів, тобто майже 60% від цього обсягу.
Найбільші втрати припали на Київську область — близько 1,5 мільйона квадратних метрів. При цьому приблизно 900 тисяч квадратних метрів складських площ було знищено у 2026 році.
Окремо варто враховувати складські приміщення великих промислових, торговельних та інших підприємств, які не належать до сегмента професійної складської нерухомості. Їхній загальний обсяг становить ще десятки мільйонів квадратних метрів.
Ринок ритейлу адаптується до втрат
Попри знищення окремих магазинів і складів, масового дефіциту товарів український ринок не очікує. Торговельні мережі перебудовують логістику, змінюють маршрути постачання та за потреби перерозподіляють товарні потоки між магазинами.
У разі втрати окремого торговельного об’єкта компаніям може знадобитися близько двох тижнів для перебудови операційної роботи та створення нового ланцюга постачання. На ринку також залишаються альтернативні постачальники та торговельні мережі, здатні замістити втрачені потужності.
Водночас атаки безпосередньо створюють значні фінансові втрати для ритейлу. Окремі мережі вже повідомляють про знищення магазинів і складських об’єктів, однак бізнес дедалі частіше відмовляється від публічного висвітлення кожного такого випадку, щоб не посилювати панічні настрої.
Страхування та фінансування залишаються ключовими проблемами
Одним із головних ризиків для бізнесу залишається відсутність доступного страхування воєнних ризиків. Компанії також стикаються з обмеженими можливостями пільгового кредитування великих підприємств, що ускладнює відновлення зруйнованих магазинів, складів та іншої інфраструктури.
За таких умов бізнес очікує від держави нових фінансових інструментів підтримки, які дозволили б компенсувати частину ризиків і залучати кошти на відновлення.
Для українського ринку критичним стає не лише відновлення вже зруйнованих об’єктів, а й створення механізмів, які дозволять компаніям продовжувати інвестувати у складську, торговельну та логістичну інфраструктуру навіть під час війни.