Частка будiвельних матерiалiв вiтчизняного виробництва в проєктах українських девелоперiв житла становить до 80%, однак для частини iмпортного обладнання поки що немає якiсних локальних аналогiв, випливає з проведеного агентством “Iнтерфакс-Україна” опитування забудовникiв.
“Орiєнтовна частка локальних матерiалiв у наших проєктах становить 50-65%. Цей показник залежить вiд класу проєкту i є на бiльш-менш стабiльному рiвнi. На сьогоднi iмпортна складова, яку неможливо замiнити, – це iнженернi мережi, фасади, оздоблення, вiконнi конструкцiї, лiфтове обладнання”, – повiдомив заступник комерцiйного директора Alliance Novobud Микола Анiщенко.
За словами комерцiйного директора компанiї “Iнтергал-Буд” Анни Лаєвської, у своїх проєктах девелопер використовує переважно українськi матерiали, вдаючись до iмпорту в разi кращого спiввiдношення цiни-якостi продукцiї.
“Наприклад, iнженерiя – труби, насоси, iндивiдуальнi тепловi пункти (IТП) – переважно iмпортна. Лiфти теж купуємо за кордоном. Решта, а це десь 80% усiх матерiалiв i комплектуючих, вiтчизняного виробництва. Компанiя керується принципом доцiльностi. Навiть якщо якийсь матерiал, виготовлений в Українi, буде дешевшим за iмпортний аналог, але гiршим за якiстю, ми вiддамо перевагу iмпорту”, – розповiла вона.
Крiм того, частину використовуваних матерiалiв виробляють в Українi iз зарубiжної сировини, як, наприклад, у випадку з вiконними конструкцiями, де профiль i виробництво – українськi, а скло iмпортують з Туреччини, Азербайджану та iнших країн, зазначила експерт, повiдомляє “Iнтерфакс-Україна”.
Вiд початку повномасштабного вторгнення частка матерiалiв вiтчизняного виробництва збiльшилася, незважаючи на бойовi дiї та проблеми з поставками, розповiв керiвник проєкту Greenville Park Олексiй Шматок. За його словами, це пояснюється нижчою собiвартiстю українського виробництва й логiстикою.
“У будiвельнiй частинi частка вiтчизняних матерiалiв бiльша, нiж iмпортованих. А серед обладнання – навпаки. На сьогоднi у великих кiлькостях iмпортують листове скло, профiльнi системи для вiконних, вiтражних i фасадних систем та комплектуючi, штучнi оздоблювальнi матерiали – керамогранiтнi облицювальнi плити, плити HPL та iншi. Також iмпортують обладнання: лiфтове, насосне, котельне, для внутрiшнiх електричних мереж. I всi цi позицiї є критичними для будiвельної галузi”, – повiдомив вiн.
Водночас значну частку потреб закривають українськi виробники або європейськi з потужностями на територiї України, зазначив Шматок.
Iмпорт частини матерiалiв, серед яких профiлi для вiконних i фасадних систем, багато назв оздоблювальних матерiалiв i технологiчне обладнання, пов’язаний зi складною логiстикою, зумовленою зупиненням морських шляхiв, протестами європейських фермерiв на кордонi, простоями й об’їзними маршрутами. Це призводить до затримок у постачаннi й додаткових витрат.
“Затримки на кордонi та нестабiльнi поставки безпосередньо впливають не лише на темпи будiвництва, а й на вартiсть послуг логiстики, що своєю чергою впливають на цiну квадратного метра”, – розповiв Анiщенко.
У таких умовах девелопери мiнiмiзують ризики за рахунок формування запасу будматерiалiв й обладнання, а також закуповуючи продукцiю завчасно з додатковим запасом часу.
“Якщо йдеться про кризу на українсько-польському кордонi, спричинену протестами, то це мiнiмально вплинуло на нашу роботу. Так, ми вiдчули затримки деяких дрiбних позицiй, але критично на роботу девелопера це не вплинуло. Ми контрактуємо необхiднi матерiали за пiвроку-рiк”, – зазначила Лаєвська.
“Зараз треба робити великий запас матерiалiв. У середньому ми намагаємося тримати планку в 60-90 днiв запасу на об’єктах, з урахуванням специфiки проведених робiт”, – повiдомив керiвник проєктiв Perfect Group, експерт ринку нерухомостi Олексiй Коваль.
У проєктах житла Perfect Group класу “комфорт” частка iмпортної сировини сягає 90%, хоча до вiйни показник вiтчизняних матерiалiв становив 60%.
“Сьогоднi в нас цегла вiтчизняного виробництва, а метал, фурнiтура, скло для вiкон, утеплювальнi та фасаднi матерiали – iмпортнi. Питання переходу на українське – це виключно проблема наявностi. Як тiльки ми знаходимо продукцiю хорошої якостi, ми купуємо навiть за цiною аналогiв з-за кордону, бо прагнемо пiдтримувати наших виробникiв. Проте зараз дуже мало вiтчизняних матерiалiв на ринку”, – розповiв про досвiд девелопера Коваль.
Недостатнє виробництво вiтчизняних матерiалiв вiдзначили також у прес-службi City One Development.
“Частина українських виробництв була зруйнована, частина релокована, частина припинила роботу через дефiцит сировини. Це все призвело до нестачi необхiдних будматерiалiв на ринку й зростання цiн на базовi позицiї. Попри те що за час вiйни бiльшiсть забудовникiв налагодила ланцюжки постачання, а пiдприємства вiдновили виробництво, на жаль, потужностей дiючих пiдприємств не завжди вистачає, а деякi позицiї в Українi виготовляють у мiнiмальному обсязi. Є позицiї, якiсних аналогiв яким ми досi не знайшли на вiтчизняному ринку”, – повiдомили у прес-службi на запит агентства.
Як стало вiдомо ProfiDOM.com.ua, водночас бiльшiсть опитаних девелоперiв не розвивають власне виробництво будматерiалiв.
“Навiть якщо бiзнес здається схожим, насправдi виробництво матерiалiв i будiвництво – дуже рiзнi сфери. Чимало фiрм навiть з глобальним iменем погiршили своє становище, коли сильно повiрили в синергiю вертикальної iнтеграцiї. З iншого боку, можливо, в майбутньому ситуацiя змiниться, i ми будемо шукати вiдповiднi навички, а також iнвестицiї для створення власного виробництва будiвельних матерiалiв”, – зазначив Коваль.
Зi свого боку група “Ковальська” робить ставку на власнi будматерiали, розвиваючи виробництво одразу кiлькох категорiй продукцiї.
“Ми робимо ставку на будматерiали власного виробництва. Це дає змогу забезпечувати до 80% потреб в основних матерiалах наших проєктiв. Водночас ми змушенi iмпортувати деякi позицiї, наприклад спецiальнi домiшки до бетонних сумiшей, якi не виробляють в Українi. Їхнiй вплив на кiнцеву вартiсть продукту коливається в межах кiлькох вiдсоткiв, але вони є критичними для низки наших продуктiв”, – розповiв СЕО групи Сергiй Пилипенко.
За його словами, з початку повномасштабної вiйни всi категорiї будiвельних матерiалiв зросли в цiнi на 30-70%. Найвiдчутнiшим стало подорожчання цементу, оскiльки його частка в будматерiалах становить до 40%. Загалом у сегментi бетонiв i залiзобетонних виробiв цiни зросли в середньому на 30-40%.
За пiдрахунками Perfect Group, цiни на будматерiали в середньому зросли на 40-80% у доларах США i на 60-120% у гривнi. За даними Alliance Novobud, значно подорожчали керамоблоки – на 30%, будiвельнi сумiшi – на 40%, мiнеральна вата – до 50%. “Iнтергал-Буд” вiдзначив зростання цiн на плитку й сипучi матерiали на 20% з кожним новим контрактом.
У City One Development вiдзначили зростання цiн на метал – на 21%, бетон – на 47% та цеглу – на 10%. Згiдно з прогнозом компанiї, до кiнця року слiд очiкувати подальшого подорожчання будматерiалiв на 5-10%.
