itemprop=”image” itemscope itemtype=”https://schema.org/ImageObject” rel=”nofollow”>
СтаттіГлобальний ринокметалоспоживанняДрук 210 Серпня 2026
Сталевий ринок Марокко: всебічний захист Читайте українськоюRead in EnglishІгор Воронцов У 2027 році марокканський попит на сталь уперше досягне позначки у 3 млн т
Марокканські металурги міцно утримують свої позиції на вітчизняному ринку. Незважаючи на залежність від імпорту сталі, ввезення продукції іноземними постачальниками обмежено численними бар’єрами. Створено всі необхідні умови для декарбонізації та розвитку сталеливарного виробництва місцевими компаніями.
Галузеве резюме
Виробництво сталі ґрунтується на переплавці брухту в електродугових печах (EAF), виробництво з використанням доменних печей (BF) відсутнє. Потужності з прокату перевищують сталеплавильні, що створює залежність від імпорту напівфабрикатів.
Металургійний сектор Марокко чітко організований. Одна компанія задовольняє потребу в плоскому прокаті, тоді як інші зосереджені на виробництві довгомірного прокату. Сектор представлений такими гравцями:
- Sonasid, лідер у сегменті довгомірного прокату. Об’єднує EAF-завод у Джорф-Ласфарі та прокатний завод у Надорі. Номінальна потужність з виробництва сталі — 800 тис. т, з прокату — 1,2 млн т на рік. Спеціалізується на арматурі та катанці.
- Maghreb Steel, єдиний виробник плоского прокату. Завод розташований у Касабланці, річна потужність зі сталі та прокату однакова — 1 млн т. Випускає широкий асортимент продукції — HP, HRC, CRC, HDG тощо.
- Univers Acier, виробник арматури. Завод потужністю 700 тис. т сталі розташований у Сіді-Хаджадж, здатний випускати 700 тис. т арматури на рік.
- Riva Industries, найновіший виробник. Потужність зі сталі та прокату однакова, 800 тис. т на рік. Розташований у Джорф-Ласфарі, спеціалізується на SBQ.
Інвестиційна активність марокканських металургів у 2021–2025 роках була невисокою з об’єктивних причин.
Роль держави
Уряд Марокко розробив систему підтримки металургійної галузі, яка включає інвестиційні субсидії, захист внутрішнього ринку за допомогою тарифів та нетарифні пільги.
- Нова інвестиційна хартія (Закон 03-22) через угоди з державою дозволяє компаніям, зокрема металургійним, отримувати прямі субсидії за умови реалізації інвестиційних проєктів — до 30% від CAPEX. Премії надаються за впровадження “зелених” технологій та створення нових робочих місць.
- Декрет про державні закупівлі (Decret № 2-22-431) зобов’язує державних замовників виділяти щонайменше 30% контрактів місцевим гравцям. До цінових пропозицій постачальників імпортної продукції автоматично додається 15%.
- Міністерство промисловості та торгівлі затверджує технічні регламенти з національними стандартами якості на будівельну арматуру, катанку та профіль. У тендерній документації для будь-якого державного об’єкта обов’язково зазначається відповідність цим стандартам (NM).
Сертифікація імпортної металопродукції на відповідність марокканським нормам усіляко затягується під різними приводами. Це витісняє іноземних постачальників, змушуючи будівельних підрядників купувати готову сталь у місцевих металургійних підприємств.
Профіль ринку
Виробництво сталі та прокату в Марокко у 2021–2025 рр. було стабільним, незважаючи на введення в експлуатацію нових потужностей Riva Industries у 2024 році. Це пояснюється проблемами Univers Acier, які почалися саме у 2024-му. Фактично новий гравець просто компенсував ці обсяги.
Структура сталевого виробництва залишається незмінною. Приблизно 65–70% припадає на сортовий прокат, решта 30–35% — на плоский прокат від Maghreb Steel.
Марокко входить до числа найбільших африканських імпортерів сталі. Частка напівфабрикатів у загальному обсязі становить 45–50%. Решта — гарячекатаний та холоднокатаний рулон (HRC та CRC), а також прокат зі спеціальних високоякісних сталей. Основні напрямки імпорту: Іспанія — на $511 млн (у 2024 р.), Туреччина — на $341 млн, Велика Британія — на $217 млн, Китай — на $189 млн.
Зростання імпорту у 2022 році в грошовому вираженні було зумовлене підвищенням цін на сталь, а у 2025 році — початком підготовки до проведення чемпіонату світу з футболу 2030 (спільно з Іспанією і Португалією).
Основні позиції марокканського експорту сталі — це спеціалізований сортовий прокат (SBQ) та арматура. Головні ринки у 2024 році: Канада — $28 млн, Нідерланди — $23,5 млн, Оман — $17,2 млн, Єгипет — $10,4 млн, Іспанія — $9,4 млн. Зменшення закордонних поставок у 2025-му пов’язане з переорієнтацією продукції на внутрішнє будівництво.
Митний захист внутрішнього ринку передбачає такі заходи:
- Додаткове мито 19% на HRC. Діє до 19 червня 2029 року, щорічно знижуючись на 1%.
- Антидемпінгові мита на CRC з Єгипту. Для Kandil Steel — 60,4%, для інших — 84,39%.
- Попереднє антидемпінгове мито 50% на оцинкований дріт з Єгипту та ОАЕ. Введено з грудня 2025 року.
Попит на плоский прокат
Частка плоского прокату в споживанні сталі становить 30–35%. Попит формують автомобільна промисловість, розвиток вітроенергетики, виробництво металоконструкцій (МК) та труб.
Виробництво сталевих труб у Марокко становить від 80 до 120 тис. т на рік, що лише частково покриває внутрішній попит. Основні гравці — великі споживачі HRC:
- Maghreb Steel (колись починав саме з виробництва труб), випускає ТБД, круглі та профільні зварні труби для будівництва, а також прецизійні труби для автомобільної промисловості.
- SOFAFER — великий виробник у місті Фес. Спеціалізується на електрозварних трубах для будівництва та МК.
- Prominox — провідний виробник труб і резервуарів з нержавіючої сталі для хімічної, харчової та опріснювальної промисловості.
- Longometal Afrique, окрім МК, виробляє електрозварні труби, є значним постачальником для місцевих інфраструктурних проєктів.
Марокко — другий за величиною виробник вітрової енергії в Африці. На атлантичному та середземноморському узбережжі постійно дмуть сильні вітри зі швидкістю до 10–11 м/с. Тому ВЕС є найбільшим джерелом “зеленої” електроенергії (е/е) в країні. Їхнє будівництво потребує значних обсягів плоского прокату.
Марокканський автопром у 2025 році майже наздогнав лідера континенту ПАР за загальним обсягом випуску автомобілів, а в сегменті легкових автомобілів навіть перевершив його. Широкий спектр податкових пільг у поєднанні з державними дотаціями в рамках Нової інвестиційної хартії сприяв появі у вільних економічних зонах (ВЕЗ) Марокко цілої низки великих автовиробників. Вони об’єднані навколо двох ключових гравців:
- Renault Group представлена найбільшим в Африці автозаводом Melloussa у Танжері та найстарішим заводом SOMACA у Касабланці. Їхня сукупна потужність — 440 тис. одиниць на рік.
- Stellantis володіє заводом у Кенітрі, його потужність сягає 400 тис. авто та 200 тис. автодвигунів на рік. Тут випускають широкий модельний ряд автомобілів під брендами Citroën, Fiat, Opel.
Загальна номінальна потужність марокканських автозаводів у 2025 році досягла 1 млн одиниць. І хоча фактичне завантаження далеке від проєктного, важливою особливістю є рівень локалізації. Він загалом у галузі становить 65–69%. Це означає використання значних обсягів гарячекатаного рулону, холоднокатаного рулону, оцинкованого прокату та спеціальних сортаментів вітчизняного виробництва. Це стосується не лише самих підприємств Renault і Stellantis, а й понад 250 заводів-субпідрядників.
На експорт відправляється 90% зібраних у Марокко автомобілів. Основний напрямок — країни ЄС (Франція, Іспанія, Німеччина, Італія). Низьке завантаження складальних конвеєрів у Танжері, Кенітрі та Касабланці є прямим наслідком європейської економічної кризи. Отже, потенціал місцевого попиту на плоский прокат значно перевищує фактичний.
Попит на довгомірний прокат
Частка довгомірного прокату у споживанні сталі — 65–70%. Переважно це арматура, катанка та профіль, які використовуються в будівельній галузі. Будівельні компанії формують 60–65% усього марокканського попиту на готову сталь.
Зростання житлового будівництва в Марокко у 2024–2025 роках пов’язане із запуском державної програми Aide directe au logement (ADL). Вона поширюється лише на первинне житло та передбачає субсидії у національній валюті еквівалентом $7480 і $10 686, залежно від вартості житла при його купівлі. ADL стартувала 1 січня 2024 року та діятиме до 1 січня 2029 року. Щорічне бюджетне фінансування становить $1,02 млрд.
Раніше для стимулювання житлового будівництва уряд використовував іншу модель — державні субсидії забудовникам для зниження вартості об’єктів. Перехід до прямого субсидування кінцевих покупців спричинив житловий бум. Кількість дозволів на будівництво, виданих у 2024–2025 роках, подвоїлася порівняно з постпандемійним 2021 роком.
Здебільшого в межах програми зводять малоповерхові будинки. Тому житловий сектор робить основний внесок у загальний обсяг виконаних будівельних робіт. Однак головний попит на сталь генерує інфраструктурний сектор, де проєкти вирізняються підвищеною металомісткістю.
Основний марокканський мегапроєкт 2021–2025 рр. — будівництво Nador West Med, глибоководного порту на Середземному морі. Це один із найбільших індустріально-портових проєктів регіону загальною вартістю $5,6 млрд. Пропускна спроможність першої фази порту — 3–5 млн TEU на рік з можливістю розширення до 12 млн TEU.
У Nador West Med збудовано термінали для наливних і сипучих вантажів. Їхня сукупна потужність досягає 7 млн т вугілля та 25 млн т нафтопродуктів на рік. До порту прилягає вільна економічна зона площею 800 га з планами розширення до 5000 га.
Базові гідротехнічні роботи повністю завершено — зведено хвилерізи та причальні стінки довжиною понад 5 км, виконано днопоглиблення. Завершено будівництво опріснювальної станції для потреб хабу. Наразі в порту монтується кранове обладнання. Проєкт потребував величезних обсягів будівельної арматури та важкого профілю.
Розвиток транспортної інфраструктури значно активізувався після того, як Марокко разом з Іспанією і Португалією виграло конкурс ФІФА на право проведення ЧС-2030. У 2024–2025 роках національний залізничний оператор ONCF розпочав такі проєкти:
- Будівництво підземного тунелю довжиною 3,3 км між центральним вокзалом Рабата та містом Сале.
- Будівництво вокзалу «Касабланка-Південь» на 12 млн пасажирів на рік. Це частина масштабної інтеграції приміських поїздів та аеропортових шатлів у Касабланці із загальною вартістю $2 млрд.
- Реконструкція лінії «Сіді-Ель-Айді — Марракеш» довжиною 210 км. Генеральним підрядником стала італійська компанія GCF.
Для адаптації до майбутньої високошвидкісної магістралі (ВШМ) передбачено повну заміну верхньої будови колії, рейкової решітки та стрілочних переводів. Додатково будуються дві нові станції, повністю оновлюється колійне господарство на шести наявних.
Найсильніша за останні сім років посуха змусила владу у 2022 році ухвалити Національну програму забезпечення питною водою та зрошення. Її ключовий елемент — будівництво Water Highway, безпрецедентної за масштабами системи для перекидання річкової води з вологих північних регіонів у посушливі центральні та південні.
Наразі збудовано підземну та наземну трасу «Себу — Бурегрег» довжиною 66,7 км зі сталевих труб діаметром 3,2 метра. Труби для проєкту імпортували з Туреччини. Триває прокладання 300-кілометрової ділянки «Себу — Умм-ер-Рбія».
Перспективи попиту на плоский прокат
Європейська економічна криза не дозволить збільшити завантаження марокканських автозаводів до максимуму. Однак вони впевнено збережуть поточні обсяги виробництва та експорту до ЄС. Конкурентоспроможність зібраних у Марокко автомобілів підтримується податковими пільгами, наданими урядом у СЕЗ, а також нижчою вартістю робочої сили порівняно з європейськими умовами.
Марокканські автомобілі постачаються до Євросоюзу без мита завдяки угоді про вільну торгівлю. Це ще одна важлива перевага, яка дає підстави прогнозувати стійкість місцевого автомобілебудування.
Актуальні дані щодо автоекспорту за січень–травень підтверджують ці тези. Він зріс на 15,9%, до $8,2 млрд (включаючи автокомпоненти). У сегменті готових авто зафіксовано зростання на 20,7%. Renault Group повідомила про збільшення виробництва на своїх заводах у Марокко за січень–червень 2026 року на 13,7% порівняно з аналогічним періодом 2025-го. Така динаміка випереджає філії Renault у Туреччині, Мексиці та Бразилії.
Основним стимулом для попиту на плоский прокат у автомобільній промисловості стане введення в експлуатацію нових потужностей. Насамперед це проєкт Stellantis із розширення заводу в Кенітрі до 535 тис. авто на рік. Наразі в нових корпусах триває налагодження конвеєрів. Вони мають запрацювати на початку 2027 року. За оцінками іспанської асоціації постачальників автокомпонентів Sernauto, після цього автовиробництво в Марокко перевищить позначку в 700 тис. одиниць на рік.
За підсумками 2026 року приріст встановленої потужності ВЕС становитиме 1,1 ГВт завдяки введенню нових об’єктів у Дахлі на 0,9 ГВт і в Мідельті на 0,2 ГВт. В рамках оновленого державного плану інтеграції енергомережі на 2025–2029 рр. регулятор ANRE виділив для вітроенергетики гарантовану квоту у 4,175 ГВт. Це означає, що темпи будівництва ВЕС після 2026 року не знижуватимуться, а попит на товстолистий прокат збережеться на стабільному рівні.
Перспективи попиту на довгомірний прокат
Вартість житла, придбаного марокканцями в рамках програми ADL, перевищила $4,38 млрд. Держава інвестувала в ці операції $850 млн. До кінця року коштом бюджету можна профінансувати угоди ще на $850 млн. Тому житлове будівництво не знизиться нижче поточного рівня, впевнено підтримуючи продажі довгомірного прокату. Принаймні до 2029 року, поки діє ADL.
Головним стимулом попиту залишається підготовка до ЧС-2030 та пов’язані з цим інфраструктурні проєкти.
- Будівництво залізничної високошвидкісної магістралі «Кенітра — Рабат — Касабланка — Марракеш» протяжністю 430 км. Експлуатаційна швидкість поїздів передбачена на рівні 320 км/год.
- Продовження міського залізничного будівництва в межах створення мережі регіональних експресів Касабланки, а також будівництво залізничного тунелю під Рабатом.
- Будівництво залізничної лінії «Марракеш — Агадір» протяжністю 230 км. Проєктування завершено, триває підготовка тендерів на будівництво та закупівлю матеріалів.
Маршрут визнано одним із найскладніших інженерних викликів. Поїздам доведеться перетинати гори Високого Атласу, що потребуватиме прокладання великої кількості тунелів і зведення віадуків. Передбачено будівництво підземного вокзалу під Агадіром. Споживання сталевих конструкцій буде колосальним.
Продовження Water Highway — ще один стимул попиту на трубний прокат. У планах уряду — прокласти лінію до туристичного центру Марракеш, який відчуває гострий дефіцит води.
Перелік значущих інфраструктурних проєктів завершує будівництво газопроводу довжиною 120 км від родовища Тендрара до наявного транзитного газопроводу MEG з пропускною спроможністю 280 млн м³ на рік. Наразі тривають підготовчі роботи.
З огляду на ключові макроекономічні та галузеві фактори споживання сталі в Марокко за підсумками 2026 року може зрости на 7–8%, до 2,75–2,82 млн т. У 2027 році марокканський ринок сталі вперше в історії перевищить позначку у 3 млн т.
Теги:довгий прокат, металоспоживання, плоский прокат, попит на сталь Читайте нас у соціальних мережах:Наш Telegram-канал:t.me/gmkcenterСторінка у Facebook:fb.com/GMKCenterNewsПідпишіться на наші новини
